Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-16/104-05 Суддя –Здоровко Л.М.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Погребняк В.Я.
07 червня 2006 року м. Харків
Колегія суддів у складі: головуючого судді Лащенко Л.Д.
судді Гончар Т.В.
судді Погребняка В.Я.
при секретарі Андросовій О.В.
За участю представників сторін:
Позивача: Соболєв В.М., виконавчий директор, Лебеденко О.М., генеральний директор, Соловйов Є.А., довіреність № б/н від 01.03.2006 р.,
Відповідача: Потьомкін Ю.С., довіреність № 100/4811 від 30.03.2006 р., Сєдикіна О.О., довіреність № 100/4811 від 30.03.2006 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1844 Х/2 від 19.05.2006 р.) Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ, на постанову господарського суду Харківської області у справі № АС-16/104-06 від 11.04.2006 р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Торгово-промисловий фондовий регістр», м. Харків,
до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ,
про визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії,-
Встановила:
30.03.2006 р. (вх. № 3872/6-16) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий фондовий регістр»(надалі ТОВ «ТПФР») м. Харків - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача –Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (надалі ДКЦАФР), м. Київ - про визнання незаконним і скасування наказу ДКЦПФР від 22.03.2006 р. № 291 «Про відмову у видачі ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів».
Заявою про уточнення позовних вимог (вх. № 10889 від 11.04.2006 р.) позивач просив скасувати наказ ДКЦПФР від 22.03.2006 р. № 291 «Про відмову у видачі ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів»; зобов’язати відповідача виконати приписи ч.1 ст.11, ч.ч.1,2 ст.14 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»та прийняти рішення про видачу ліцензії позивачеві; оформити позивачеві ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів протягом трьох робочих днів з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, враховуючи, що позивач здійснив сплату за видачу ліцензії та надав до суду відповідні підтвердження; видати позивачеві нову ліцензію із зазначенням терміну початку її дії з 19.04.2006 р., тобто після закінчення 18.04.2006 р. терміну дії чинної ліцензії серія АВ № 020520.
Заявою від 11.04.2006 р. (вх. № 10975 від 11.04.2006 р.) позивач відмовився від заяви про уточнення позовних вимог, мотивуючи відмову затягуванням розгляду справи.
Постановою господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. (головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Ольшанченко В.І., суддя Хачатрян В.С.) позовні вимоги задоволені повністю. Визнано незаконним і скасовано наказ Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 22 березня 2006 р. № 291 «Про відмову у видачі ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів». Постанова суду обґрунтована тим, що оспорюване рішення відповідача зазначає про наявність такої передбаченої ст.11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підстави для відмови у видачі ліцензії, як недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії, посилаючись на додаток 4 «Довідка про керівник осіб та фахівців заявника (філії або іншого відокремленого структурного підрозділу), що безпосередньо здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів», яка містить посилання на протокол № 19 від 28.02.2006 р. про призначення Генеральним директором позивача Лебеденка О.М. з 01.03.2006 р., ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.2006 р. по справі № 16/283-05, у якій Соболєв В.М. був зазначений як генеральний директор ТОВ «Торгово-промисловий фондовий регістр» та доповідну записку Харківського територіального управління відповідача. Суд не прийняв посилання відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.2006 р. по справі № 16/283-05 та на доповідну записку представників ХТУ ДКЦПФР від 02.03.2006 р. як докази, підтверджуючі доводи відповідача про недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії, оскільки відповідач (за текстом ухвали від 02.03.2006 р.) іменується як Торгово-промисловий фондовий регістр у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а не ТОВ «Торгово-промисловий фондовий регістр», як про це зазначено у оспорюваному наказі; доповідна записка є повідомленням про перебіг судового процесу по справі № 16/283-05. У судовому засіданні не встановлено факту недостовірності даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії. Надані позивачем документи відповідали вимогами діючого законодавства і відповідач повинен був прийняти рішення про видачу ліцензії.
Відповідач –ДКЦПФР, м. Київ - з постановою господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. не погодився, подав апеляційну скаргу (уточнену), де просить скасувати зазначену вище постанову, прийняти нове рішення у справі, яким відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви щодо визнання незаконним і скасуванні Наказу ДКЦПФР від 22.03.2006 р. № 291. Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує недостатньо повним дослідженням судом обставин справи та внаслідок цього невірним застосуванням господарським судом норм права. Так, відповідач зазначає, що відповідно до ч.1 ст.9 КАС України органи державної влади зобов’язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України. Суд першої інстанції в постанові від 11.04.2006 р. фактично встановив, що ДКЦПФР видала Наказ № 291 в межах своїх повноважень (як орган ліцензування), способом, передбаченим законодавством (з повним дотриманням процедури розгляду заяви про видачу ліцензії та у встановленій формі). Вказана в Наказі № 291 підстава для відмови у видачі ліцензії –недостовірність даних –прямо передбачена законодавством, а також посилання на конкретні документальні підтвердження того, що в якості генерального директора позивача діяв п. Соболєв В.М., а не п. Лебеденко О.М. –ухвала від 02.03.2006 р. по справі № 16/283-05. За таких умов позивач у своїй позовній заяві чітко не сформулював що є критерієм для визначення незаконності виданого відповідачем наказу. Відповідач вважає, що суд прийшов до висновків про незаконність спірного наказу на підставі документів, що не були й не могли були відомі ДКЦПФР під час розгляду заяви позивача про видачу ліцензії, ці висновки можуть мати відношення до вирішення питання наявності чи відсутності підстав для задоволення чи незадоволення іншої вимоги - про скасування Наказу № 291, але не свідчать про те, що ДКЦПФР не мала підстав для видачі такого наказу. Щодо вимоги про скасування Наказу № 291, відповідач зазначив, що навіть цілком законне рішення, яке прийняте з дотриманням всіх вимог законодавства, може виявитися таким, що підлягатиме скасуванню у разі, якщо будуть встановлені суттєві обставини, які не були відомі при прийнятті такого рішення. Суд першої інстанції встановив, що п. Лебеденко О.М. є генеральним директором позивача з 01.03.2006 р., але цей висновок ґрунтується тільки на внутрішніх документах самого позивача. Відомості з внутрішніх документів позивача суперечать відомостям з незалежного від позивача та відповідача джерела –ухвали суду від 02.03.2006 р. у справі № 16/283-05.
Позивач - ТОВ «ТПФР»- надав заперечення відзив на апеляційну скаргу відповідача, де вважає рішення суду першої інстанції підлягаючим залишенню без змін, а апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню. На думку позивача, доводи відповідача щодо правомірності прийняття оспорюваного Наказу № 291 є необґрунтованими та прийнятий за відсутності належних та допустимих підстав, необхідних для доведення факту наявності недостовірної інформації у документах, поданих позивачем для отримання ліцензії, а саме недостовірності даних щодо призначення генеральним директором позивача Лебеденка О.М. з 01.03.2006 р. Доповідна записка від 02.03.2006 р., яка містить інформацію про заняття Соболєвим В.М. посади генерального директора позивача, спростовується стенограмою та аудіозаписом судового засідання від 02.03.2006 р. Оцінюючи дії відповідача з видання Наказу № 291 від22.03.2006 р. з позицій їх відповідності приписам ст.19 Конституції України, позивач вважає, що спірний наказ хоча і був виданий в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»і Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»(відповідач як орган ліцензування мав право приймати рішення про відмову у видачі ліцензії), але наказ повністю не відповідає вимогам законодавства в частині наявності підстав для такої відмови. Суд першої інстанції надав вірну оцінку як доказам позивача –визначення судом повноважень Лебеденка О.М. на підставі протоколу № 19 від 28.02.2006 р., відповідність наданих позивачем документів, в т.ч. відомостей про сертифікованих осіб вимогам законодавства, обов’язок відповідача видати ліцензію на підставі цих документів, так і доказам відповідача –відсутність в ухвалі від 02.03.2006 р. назви позивача, вказаної у спірному наказі, оцінка характеру доповідної записки, як документу, який відображує суб’єктивні враження її авторів від перебігу судового засідання 02.03.2006 р. Єдиним доказом наявності у Лебеденка О.М. повноважень генерального директора з 01.03.2006 р. та припинення цих повноважень з цього ж строку у Соболєва В.М. є протокол № 19 від 28.02.2006 р., а тому твердження відповідача про зовнішнє підтвердження цьому факту не ґрунтується на нормах права.
Для розгляду справи за апеляційною скаргою ДКЦПФР розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. відповідно до ст.29 Закону України «Про судоустрій України»та ст.190 КАС України було сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Лащенко Л.Д., суддя Гончар Т.В., суддя Погребняк В.Я.
В судовому засіданні 31.05.2006 р. було оголошено перерву до 14 год.15 хв. 07.06.2006 р. та витребувано у сторін додаткові документи та пояснення своїх позицій по справі.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, здійснивши оцінку доказів, додатково наданих сторонами на вимогу судової колегії в підтвердження обставин справи, надану в постанові суду юридичну оцінку обставинам справи, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по справі № АС-16/104-06 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідач –Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку –відповідно до приписів Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності (далі Ліцензійний закон), «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Указу Президента України «Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку», Ліцензійних умов здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджених наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України від 14.03.2001 р. за № 49 та рішенням ДКЦПФР від 14.03.2001 р. за № 60 (далі –Ліцензійні умови) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді, та є органом ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів, і, зокрема, видає і анулює ліцензії, в т.ч. і на здійснення діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий фондовий регістр»(назва в редакції Статуту від 18.01.2006 р.) –створений для здійснення підприємницької професійної діяльності на ринку цінних паперів та отримання прибутку на основі комерційного розрахунку.
Підпунктом 4.2. Статуту позивача передбачено, що предметом діяльності Товариства є виключно діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів у відповідності з чинним законодавством.
Позивач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа 23.01.1997 р., про що видано свідоцтво встановленого зразка, перереєстрований у зв’язку зі зміною назви та місцезнаходження, про що також видано свідоцтво про державну реєстрацію.
Позивач як професійний учасник ринку цінних паперів 18.04.2003 р. отримав ліцензію ДКЦПРФ № 549022, що посвідчувала право на здійснення певного виду господарської діяльності, а саме професійної діяльності на ринку цінних паперів по веденню реєстру власників іменних цінних паперів.
Строк дії ліцензії був встановлений до 18.04.2006 р.
Листом від 30.01.2006 р. за № 04/06 позивач у відповідності з п.3.8.14 Ліцензійних умов повідомив ДКЦПФР про зміну свого найменування, місцезнаходження та контактних телефонів.
Наказом від 02.02.2006 р. № 120 ДКЦПФР з посиланням на Ліцензійні умови, переоформила ліцензію серія АА № 549022 від 18.04.2003 р., видану Торгово-промисловому фондовому регістру у формі товариства з обмеженою відповідальністю на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів –діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів у зв’язку зі зміною найменування, а саме: ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ФОНДОВИЙ РЕГІСТР У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ФОНДОВИЙ РЕГІСТР»та у зв’язку зі зміною місцезнаходження, а саме: 61022, м. Харків, пл.. Свободи, 8 к. 501-а на 61022, м. Харків, вул. Сумська, буд.39.
В зв’язку з чим позивач отримав нову (переоформлену) ліцензію серія АВ № 020520 від 02.02.2006 р., але з тим же кінцевим строком її дії –18.04.2006 р.
03.03.2006 р. позивач за вих. № 56/06 надав до ДКЦПФР заяву про видачу ліцензії на здійснення діяльності на ринку цінних паперів, а саме діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів. До заяви було додано два примірники опису (переліку) документів.
Опис (перелік) документів (вих. № 57/06 від 06.03.2006р.), який додавався до заяви, містив 5 (п*ять) документів на 23 аркушах, а саме: нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «ТПФР», нотаріально засвідчена копія Статуту ТОВ «ТПФР», нотаріально засвідчена копія Установчої угоди Торгово-промислового фондового регістру у формі ТОВ, аудиторський висновок про сплату статутного фонду заявника (крім банків), список керівних посадових осіб та штатних фахівців заявника, що мають повноваження провадити відповідний вид господарської діяльності та сертифіковані ДКЦПФР в установленому порядку.
Заява (вих. № 56/-6 від 03.03.2006 р.), опис (перелік документів) та додаток № 4 (список керівних осіб) від імені ТОВ «ТПФР» були підписані Лебеденком О.М., посадове становище якого було зазначено як «Генеральний директор».
В якості Генерального директора Лебеденко О.М. зазначений і в додатку № 4 «Довідка про керівних осіб та фахівців заявника (філії або іншого відокремленого підрозділу), що безпосередньо здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, які сертифіковані в установленому Комісією порядку», доданому до заяви. В цій же довідці містилася інформація про те, що Лебеденко О.М. призначений на цю посаду з 01.03.2006 р. відповідно до протоколу № 19 від 28.02.2006 р.
Наказом від 22 березня 2006 р. № 120 ДКЦПФР за підсумками розгляду заяви та документів відповідно до Ліцензійних умов відмовила у видачі ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів –діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів ТОВ «ТПФР» на підставі п.2.15 Ліцензійних умов, а саме: недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії. В Наказі було зазначено, що в ухвалі господарського суду Харківської області, яка надійшла до Комісії 20.03.2006 р., вх. № 2470 –ТУ, зазначено, що представником відповідача ТОВ «ТПФР» є Соболєв В.М., який був присутній у судовому засіданні 02.03.2006 р. у справі № 16/283-05 як генеральний директор ТОВ «ТПФР». Це підтверджується також доповідною запискою працівників Харківського територіального управління Комісії, які приймали участь у судовому засіданні. Крім того, Комісія не мала на час видання Наказу документального підтвердження про зняття з посади генерального директора Соболєва В.М., який не може виконувати обов’язки генерального директора ТОВ «ТПФР», оскільки сертифікат на право ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 14.05.1999 р. № 4581-Р йому анульовано рішенням ДКЦПФР від 29.11.2005 р. № 660, та призначення на цю посаду Лебеденка О.М. Таким чином, фактичне виконання обов’язків генерального директора Соболєвим В.М. станом на 02.03.2006 р. підтверджується вищезазначеними документами (ухвала суду та доповідна записка), що свідчить про наявність недостовірних даних у документах, поданих, заявником для отримання ліцензії, а саме у додатку 4 щодо призначення генеральним директором товариства Лебеденка О.М. з 01.03.2006 р.
Вказаний наказ і є предметом оскарження у даній справі.
Порядок розгляду заяви про видачу ліцензії передбачено ст.ст.10, 11 Ліцензійного Закону.
Так, відповідно до ч.1 ст.10 Ліцензійного Закону суб’єкт господарювання, який має намір проводити певний вид господарської діяльності, що ліцензується особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.
Вимоги до змісту заяви та документи, що до неї додаються, перелічені в наступних частинах ст.10 Ліцензійного Закону.
Відповідно до ст.11 Ліцензійного Закону орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.
Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.
Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є, зокрема, недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії.
Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та п.9 Указу Президента України «Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку», ДКЦПФР утворюється у складі Голови комісії та шести членів Комісії.
Відповідно до п.10 зазначеного Указу Голова Комісії, зокрема, видає накази та розпорядження з питань, що належать до його компетенції.
Згідно п.1.4 Ліцензійних умов органом ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
А згідно п.2.12. Ліцензійних умов рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії (копії ліцензії) оформлюється відповідним наказом, який підписується керівником органу ліцензування чи керівником його територіального органу в межах наданих повноважень. У рішенні про відмову у видачі ліцензії (копії ліцензії) зазначаються підстави такої відмови згідно з чинним законодавством.
Оскільки відповідно до КАС України суд апеляційної інстанції може здійснити перегляд справи за апеляційною скаргою як щодо фактів, так і щодо права, враховуючи приписи КАС України щодо меж перегляду справи апеляційною інстанцією та приймаючи до уваги, що суть спору зводиться до питання встановлення недостовірності (достовірності) даних в поданих заявником для отримання ліцензії документах, та з урахуванням того, що ні ст.11 Ліцензійного Закону, ні п.12.5. Ліцензійних умов не містять критеріїв, за якими надані заявниками документи, необхідні для видачі ліцензії, оцінюються органом ліцензування на предмет недостовірності, судова колегія вважає за необхідне з’ясувати такі питання:
чи дійсно з 01.03.2006 р. генеральним директором ТОВ «ТПФР» є Лебеденко О.М?;
чи містили подані позивачем документи недостовірні дані щодо того, хто саме виконував обов’язки генерального директора позивача?;
чи були у відповідача підстави з урахуванням документів, що малися у нього на час прийняття оспорюваного наказу, та у відповідності до діючого законодавства для висновку про недостовірність даних у поданих позивачем для отримання ліцензії документах і, відповідно, для відмови у видачі ліцензії?
Як вбачається з Статуту позивача (редакція з 18.01.2006 р. –зареєстрована Державним реєстратором 26.01.2006 р.), органами управління Товариством є:
збори учасників –вищий орган –який має право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, і зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства, призначення і звільнення Генерального директора товариства (п.9.1., 9.2., 9.3.5., 9.3.7. Статуту);
виконавчий орган –Дирекція, яку очолює Генеральний директор, і до складу якої, крім останнього, входять також виконавчий директор, головний бухгалтер та директори філій, представництв Товариства. (п.9.1., 9.7. Статуту).
Виконавчий директор Товариства може здійснювати повноваження, передбачені п.п.9.7.2.2., 9.7.2.4., 9.7.2.7., 9.7.2.8.,9.7.2.9., п.9.7. Статуту, за винятком випадків, пов’язаних із здійсненням Товариством професійної діяльності з цінними паперами, які вимагають наявності сертифіката на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Виконавчий директор має право діяти без довіреності від імені Товариства.
Статут позивача в попередній редакції посади виконавчого директора не передбачав.
Як свідчать матеріали справи, протоколом № 19 від 28.02.2006 р. збори учасників ТОВ «ТПФР» звільнили Соболєва В.М. з посади Генерального директора ТОВ «ТПФР» з 01.03.2006 р., а Генеральним директором товариства з 01.03.2006 р. в порядку переводу з посади провідного фахівця з ведення реєстру власників іменних цінних паперів згідно з поданою заявою призначили Лебеденка Олександра Миколайовича.
Листом від 03.03.2006 р. за вих. № 56/06 позивач відповідно до п.3.8.14. та п.п.3.8.14.5.Ліцензціних умов повідомив ДКЦПФР про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії АА № 549022 від 18.04.20043 р., а саме зміну керівника ліцензіата, та направив довідку за формою 4 до Ліцензійних умов , в якій надав відомості як про підставу та час звільнення Соболєва В.М. з посади Генерального директора ТОВ «ТПФР», так і про підставу і час про призначення на цю посаду Лебеденка О.М.
З поданих відповідачем на вимогу суду документів вбачається, що вказаний лист був отриманий ДКЦПФР 20.03.2006 р. за вх. № 2655.
