Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2006 р. Справа № 29/81-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача –Смирнова І.Ю. (дов. №413 від 07.04.2006р.)
відповідача – не з‘явився
розглянувши апеляційну скаргу позивача (вхідний № 1946Х/3-9) та відповідача (вхідний № 1864Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2006 р. по справі № 29/81-06
за позовом закритого акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство "Цукрове", смт. Чапаєве, Кегичівського р-ну, Харківської обл.
до Приватного-орендного сільськогосподарського підприємства "Нива", с. Дерегівка, Нововодолажського р-ну, Харківської обл.
про стягнення 63451,65 грн.
встановила:
22 березня 2006 року закрите акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство "Цукрове" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною вимогою про стягнення з Приватного-орендного сільськогосподарського підприємства "Нива" заборгованості в сумі 63451,65 грн., а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2006 р. по справі №29/81-06 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено частково, стягнуто з ПОСП “Нива” на користь ЗАТ СП “Цукрове” –36242,13 грн. боргу, 2490,28 грн. пені, 387,32 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.
ПОСП “Нива” з рішенням суду першої інстанції не погодилося, звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково змінити рішення, прийняти нове рішення, яким сума основного боргу в розмірі 36242,13 грн. та 2490,28 грн. пені мають відшкодуватися позивачу шляхом виконання відповідачем зобов‘язання в натурі - поставкою цукрового буряка на суму 38732,41 грн.
ЗАТ СП “Цукрове” з рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2006 р. також не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати частково –в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків у розмірі 24644,56 грн. за користування товарним кредитом і прийняти нове рішення, яким в цій частині позовні вимоги задовольнити.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу позивача не надав, його повноважний представник у судове засідання не прибув, хоча про місце і час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.05.2006р. №1568020. Проте за вх. № 4290 13.06.2006р. від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв‘язку з находженням юриста підприємства у відпустці та перебуванням керівника підприємства у відрядженні.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача заперечує, вважає, що розгляд апеляційної скарги можливий за відсутності представника відповідача, оскільки для її розгляду достатньо наявних матеріалів у справі.
Заявлене клопотання відповідача судовою колегією відхилене, у зв’язку з відсутністю доказів на підтвердження фактів, викладених в клопотанні відповідача про перенесення розгляду справи та причини неможливості направлення іншого представника в судове засідання.
Представник позивача вимоги апеляційної скарги ЗАТ СП “Цукрове” підтримує і просить її задовольнити. Апеляційну скаргу ПОСП “Нива” вважає безпідставною та необґрунтованою. З твердженням відповідача про те, що сторони узгодили за договором саме товарообмінну форму розрахунків, а саме –погашення вартості насіння та засобів вирощування шляхом поставки ЗАТ СП “Цукрове” цукрового буряку на суму заборгованості, позивач не погоджується, оскільки дане твердження не відповідає дійсним обставинам справи та чинному законодавству.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційні скарги позивача та відповідача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 січня 2005 року між ЗАТ СГП „Цукрове" (позивач) і ПОСП «Нива»(відповідач) був укладений договір купівлі - продажу №15-від 09.01.2005 року (далі Договір 1), в якому позивач зобов'язався передати у власність відповідача жом сухий розсипний в кількості З тон по ціні 400,00 грн. за тону без врахування ПДВ, на суму 1440,00 грн. Жом сирий в кількості 400 тон по ціні 5,00 грн. за тону без врахування ПДВ, на суму 2400,00 грн. Загальна сума по Договору 1 становить 3840,00 грн.
Позивачем жом сухий, а також жом сирий передані відповідачеві в повному обсязі, що підтверджується: накладною № 130 від 10.01.2005 року на суму 2400,00грн., довіреністю серії ЯИП № 218850, податковою накладною №59 від 31.01.2005 року на суму 2400,00 грн. про отримання відповідачем жому сирого; накладною № 3 від 01.03.2005 року на суму 1440,00 грн., довіреністю серії ЯИП № 218930, податковою накладною № 195 від 11.03.2005 року на суму 1440,00грн. про отримання відповідачем жому сухого.
24 березня 2005 року між ЗАТ СГП „Цукрове" і ПОСП „Нива" був укладений договір купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей на умовах товарного кредиту № 125 (далі Договір 2), згідно з яким СГП «Цукрове»зобов'язалось передати ПОСП „Нива" насіння цукрового буряку в кількості 600,91 посадочних одиниць на суму 40695,47 грн., засоби захисту рослин: Лонтрел –300 в кількості 100 літрів на суму 41400,00 грн., мінеральні добрива –тукосуміш NPK 18-12-20 в кількості 60,00 тон на суму 93000,00 грн. (далі Товар 2), а ПОСП „Нива" зобов'язалося прийняти та оплатити поставлений Товар 2 на умовах вищевказаного договору. Загальна сума Договору 2 становить 175095,47 грн.
