Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-27/209-06 суддя –Мамалуй О.О.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Олійник В.Ф.
6 липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Твердохліба А.Ф
при секретарі –Кобзевій Л.О.
за участю представників:
позивача –не з’явився
відповідача –Янчак М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підприємства Укоопспілка “Харківський дослідно-експерементальний завод”, м. Харків (вх.№ 2164 Х/2-5)
на постанову господарського суду Харківської області від 25.05.2006 р. по адміністративній справі №АС-27/209-06
за позовом Підприємства Укоопспілка “Харківський дослідно-експерементальний завод”, м. Харків
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
в с т а н о в и л а :
У березні 2006 року Підприємство Укоопспілка “Харківський дослідно-експерементальний завод”, м. Харків (далі ПУ “Харківський дослідно-експерементальний завод”) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі ДПІ у Жовтневому районі) про визнання недійсним повідомлення-рішення №0000022400/0 від 24.09.2004р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 9729,20 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що видача товарно-матеріальних цінностей в рахунок заробітної плати, при наявності податкової застави на це майно, не є порушенням діючого законодавства, тому прийнятий акт підлягає визнанню недійсними.
Відповідач з позовними вимогами не погодився та просить у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що прийняте рішення відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідач проти позовних вимог заперечує та просить у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що прийняте рішення відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Постановою господарського суду Харківської області від 25.05.2006 р. по адміністративній справі № АС-27/209-06 в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі ПУ “Харківський дослідно-експерементальний завод” ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової ухвали про задоволення позову посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого судом постановлено незаконну та необґрунтовану постанову.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи судом першої інстанції визнано встановленим, що 22.09.04р. ДПІ у Жовтневому районі було проведено перевірку позивача з питань дотримання ним вимог ст. 8.10 Закону України від 21.12.00р. №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами", про що було складено акт №3/24-011-дск. Перевіркою було встановлено, що при наявності податкової заборгованості у сумі 222,1 тис. грн. за період з 15.07.02 р. по 19.08.2004 р. здійснено відпуск майна, яке знаходиться у податковій заставі на суму 19729,20 грн. в рахунок заробітної плати без згоди ДПІ, що є порушенням п.8.6.1 ст. 8 Закону України №2181 -III від 21.12.2000р.
На підставі вказаного акту начальником ДПІ 24.09.2004 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022400/0 про застосування штрафних санкції відповідно до пп. 17.1.8 п.17.1 ст. 17 Закону України №2181 -III від 21.12.2000р. за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової податкової згоди податкового органу на таке відчуження.
За результатами проведеної апеляційної процедури оскарження вказаного повідомлення-рішення (ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") скарги позивача ДПІ та ДПА були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000022400/0 без змін.
Судом першої інстанції також було встановлено, що підприємством позивача було здійснено відпуск майна, яке знаходиться в податковій заставі на суму 19729,20 грн. в рахунок заробітної плати без згоди податкового органу.
Положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону № 2181-14 передбачає поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, які перебували на момент виникнення такого права в його власності (повному господарському віданні), а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
З урахуванням Рішення Конституційного Суду N 2-рп/2005 ( у002р710-05 ) від 24.03.2005 р. активи платника податків, які знаходяться в податковій заставі, повинні визначатися з урахуванням суми його податкового боргу.
Згідно з п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. N 538 ( 538-2002-п ) "Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі" орган державної податкової служби має право надати платнику податків письмовий дозвіл на самостійну реалізацію неописаних активів, які перебувають у податковій заставі, за умови спрямування отриманої у результаті такого продажу виручки на погашення податкового боргу.
Тобто керівник підприємства має право самостійно реалізовувати продукцію і розподіляти отриману виручку на виплату заробітної плати, сплату податків, закупівлю енергоресурсів, сировини, матеріалів тощо за умови, якщо цю продукцію не було попередньо описано чи арештовано органами державної податкової та виконавчої служби або правоохоронними органами.
Згідно пп. 17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
Відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону N 2181-III ( 2181-14 ) платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, такими, як продаж, інші види відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме: готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт (послуг) за кошти за їх звичайними цінами.
Відповідно до п.1.13. ст.1 Закону України від 21.12.00р. №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами", термін „кошти" вживається у цьому Законі у значенні „гривня або іноземна валюта".
Видача позивачем товарно-матеріальних цінностей в рахунок заробітної плати не є їх відчуженням за кошти у розумінні абз. „а" п.п. 8.6.1. п.8.6. ст. 8 Закону України від 21.12.00р. №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами".
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки до таких висновків господарський суд першої інстанції прийшов при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи та дослідженні доказів на їх підтвердження. Постанова господарського суду є обґрунтованою та законною, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому колегія суддів не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги, оскільки заперечення, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст.198, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Підприємства Укоопспілка “Харківський дослідно-експерементальний завод”, м. Харків залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від від 25.05.2006 р. по адміністративній справі №АС-27/209-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-27/209-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді В. Олійник
Т.Кравець
А.Твердохліб