Як видно з протоколу № 19 від 28.02.2006 р., підставою для звільнення Соболєва В.М. з посади Генерального директора ТОВ «ТПФР» стало те, що 01.03.2006 р. закінчувався трьохмісячний строк з дня прийняття ДКЦПФР рішення від 29.11.2005 р. № 660 «Про анулювання сертифіката Соболєва В.М.», що відповідно до Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 29.07.1998 р. № 93, що унеможливлювало перебування Соболєва В.М. на посаді Генерального директора ТОВ «ТПФР» з 01.03.2006 р. Зайняття Соболєвим В.М. посади генерального директора ТВ «ТПФР» після 01.03.2006 р. було б порушенням вимог п.п.2.5.8.1. та 3.8.5. Ліцензійних умов щодо обов’язкової наявності у керівника ліцензіата сертифіката на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, та могло б потягти за собою як анулювання ліцензії, так виникнення підстави для відмови у видачі ліцензії.
Зазначені обставини в судовому засіданні підтвердив і сам Соболєв В.М. як представник позивача.
Про те, що після 01.03.2006 р. Соболєв В.М. не міг займати посаду генерального директора ТОВ «ТПФР» було відомо і відповідачу, про що свідчить сам текст спірного наказу № 291.
Протокол № 20 від 01.03.2006 р. зборів учасників ТОВ «ТПФР» свідчить про те, що Соболєв В.М. з 01.03.2006 р. призначений виконавчим директором ТОВ «ТПФР» з правом першого підпису під фінансово-господарськими документами.
З оглянутої в судовому засіданні трудової книжки Лебеденка О.М. (копію залучено до матеріалів справи) вбачається, що в трудовій книжці міститься запис за № 20 про переведення Лебеденка О.М. з посади провідного фахівця по веденню реєстру власників іменних цінних паперів на посаду Генерального директора ТОВ «ТПФР» з 01.03.2006 р. на підставі протоколу № 19 від 28.02.2006 р.
Лист начальника відділення № 14 Першої Харківської філії АКБ «Базис»№ 24/01 від 06.06.2006 р. свідчить про те, що станом на 07.03.2006 р. банк отримав від ТОВ «ТПФР» документи про зміну керівних посадових осіб для переоформлення банківської картки зі зразками підписів. Копія банківської картки зі зразками підписів і відбитком печатки залучена до матеріалів справи.
Копія виписки з реєстру власників іменних цінних паперів від 01.03.2006 р. № 1 (згода зареєстрованої особи на розкриття інформації про себе додається) підписана від імені реєстратора (позивача) генеральним директором Лебеденко О.М.
Судова колегія зазначає, що законодавством може бути обмежена воля сторін за трудовим договором (контрактом) на укладання трудового договору (контракту) з певним колом осіб.
Зокрема, для заняття певними особами керівних посад у ліцензіата, який є професійним учасником ринку цінних паперів, необхідно, щоб така особа була сертифікованим фахівцем згідно Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 29.07.1998 р. № 93, та мала відповідний сертифікат.
Як вбачається з матеріалів справи, Лебеденко О.М. має сертифікат на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів в Україні - ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 03584-р від 14.05.1999 р. і доказів анулювання цього сертифікату у Лебеденка О.М. відповідач не надав.
Таким чином, Лебеденко О.М. відповідав законодавчо встановленим вимогам щодо заняття керівної посади ліцензіата - посади генерального директора ТОВ «ТПФР».
Інших обмежень на право прийняття власником чи уповноваженим ним органом рішення про укладання трудового договору (контракту) з тою чи іншої особою на будь-яку посаду чинне законодавство не містить (в даному випадку), а також не вимагає легалізації факту укладання трудового договору будь-якими незалежними від сторін трудового договору способами і особами, в т.ч. і владними органами.
Не містить чинне трудове законодавство і такого терміну стосовно заняття особами певних посад як «фактично».
