Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа № АС-41/16-06 Мінаєва О.М.
Доповідач по 2-й інстанції
Істоміна О.А.
«04»липня 2006 року
Колегія суддів суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Істоміної О.А., Кравець Т.В.
при секретарі Кобзєвій Л.О.
за участю представників сторін:
позивача - Зеленцова О.П. –представник, дов. від 03.01.2006 року (у справі); Козлова А.Г. –представник, дов. № 25 від 07.01.2006 року (у справі)
відповідача – Варича Б.В. –юрист, дов. №1395/9/10-035 від 13.04.2006 року (у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Транс" (вх. № 1603Х/2-5)
на постанову господарського суду Харківської області від 23 березня 2006 року по адміністративній справі № АС-41/16-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Транс", м. Харків
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова
про визнання незаконними дій
встановила:
У січні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Транс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просив суд визнати такими, що не відповідають чинному законодавству дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова щодо відмови у прийнятті у позивача уточненого розрахунку податку з власників транспортних засобів, зобов'язати відповідача прийняти уточнений розрахунок податку з власників транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Транс" та зменшити податок з власників транспортних засобів на 2005 рік на 2995 грн., а також просив стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою господарського суду Харківської області від 23 березня 2006 року по справі № АС-41/16-06 в позові було відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Транс" з даною постановою не погодилось та звернулось з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій порушує питання про її скасування та прийняття нової постанови про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому позивач посилається на те, що згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" № 1963-ХІІ, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. А відповідно до частини З статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" за транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано). Таким чином, на думку позивача платник податку перераховує податок, нарахований на рік по строкам сплати, які не настали, а саме ТОВ "АІС-Транс" перераховує податок, який повинен сплачуватись за зняттям з реєстрації в IV кварталі, а саме 15 січня 2006 року в сторону зменшення на 2995 грн.
Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 22 листопада 2005 року листом № 8300/10/17-121 Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова відмовила позивачу у зменшенні податку з власників транспортних засобів з посиланням на частину З статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" № 1963-ХІІ, якою передбачено, що за транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).
14 грудня 2005 року позивачем направив лист № 07/05-333 на ім'я керівника Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова з проханням прийняти уточнений розрахунок податку з власників транспортних засобів. Але листом від 26 грудня 2005 року № 8989/10/17-121 заступником начальника Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова підприємству було відмовлено в зменшенні суми податку з власників транспортних засобів.
Позивач вказує на те, що станом на 01 січня 2005 року він мав на своєму балансі 50 одиниць транспортних засобів. Розрахунком сплати податку з власників транспортних засобів на 2005 рік була встановлена сума податку в розмірі 12226 грн. зі строками сплати щоквартально. Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хартія" 13 жовтня 2005 року був укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким позивач передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Хартія" прийняло 49 одиниць транспортних засобів.
Матеріали справи дійсно свідчать про факт відчуження 49 одиниць транспортних засобів. На підставі проведеного відчуження позивач скоригував суму податку з власників транспортних засобів за 4 квартал 2005 року на суму 2995 грн. шляхом подачі уточненого розрахунку з даного виду податку на 2005 рік та довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, яка подається разом з уточненим розрахунком.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду стосовно відмови у задоволенні вимоги позивача про зменшення податку з власників транспортних засобів на 2005 рік на 2995 грн. шляхом внесення змін в його облікову картку платника податків, оскільки згідно частини З статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" за транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації. Матеріали справи свідчать про зняття транспортних засобів в кількості 49 одиниць в ІV кварталі 2005 року. А виходячи зі змісту вказаної норми, що регулює порядок перерахунку даного виду податку, обов'язок позивача сплачувати податок з власників транспортних засобів припиняється в наступному кварталі після кварталу, в якому транспортні засоби знято з реєстрації, перерахунок повинен бути здійснений з 1 кварталу 2006 року.
Що стосується вимоги позивача щодо визнання такими, що не відповідають чинному законодавству дій Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова щодо відмови у прийнятті уточненого розрахунку, то колегія суддів вважає її такою, що задоволенню не підлягає, оскільки матеріалами справи підтверджується і позивачем не заперечується, що уточнений розрахунок відповідачем було прийнято, про що свідчить штампом податкового органу про отримання 14 листопада 2005 року уточненого розрахунку разом з довідкою, яка також отримана відповідачем 14 листопада 2005 року.
Згідно пп.4.1.2 п.4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" прийняття податкової декларації є обов'язком податкового органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію. Штамп податкового органу на примірниках уточненого розрахунку та довідки до нього свідчить про прийняття канцелярією податкової інспекції зазначених документів за вхідним номером 93127. Місцевим господарським судом було встановлено прийняття податковим органом уточненого розрахунку позивача. Таким чином, вимоги позивача в цій частині не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам, і тому на думку колегії судді, господарський суд Харківської області цілком вірно відмовив у задоволенні вимоги щодо визнання такими, що не відповідають чинному законодавству дій Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова щодо відмови у прийнятті уточненого розрахунку.
Крім того, колегія суддів посилання позивача на листи заступника начальника Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Л.І. Толмачової від 26 грудня 2005 року (аркуш справи 16) та від 22 листопада 2005 року (аркуш справи 12), що знаходяться в матеріалах справи, якими позивач обґрунтовує відмову у прийнятті розрахунку, вважає помилковими, оскільки викладені в них відомості не є відмовою у прийнятті уточненого розрахунку позивача.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "АІС-Транс" не було надано доказів, які б спростували доводи відповідача, а тому його вимоги щодо задоволення апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Транс", наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому постанова господарського суду Харківської області від 23 березня 2006 року по справі № АС-41/16-06 була прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, пунктом 1 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Транс" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 23 березня 2006 року по адміністративній справі № АС-41/16-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-41/16-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді