Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«04»липня 2006 року Справа № 53/38-06
Судова колегія у складі:
головуючий суддя Олійник В.Ф., судді Істоміна О.А.(доповідач), Кравець Т.В.
при секретарі Кобзєвій Л.О.
за участю представників сторін:
позивача – Мар‘їної І.О. –юрист, дов. № 56/102 від 30.01.2006 року (у справі);
1-го відповідача – Заварзіна Н.М. –представник, дов. № 21 від 14.02.2006 року (у справі);
2-го відповідача – Бусяк О.М. - юрист, дов № 718/17 від 31.05.2006 року (у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Чугуївського підприємства теплових мереж (вх. № 1549Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 04 квітня 2006 року по справі № 53/38-06
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Чугуївського підприємства теплових мереж
третя особа - Обласне комунальне підприємство теплових мереж
про стягнення 18376,39 грн.
встановила:
У лютому 2006 року Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась в суд з позовом про стягнення з Чугуївського підприємства теплових мереж на користь позивача заборгованості по договору № 06/03-1139 від 31 січня 2003 року на постачання природного газу в сумі 18376,39 грн., з яких 11398,56 грн. основного боргу, 2104,66 грн. пені, 797,90 грн. штрафу, 3222,84 грн. інфляційних, 852,43 грн. З % річних, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання по договору в частини оплати наданих послуг в наслідок чого утворилась заборгованість.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04 квітня 2006 року (суддя Прохоров С.А.) позов було задоволено частково. Стягнуто з Чугуївського підприємства теплових мереж на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 11398,56 грн. основного боргу, 210,46 грн. пені, 3222,84 грн. інфляційних витрат, 852,43 грн. 3% річних, 156,84 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Чугуївське підприємство теплових мереж з рішенням господарського суду Харківської області від 04 квітня 2006 року не погодилося, надіслало апеляційну скаргу, в яких порушує питання про скасування рішення та прийняття нового про відмову у позові, посилаючись на те, що воно є необгрунтованим, незаконним та несправедливим, прийнятим з численними порушеннями норм матеріального та процесуального права, що привело до прийняття рішення неправильного по суті.
Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на те, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Обласне комунальне підприємство теплових мереж відзив на апеляційну скаргу не надало. В судовому засіданні представник 3-ої особи просить рішення суду залишити без змін, оскільки відповідач дійсно перерахував йому грошові кошти для позивача і ці кошти були перераховані ним позивачу. Так як третя особа мала також заборгованість перед позивачем, то гроші відповідача, які перераховані третьою особою позивачу помилково були зараховані в рахунок погашення заборгованості Обласного комунального підприємства теплових мереж. Але в теперішній час у третьої особи грошових коштів не має і він не може розраховуватися з кредиторами.
Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарсько процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем по справі 31 січня 2003 року було укладено договір № 06/03-1139 на постачання природного газу, за яким позивач зобов'язався передати відповідачу природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.1.1 договору, оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: в січні - здійснюється протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу за січень місяць - до 10 лютого 2003 року; за інші місяці -перша оплата в розмірі 50 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. Послідуючі оплати проводяться плановими платежами по 25% від вартості запланованих місячних обсягів, до 10-го та 20-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітнім місяцем.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, поставив відповідачу природний газ у період з січня по червень 2003 року в об'ємі 14419,279 тис. м. куб. на загальну суму 3983325,83 грн., що підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі природного газу які долучені до матеріалів справи.
Відповідач свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати не виконав, внаслідок чого на момент подачі позовної заяви у нього утворилась заборгованість у сумі 11398,56 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що згідно розпорядження Харківської обласної державної адміністрації №116 від 18 квітня 2003 року відповідач виділився з Обласного комунального підприємства теплових мереж, якому також була передана кредиторська заборгованість за спірним договором постачання природного газу № 06/03-1139 від 31 січня 2003 року. Відповідно до статуту Чугуївського підприємства теплових мереж, він є правонаступником другого відповідача по справі в частині майнових прав і обов'язків згідно з розподільчим балансом з моменту його підписання, який був підписаний 01 липня 2003 року.
Між відповідачем та Обласним комунальним підприємством теплових мереж було укладено договір доручення №15-Л-ДК від 01 липня 2003 року, згідно якого Обласне комунальне підприємство теплових мереж зобов'язалось від імені та за рахунок Чугуївського підприємства теплових мереж проводити розрахунки по кредиторській заборгованості перед позивачем за договором № 06/03-1139 на постачання природного газу у сумі 21796,66 грн., частина якої (сума 11398,56 грн.) є предметом розгляду у даній справі.
На виконання умов договору доручення між 3-ю особою та відповідачем було складено акти приймання-передачі виконаних робіт. Але 3-ю особою неналежним чином виконано договірні зобов'язання за договором доручення від 01 липня 2003 року №15-Л-ДК, а саме: не перераховано позивачу суми кредиторської заборгованості відповідача у розмірі 11398,56 грн. за договором № 06/03-1139 на постачання природного газу.
Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (в редакції 2003 року), однак продовжують існувати і після набрання ним чинності, тому до вказаних відносин повинен застосовуватися Цивільний кодекс України.
Згідно статті 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Пунктом 2 вищевказаної статті 528 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконувати сам.
Чугуївське підприємство теплових мереж перерахувало кошти на адресу Обласного комунального підприємства теплових мереж, але Обласне комунальне підприємство теплових мереж належним чином не виконало умов договору. А саме, в «призначенні платежу»у платіжних дорученнях Обласного комунального підприємства теплових мереж на адресу Державної компанії «Газ України»не вказано, що розрахунки за газ проводяться саме за Чугуївське підприємство теплових мереж та згідно договору доручення.
Одержанні кошти від Обласного комунального підприємства теплових мереж -ДК «Газ України»зарахувало в погашення заборгованості за газ Обласному підприємству теплових мереж, яке теж мало заборгованість за газ по договору на постачання природного газу № 06/03-1139 від 23 січня 2003 року.
Враховуючи, що відповідачем не сплачено основний борг на суму 11398,56 грн., місцевий господарський суд цілком вірно вирішив, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обгрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок суду про зменшення розміру пені до 10% і стягнення на користь позивача пеню в сумі 210,46 грн., приймаючи до уваги причини неналежного виконання зобов'язання, відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, які стались з причин заборгованості населення та бюджетних установ за послуги з теплопостачання, а також, приймаючи до уваги, що відповідач є комунальним підприємством та його скрутний фінансовий стан.
Заперечення, наведені відповідачем у апеляційній скарзі зроблені без посилань та законодавство та конкретні норми права, тільки йдеться мова про зневажливе ставлення третьої особи до відповідача та вину 3-ої особи. Крім того, у відповідача виникає право звернутися до суду з позовом про стягнення збитків з третьої особи в порядку регресу.
Відповідно до статті 33 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статті 43 Господарсько процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, колегія суддів вважає, що Чугуївським підприємством теплових мереж не було надано доказів, які б спростували доводи позивача, а тому його вимоги щодо скасування рішення задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення Чугуївського підприємства теплових мереж, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 04 квітня 2006 року по справі № 53/38-06 відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарсько процесуального кодексу України, -
постановила:
Апеляційну скаргу Чугуївського підприємства теплових мереж залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 04 квітня 2006 року по справі № 53/38-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді