ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2013 року Справа № 913/2219/13

Провадження №31/913/2219/13

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Металіст Слов'яносербського району Луганської області

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Луганськ

про стягнення 299 924 грн. 38 коп.

Суддя Марченко Ю.І.

при секретарі судового засідання Антоновій І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_4, представник за довіреністю № 5135 від 05.09.2013;

від відповідача -ОСОБА_5, представник за довіреністю № 1231 від 26.09.2013.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся з позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, про стягнення заборгованості у сумі 299 924 грн. 38 коп. за договором постачання № 113 від 29.04.2013.

Ухвалою суду від 21.08.2013 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.09.2013.

Ухвалою суду від 17.09.2013 розгляд справи відкладено на 01.10.2013.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 01.10.2013 було оголошено перерву до 21.10.2013 об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 01.10.2013 представник позивача надав пояснення без номеру від 01.10.2013, у яких пояснив, що договір постачання № 113 від 29.04.2013 є єдиним договором, який укладав Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3; при передачі товару за вказаним договором, усі необхідні документи були надані, що підтверджується накладними на отримання товару; щодо замовлення на поставку товару від відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримав його в усній формі; щодо повернення товару від відповідача, позивач зазначив, що він дійсно відмовився від такого повернення, оскільки на упаковці товару було проставлено ціни магазину відповідача і у зв'язку з чим, товар не є придатним для реалізації іншим оптовим покупцям.

Від представника відповідача у судовому засіданні також надійшли пояснення, у яких він пояснив, що договір постачання № 113 від 29.04.2013 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не підписувався, а між позивачем та відповідачем 29.04.2013 було укладено договір без номеру від 29.04.2013, який по своїй суті є договором реалізації товару.

Щодо повноважного представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на отримання товару ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_6 на момент поставки товару працювала стажером приймальниці товару та не мала ніяких повноважень на отримання товару.

Також, у своїх поясненнях представник відповідача зазначив, що у порушення вимог пп. 2.7 позивач при поставці товару не надав відповідні документи, які б підтверджували якість товару, а також необхідні документи згідно з чинним законодавством, що унеможливлює подальшу реалізацію товару.

У судовому засіданні 21.10.2013 представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просить задовольнити його.

Також, представник позивача надав пояснення від 21.10.2013 щодо повернення частини товару у яких зазначив, що 23.07.2013 позивач забрав у відповідача частину повернутого товару за видатковою накладною № РН-915849 від 12.07.2013 на суму 251850 грн. 55 коп., оскільки зазначена частина товару була у належній упаковці, що дозволяло подальшу реалізацію товару. Щодо решти частини товару, яка залишилась у відповідача, позивач зазначив, що упаковка та зовнішній вигляд товару відповідачем не збережені, що у подальшому унеможливлює реалізацію товару.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав зазначених у запереченнях наданих 17.09.2013 року (а.с. 23-25).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача та представника відповідача, встановивши всі фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовна заяви підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами був укладений договір постачання від 29.04.2013 № 113 (а.с. 8-9).

Відносини по поставці регулюються нормами Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, тобто підприємницькі відносини регулюються Господарським кодексом України.

Отже, при застосуванні норм діючого законодавства слід виходити з принципу пріоритету спеціального закону перед законом загальним, в першу чергу застосовуються норми ГК України, як спеціальне законодавство, а у випадку не врегулювання або недостатнього врегулювання відповідних відносин застосовуються норми ЦК України.

Статтями 264-271 Господарського Кодексу України не врегульовані питання оплати отриманої продукції. В зв'язку з чим, необхідно застосувати норми ст.ст. 692, 712 ЦК України, згідно з якими покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору постачальник зобов'язується поставляти товар відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

Згідно п. 1.2 даного договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

За умовами п. 2.4. договору датою постачання товарів вважається дата підписання представником покупця транспортної накладної.

Згідно до п. 6.5 договору покупець оплачує поставлені товари протягом 60 календарних днів з моменту постачання товару шляхом готівковою або безготівковою оплати.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Згідно зі ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 299 924 грн. 38 коп. згідно прибуткових накладних:

- № ПН-00202 від 04.05.2013 на суму 430053 грн. 88 коп. (а.с.10);

- № ПН-885611 від 20.05.2013 на суму 31961 грн. 05 коп ( а.с. 11);

- № -000000203 від 19.06.2013 на суму 89760 грн. 00 коп. (а.с. 12).

Відповідач частину даного товару повернув позивачу на підставі видаткової накладної № РН- 915849 від 12.07.2013 року на суму 251850 грн. 55 коп. (а.с. 13).

Позивач не заперечує проти отримання повернутого товару згідно видаткової накладної № РН- 915849 від 12.07.2013 року на суму 251850 грн. 55 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що в межах договору постачання № 113 від 29.04.2013 позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 299 924 грн. 38 коп., на підставі накладної № РН-915849 від 12.07.2013 року на суму 251850 грн. 55 коп. товар частково повернутий, несплачений залишився товар на суму 299 924 грн. 38 коп.

В порушення умов договору відповідач не сплатив вартість отриманого товару, а лише частково повернув товар.

Згідно зі ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив доказів сплати не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 299 924 грн. 38 коп. підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що договір постачання № 113 від 29.04.2013 року між позивачем та відповідачем не укладався є не обґрунтованим та спростовується матеріалами справи. Договір постачання № 113 від 29.04.2013 містить підпис позивача та відповідача, у встановленому законному порядку договір постачання № 113 від 29.04.2013 не був визнаний не дійсним, або не укладеним.

Посилання відповідача на те, що він не підписував договір постачання № 113 від 29.04.2013 не приймається судом до уваги, оскільки останній не надав доказів в обґрунтування неналежності підпису відповідачу.

Посилання відповідача на отримання товару не уповноваженою особою є не обґрунтованим, оскільки товар отриманий ОСОБА_6 по довіреності б/н від 29.04.2013 року, а частка зазначеного товару на суму 251850 грн. 55 коп. повернута по накладній № РН-915849 від 12.07.2013 тією ж уповноваженою особою. Товар не був повернутий з підстав помилкового прийняття.

У п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей зазначено, що довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Отже, наявність зазначених документів, зокрема довіреності на отримання товару підтверджує отримання відповідачем товару, відповідач не надав доказів отримання товару не в повному обсязі або с нестачею, а також доказів отримання товару третіми особами.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 299924 грн. 38 коп.

Відповідач доказів оплати товару суду не надав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

За таких обставин, враховуючи те, що борг на день розгляду справи так і не був погашений позов підлягає повному задоволенню в сумі основного боргу 299 924 грн. 38 коп. з віднесенням на відповідача судових витрат відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2, борг в сумі 299 924 грн. 38 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 5998 грн. 49 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 21.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 23.10.2013.

Суддя Ю.І. Марченко

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Шапошникова

23.10.2013