Згідно з п. 1.1 Договору 2 позивач передав Товар 2 у повному обсязі, що підтверджується: накладною № 59 від 13.04.2005 року в кількості 233,76 посадочних одиниць на суму 16830,72 грн., також довіреністю серії ЯИП № 218960 від 13.04.2005 року про отримання відповідачем товару в кількості 233,76 п.од. По факту поставки товару позивачем надана відповідачеві податкова накладна за №397 від 13.04.2005 року. Крім того підтверджується накладною № 66 від 15.04.2005року про отримання відповідачем товару в кількості 367,15 посадочних одиниць на суму 23864,75 грн., а також довіреністю серії ЯИП № 218962 від 15.04 2005 року про отримання відповідачем товару в кількості 367,15 п.од. По факту поставки товару позивачем надана відповідачеві податкова накладна за № 407 від 15.04.2005 року. Також підтверджується накладною № 41 від 24.03.2005 року на відпуск мінеральних добрив - тукосуміш NPК 18-12-20 в кількості 60,0 тон на суму 93000,00 грн., також довіреністю серії ЯИП № 218942 від 24.03.2005 року про отримання міндобрив в кількості 60 тон. По факту поставки товару позивачем надана відповідачеві податкова накладна за № 259 від 24.03.2005 року; накладною № 04 від 06.06.2005 року на відпуск засобів захисту рослин Лонтрел - 300 в кількості 100,0 літрів на суму 41400,00 грн., також довіреністю серії ЯИП № 218862 від 06.06.2005 року про отримання 100,0 л з.з.р. Лонтрел - 300. По факту поставки позивачем надана відповідачеві податкова накладна за № 602 від 06.06.2005 року.
24 вересня 2005 року між ЗАТ СГП „Цукрове" і ПОСП „Нива" був укладений Договір № 621 від 24.09.2005 року на виконання робіт по навантажуванню цукрового буряку (далі Договір 3). Згідно з актом виконаних робіт від 26.10.2005 року було навантажено 326,80 тон цукрового буряку на суму 980,40 грн.
Згідно з актом виконаних робіт від 26.10.2005 року було навантажено 566,9 тон цукрового буряку на суму 1700,70 грн. Загальна сума Договору 3 становить 2681,10 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 181616,57 грн.
15 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем була укладена Угода про залік зустрічних однорідних вимог згідно ст.601 ЦК України. Залік становить 145374,44 грн., тому заборгованість відповідача перед позивачем складає: 36242,13 грн. основного боргу.
26.10.2005 року відповідачеві була направлена претензія № 1280 від 25.10.2005р., якою було запропоновано терміново вжити заходів щодо погашення заборгованості. Відповідь на претензію відповідач не надіслав і заборгованість не погасив.
Як стверджує позивач, згідно з п.3.2. Договору 2 відповідач зобов'язався сплатити вартість отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк до 1 жовтня 2005 року, при такій умові відсотки за право користування товарним кредитом не стягуються.
Згідно з п.3.3. Договору 2 з 1 жовтня 2005 року з відповідача стягуються відсотки за право користування товарним кредитом в розмірі 0,5% від суми Договору, що складає 181,21 грн. за один день прострочення платежу і відповідно на 13.02.2006 року включно складає 27209,52 грн.
Проте у задоволенні щодо стягнення відсотків з відповідача за користування товарним кредитом, суд першої інстанції правомірно відмовив, зважаючи на таке.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що статтями 638 та 1055 Цивільного кодексу України передбачено вважати укладеним договір, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умо ви, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Кредитний договір укладається у письмовій формі, а оскільки сторонами в письмовій формі не узгоджений термін надання товарного кредиту, не можна стверджувати, що між сто ронами є підтвердження договірної форми відносин товарного кредиту.
Пунктом 5 статті 694 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Отже, договір купівлі –продажу між сторонами був укладений і бартерні схеми в цьому договорі відсутні.
Крім того, згідно з п. 5 статті 694 Цивільного кодексу України –здійснюється стягнення відсотків за договором купівлі-продажу, а у відповідності до п.3.3. Договору 2 – стягнення відсотків за право користування товарним кредитом. Разом з цим, право звернення позивача з позовом щодо стягнення з відповідача відсотків в сумі 24644,56 грн., у відповідності до статті 694 Цивільного кодексу України, ним не втрачено. Задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 2490,28 грн. є правомірним і обґрунтованим, і розрахована вона у відповідності до листа Національного банку від 09.08.2005 року № 14-011/2644-7872, ставка НБУ становить 9,5 %. Згідно з п.7.2. Договору 2 нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ і складає на 13.02.2006 року 2564,96 грн. Відмова суду у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 74,68 грн. у зв’язку з невірним розрахунком, на думку колегії суддів, є також правомірною.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 36242,13 грн. заборгованості та 2490,28 грн. пені є обґрунтованою, вона підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та є такою, що підлягає задоволенню.
Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційних скарг і скасування прийнятого по справі судового рішення немає.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
постановила:
У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи –відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 28 квітня 2006 року по справі №29/81-06 залишити без змін, а апеляційні скарги позивача і відповідача залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді