Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції № АС-04/102-06 Суддя –Григоров А.М.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Бабакова Л.М.
10 липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
При секретарі Крупі О.В.
За участю представників сторін:
позивача – Крімерман Л.О. –дов. № 3 від 03.07.2006р.
відповідача –Чернова О.А. –дов. № 999/10/10-014 від 13.02.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу (вх. 1959Х/2-4) відповідача, ДПІ у Київському районі м. Харкова, на Постанову господарського суду Харківської області від 10.05.2006 року по справі № АС-04/102-06
за позовом ТОВ "Кіноцентр", м. Харків
до ДПІ у Комінтернівському районі, м. Харків
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 10.05.2006р. (суддя Григоров А.М.) позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0003712330/0 від 11.11.2005р. та № 0003712330/2 від 10.02.2006р. Стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ "Кіноцентр" витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.
Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, з Постановою господарського суду не згодний, подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Позивач, ТОВ "Кіноцентр", у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 10.05.2006р. без змін, вважає, що постанова суду першої інстанції обґрунтована та прийнята у відповідності до чинного законодавства з урахуванням усіх фактичних обставин справи.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, представниками ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіноцентр" за період з 27.08.2002р. по 30.06.2005р. За результатами перевірки був складений акт № 440/23-80/32133264 від 02 листопада 2005 р.
На підставі цього акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення №0003712330/0 від 11.11.2005р., згідно з яким позивачу з посиланням на п. п. „б" п. п. 4.2.2 ст. 4, п. п. 17.1.3 , п. п. „а" п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. п. "е" п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на доданку вартість", п. п. 4.4.3 п. 4.4 р. 4 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України, нараховано основного платежу по ПДВ 5833,00 грн., санкції 583,30 грн. та 2195 грн.
Оскарженим податковим повідомленням рішенням №0003712330/2 від 10.02.2006р., прийнятим в процедурі адміністративного оскарження первинного податкового повідомлення рішення, збільшена сума застосованих санкцій, а саме застосовано санкції в розмірі 2916,50 грн. та 2195,00 грн. відповідно.
В акті перевірки відповідачем вказано, що позивачем в порушення п. п. 7.2.1 ("е") п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 163/97-ВР від 03.04.1997р., було включено до складу податкового кредиту у вересні 2004р. суму ПДВ у розмірі 5833,0 грн. по податковим накладним, що виписані ДП "СУМР" ВАТ "ХСС" № 73 від 19.08.2004р. та № 74 від 26.08.2004р., у яких відсутній опис (номенклатура) товарів та їх кількість.
Вищезазначені податкові накладні були виписані відповідно до умов договору на проведення будівельних робіт від 01.07.2004 р. за № 21, укладеному між позивачем та ДП ""СУМР" ВАТ "ХСС".
Згідно п. 1.1 цього договору замовник (ТОВ "Кіноцентр") доручає, а підрядчик (ДП "СУМР" ВАТ "ХСС") приймає на себе виконання робіт з устрою автостоянки, тротуару біля кінотеатру "Познань".
Відповідно до умов п. 3.1 вказаного договору вартість робіт визначена узгодженою обома сторонами договірною ціною та складає 182883,60 грн., в тому числі ПДВ 20%.
Згідно п. 3.2 договору позивач здійснює передплату на розрахунковий рахунок ДП "СУМР" ВАТ "ХСС" в сумі 129000,00 грн. на придбання матеріалів.
Відповідно до цих умов договору ДП "СУМР" ВАТ "ХСС" були надані позивачу рахунки, по яким позивач здійснив передплату. За отриманою передплатою ДП "СУМР" ВАТ "ХСС" було надано вищезазначені податкові накладні, в яких в графі "Номенклатура поставки товару" було зазначено "сплата за матеріали".
Відповідно до п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.07.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вар тість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник пода тку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну, назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Оскільки податкові накладні виписані на частину передплати для придбання матеріалів, то відсутній такий показник як кількість та об'єм товару, робіт, відповідно найменування товарів, робіт, а показники які можливо зазначити вказані у податкових накладних. Відповідач не приймає податкові накладні в зв'язку з не вказанням показників, які не можуть характеризувати проведену операцію, але таке не прийняття є незаконним. Суд зазначає, що всі обов'язкові реквізити, які стосуються проведеної операції в податкових накладних вказані, і враховуючи відсутність інших характеристик операції вищезазначених в п. п. 7.2.1, податкові накладні відповідають вимогам закону.
До того ж, відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 р. за № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями не дозволяється включення до податко вого кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податко вими накладними. Тобто, умовою отримання права на податковий кредит є наявність оформленої податкової накладної. Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затв. Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. за № 165, недійсною вважається податкова накладна, яка заповнена особою, що не зареєстрована як платник податку і відповідно не має права на складання податкових накладних.
Оскільки позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суми, що підтверджені податковими накладними, які були складені зареєстрованим належним чином платником податків, вимоги відповідача щодо виключення зі складу податкового кредиту суми 5833,00 грн. та нарахування штрафних санкцій не обґрунтовані.
Також перевіркою було встановлено, що ТОВ "Кіноцентр" до ДПІ у Комін тернівському районі м. Харкова 06.10.2005р. були надані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених по милок. В акті перевірки фахівцями податкової інспекції було вказано, що ТОВ "Кіноцентр" не здійснило нарахування податкового зобов'язання в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (сума штрафу у розмірі 5% від суми заниженого податкового зо бов'язання), яке повинно бути нараховане платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.
Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суд зазначає, що згідно застосованої відповідачем норми платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом, самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та
штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку,
що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у
розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми
податкового зобов'язання з цього податку.
За результатами наданих позивачем уточнюючих розрахунків на особовому рахунку у позивача факт заниження податкового зобов'язання виник в березні 2005 р. у розмірі 327 грн., та у травні 2005 р. в розмірі 1480 грн., у зв'язку з чим позивачем було нараховано та сплачено до бюджету фінансових санкцій у розмірі 5 % від суми недоплати на загальну суму 91 грн. (17 грн. за березень 2005 р. та 74 грн. за травень 2005 р.), що підтверджується наданими позивачем докладним розрахунком в позові (арк. справи 2-3 1-го тому) та обліковою карткою платника (арк. справи 154-158 1-го тому).
А відповідачем проведено нарахування на всі донараховані позивачем суми зобов'язання по ПДВ, без урахування, що таке зобов'язання по частині сум погашається за рахунок податкового кредиту.
В розумінні п. 17.2 санкції нараховуються на податкове зобов'язання, яке визначено ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. А враховуючи положення Закону України "Про податок на додану вартість", це різниця між зобов'язанням по ПДВ та податковим кредитом.
На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Відповідно приписам п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем правомірність такого рішення не доведена. За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003712330/0 від 11.11.2005р. та № 0003712330/2 від 10.02.2006р. були задоволені судом першої інстанції обґрунтовано.
Судова колегія вважає, що постанова господарського суду Харківської області від 10.05.2006р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача –без задоволення.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 10.05.2006р. по справі № АС-04/102-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Бабакова Л.М.
Шутенко І.А.