АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 11кп/790/305/13 Головуючий 1 інстанції Стригуненко В.М.

Справа № 610/2188/13-к Доповідач Глінін Б.В.

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Глініна Б.В.,

суддів: Шляхова М.І., Протасова В.І.,

при секретарі Солод С.В.,

з участю прокурора Прес Г.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

цивільного позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого, цивільного позивача на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 21.06.2013 року у відношенні ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Високий, Харківського району, Харківської області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, громадянин України, з професійно-технічної освітою, працюючий адміністративним помічником ТОВ «БАЛМОЛОКО, не одружений, маючий на утриманні сина 1997 року народження, раніше судимий:

- 06.08.2003 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.5 ст. 185 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 26.04.2007 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за правилами ч.4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за попереднім вироком та призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 15.04.2009 р. за вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами із застосуванням ст. 75 КК України визначено іспитовий строк 3 роки, 03.05.2012 року постановою Зміївського районного суду Харківської області звільнений від відбування призначеного покарання,

визнаний винним за ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 2 років обмеження волі.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов*язання залишений до приведення вироку до виконання.

Строк покарання обчислений з дня прибуття і постановлення на облік у виправному центрі.

Уточнений цивільний позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Балмолоко» матеріальну шкоду в розмірі 31100 гривень.

Вироком встановлено, що 1 січня 2013 року приблизно о 16 годині в м. Балаклія Харківської області по вул. Тімірязєва 6, на території ТОВ «Балмолоко», на своєму робочому місці, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в присутності працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не усвідомлювали протиправності його дій, реалізуючи корисний умисел таємно, повторно викрав з сейфу у кімнаті комірника гроші ТОВ «Балмолоко» в сумі 36661, 4 гривень, розпорядившись ними на свій розсуд.

До початку апеляційного розгляду справи прокурор відмовився від своїх апеляційних вимог.

В апеляціях:

- виконуючий обов'язки директора ТОВ «БАЛМОЛОКО» ОСОБА_5 просить скасувати вирок районного суду, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі та задовольнити позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БАЛМОЛОКО» 31100 гривень. При цьому апелянт посилається на те, що з моменту вчинення злочину 01.01.2013 року і до моменту оголошення вироку судом 21.06.2013 року (тобто майже за півроку) засудженим було виплачено підприємству 5500 грн., що складає менше 1/6 частини завданої шкоди. Проте, на думку апелянта, це незначне відшкодування було для направлено на введення суду в оману щодо його виправлення та намагання відшкодувати завдану шкоду. Зокрема, про це свідчить, що протягом 5 місяців після вчинення злочину, він не робив спроб відшкодувати завдану шкоду і лише перед оголошенням вироку це частково зробив;

- обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати вирок районного суду та ухвалити новий вирок, яким призначити йому покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства. При цьому, апелянт вказує на те, що судом не враховано та обставина, що на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, та те, що він проживає однією сім'єю з жінкою та її неповнолітньою дитиною, які також потребують допомоги та знаходяться на його утриманні. Просить врахувати його позитивну характеристику з місця роботи. Також, підсудний посилається на те, що перебуваючи в місцях позбавлення волі, він не зможе відшкодовувати завдану ним шкоду.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який вважав рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, обвинуваченого та представника цивільного позивача, які підтримали свої апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Висновки районного суду про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину в апеляціях не оспорюється, а тому колегія суддів не перевіряє вирок в даній частині.

В частині апеляції ТОВ «Балмолоко» про призначення покарання у виді позбавлення волі, апеляційним судом у розгляді відмовлено.

При призначенні покарання районний суд згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом*якшують та обтяжують покарання та призначив покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів

Колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку суду першої інстанції в даній частині внаслідок справедливості призначеного покарання.

Як вбачається з матеріалів справи, покарання призначене в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, при цьому суд першої інстанції прийняв до уваги, що обвинувачений за місцем роботи характеризувався позитивно, має неповнолітнього сина, на якого платить аліменти, та матір пенсійного віку, яка є інвалідом, проживає з жінкою, у якої є неповнолітня дитина, визнав свою провину, частково відшкодував матеріальні збитки, й суд призначив йому покарання не в максимальних межах ч. 2 ст. 185 КК України, тому доводи апеляції обвинуваченого задоволенню не підлягають.

В той же час, злочин був вчинений повторно і у стані алкогольного сп*яніння, на суму 36661,4 гривень, а матеріальну шкоду ОСОБА_1 відшкодував частково на 5500 гривень, про що вказано в апеляції ТОВ «Балмолоко», тому доводи цивільного позивача ТОВ «Балмолоко» про задоволенення апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції обвинуваченого ОСОБА_1, цивільного позивача залишити без задоволення, а вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 21.06.2013 р. відносно ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - з дня вручення копії ухвали.

Головуючий - суддя -

Судді: