Справа №573/1597/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Кліщ

Номер провадження 11-кп/788/252/13 Суддя-доповідач - Моїсеєнко Т. М.

Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,

суддів - Ященка В. А., Демченка М. О.,

при секретарі судового засідання - Сисенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми в порядку апеляційного розгляду матеріали кримінального провадження №12013200130000645 від 07 лютого 2013 року, за апеляційною скаргою заступника прокурора Сумської області Кухара О.В. на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 23 серпня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:

1). 28 травня 1979 року за ст.215 ч.1 КК України до одного року позбавлення волі;

2). 05 грудня 1980 року за ст.ст. 206 ч.2, 24-2 КК СРСР до трьох років позбавлення волі;

3). 29 травня 1985 року за ст.196-1 ч.1 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі;

4). 07 грудня 1989 року за ст.101 ч.1 КК України до семи років позбавлення волі;

5).10 червня 2003 року за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до трьох років позбавлення волі;

6).31 жовтня 2007 року за ст.ст.296 ч.1, 395, 70 ч.1 КК України до арешту строком на шість місяців;

7). 09 грудня 2009 року за ст.ст.185 ч.1, 296 ч.1, 395 ч.2, 186 ч.2, 199 ч.1, 70, 71 КК України до чотирьох років позбавлення волі;

8). 17 лютого 2012 року за ст.263 ч.2 КК України до арешту строком на чотири місяці;

9). 13 листопада 2012 року за ст.395 КК України до п'яти місяців арешту, обвинуваченого за ст.ст. 121 ч.1, 395 КК України,-

з участю учасників кримінального провадження: прокурора - Думал С.М.

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга заступника прокурора Сумської області Кухара О.В. в якій ставиться питання про скасування вироку та постановлення нового у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону про кримінальну відповідальність при призначенні покарання ОСОБА_2

Даним вироком ОСОБА_2 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні та призначено покарання за ст.121 ч.1 КК України п'ять років позбавлення волі; за ст.395 КК України шість місяців арешту.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за лікування потерпілого ОСОБА_3 сумі 1932 грн. 75 коп.

Питання про долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор Кухар О.В., не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 та кваліфікацію його дій за ст.121 ч.1 КК України, зазначає, що вирок в частині засудження ОСОБА_2 за ст.395 КК України є незаконним, оскільки за дане кримінальне правопорушення він вже був засуджений та відбув покарання. Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким кримінальне провадження в частині засудження ОСОБА_2 за ст.395 КК України закрити в іншій частині вирок залишити без змін.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Як встановив суд, 26 червня 2013 року, у вечірній час, ОСОБА_2 перебуваючи в будинку за місцем свого мешкання, по АДРЕСА_1, влаштував з господарем будинку ОСОБА_3 сварку, в ході якої у ОСОБА_2 виник намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 з неприязнених стосунків. Реалізуючи злочинний намір, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 вийшов з кімнати, до коридору, схопив з підлоги сокиру та тримаючи її двома руками підбіг до ОСОБА_3, який, будучи в стані алкогольного сп'яніння, лежав на ліжку на спині та діючи з прямим умислом наніс з силою останньому 3-5 ударів обухом сокири по лівій нозі та лівій руці, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.

Крім того, 26 вересня 2012 року Білопільським районним судом Сумської області відносно ОСОБА_2 було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік. З вказаною постановою ОСОБА_2 був письмово ознайомлений та попереджений про кримінальну відповідальність у разі порушення встановлених обмежень. Проте, 08 липня 2013 року ОСОБА_2 з метою ухилення від адміністративного нагляду, умисно, без відповідного письмового дозволу Білопільського РВ УМВС України в Сумській області, самовільно залишив постійне місце проживання по АДРЕСА_1 переїхав до с. Коров`яківка, Глушковського району Курської області Російської Федерації.

Вислухавши доповідача про обставини кримінального провадження та суть поданої апеляції, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України при обставинах, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються матеріалами провадження, належним чином досліджені судом першої інстанції, є обгрунтованими, ніким в тому числі обвинуваченим не оспорюються .

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора в частині незаконного засудження ОСОБА_2 за ст.395 КК України, то на думку колегії суддів вони є необґрунтованими і не ґрунтуються на матеріалам кримінального провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відносно ОСОБА_2 постановою Білопільського районного суду Сумської області від 26 вересня 2012 року був встановлений адміністративний нагляд з покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України. За фактами порушення ОСОБА_2 13 жовтня 2012 року, встановлених адміністративним наглядом зобов'язань, було порушено кримінальну справу та вироком Білопільського районного суду Сумської області від 13 листопада 2012 року ОСОБА_2 був засуджений до трьох місяців арешту, які відбув у встановленому порядку.

Постанова Білопільського районного суду Сумської області від 26 вересня 2012 року щодо встановлення відносно ОСОБА_2 адміністративного нагляду з покладанням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст.76 КК України, після засудження ОСОБА_2 вироком Білопільського районного суду Сумської області від 13 листопада 2012 року за ст.395 КК України до п'яти місяців арешту, скасована не була.

Вироком Білопільського районного суду Сумської області від 23 серпня 2013 року ОСОБА_2 засуджено за ст.395 КК України за факти порушення ним адміністративного нагляду 08 липня 2013 року, тобто після відбуття покарання за попередні порушення адміністративного нагляду та вчинення нових в період дії встановлених постановою Білопільського районного суду Сумської області від 26 вересня 2012 року обмежень та зобов'язань.

Тому, доводи апеляції прокурора про засудження ОСОБА_2 за один і той же злочин є необгрунтованими і підстав для закриття провадження по справі, в частині засудження ОСОБА_2 за ст. 395 КК України на думку колегії суддів, не вбачається

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, та призначив обґрунтоване та необхідне покарання, яке є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.405, 407, 414, 419 КПК України ,колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Білопільського районного суду Сумської області від 23 серпня 2013 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області Кухара О.В. - без задоволення.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

Моїсеєнко Т. М. Ященко В. А. Демченко М. О.