Аналізуючи все вищевказане в сукупності, судова колегія приходить до висновку, що генеральним директором ТОВ «ТПФР» з 01.03.2006 р. є Лебеденко О.М. з усіма правами, наданими такій посадовій особі Статутом позивача, в т.ч. з правом представлення інтересів товариства без довіреності. Крім того, Лебеденко О.М. є сертифікованим фахівцем професійної діяльності ринку цінних паперів в Україні. Посилання ж в Наказі № 291 на фактичне виконання Соболєвим В.М. обов’язків генерального директора ТОВ «ТПФР» позбавлено правового навантаження.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що надані позивачем документи, необхідні для прийняття рішення про видачу ліцензії, не містили недостовірних даних щодо складу керівних осіб ліцензіата.
Щодо того, чи були у відповідача підстави з урахуванням документів, що малися у нього на час прийняття оспорюваного наказу, та у відповідності до діючого законодавства для висновку про недостовірність даних у поданих позивачем для отримання ліцензії документах і, відповідно, для відмови у видачі ліцензії, судова колегія зазначає наступне.
Як вже зазначалося, порядок подання документів та прийняття рішення про видачу ліцензії встановлений ст.ст.10, 11 Ліцензійного Закону.
Зокрема, ст.10 встановлено перелік і зміст документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії.
Документи, додані позивачем до заяви про видачу ліцензії, відповідали вимогам ст. 10 Ліцензійного Закону щодо їх форми та змісту, п.2.1. Ліцензійних умов з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності»(в діючій на час подання документів редакції). Усі документи (крім установчих), що надаються відповідно до цього переліку, повинні бути підписані керівником, засвідчені печаткою юридичної особи та не можуть бути більше двох місяців давності на дату подання заяви на отримання ліцензії.
Отже, достовірність даних у документах, поданих заявником на отримання ліцензії, забезпечується дотриманням порядку подання документів, встановлених Ліцензійним Законом.
Відтак, висновок про недостовірність даних в поданих документах повинен бути зроблений виключно з підстав та на основі оцінки фактів, що беззаперечно свідчать про порушення суб’єктом господарювання порядку подання документів на отримання ліцензії.
Відповідач, мотивуючи наказ № 291 про відмову у видачі ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, послався в обґрунтування наявності підстав для висновку про недостовірність даних у поданих документах на ухвалу господарського суду від 02.03.2006 р. у справі № 16/283-05, на доповідну записку працівників ХТУ, та на відсутність документального підтвердження про зняття з посади Генерального директора ТОВ «ТПФР» Соболєва В.М.
Судова колегія зазначає, що відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:
на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
Судова колегія зазначає, що відповідач, приймаючи наказ, послався на те, що Комісія не має документального підтвердження про зняття з посади генерального директора ТОВ «ТПФР» Соболєва В.М.
Ці доводи до уваги не приймаються, оскільки:
по-перше, позивач не зобов’язаний Ліцензійним Законом і Ліцензійними умовами додавати до заяви про видачу ліцензії відомості про зняття з посади колишніх керівників ліцензіата;
по-друге, обов’язок по інформуванню ДКЦПФР про зміни у керівному складі ліцензіата покладено на позивача п.3.8.14. та п.п.3.8.14.5. Ліцензійних умов, і позивач цей обов’язок виконав, надавши інформацію листом № 56/06 від 03.03.2006 р., який був отриманий ДКЦПФР 20.03.2006 р., тобто цей лист (з довідкою) є документальним підтвердженням про звільнення Соболєва В.М. з посади Генерального директора ТОВ «ТПФР»;
по-третє, мотивуючи наказ № 291, відповідач послався на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.2006 р. та доповідну записку працівників ХТУ ДКЦПФР, які надійшли до Комісії 20.03.2006 р., тобто в одному випадку –на свою користь - відповідач приймає до уваги документи, які надійшли до Комісії 20.03.2006 р. (вх. №247 - ТУ), а в іншому випадку –на користь ліцензіата –відповідач посилається на відсутність документального підтвердження, яким є документ, який також надійшов до ДКЦПФР 20.03.2006 р. (вх. № 2656).
З цих же підстав судова колегія не приймає до уваги і твердження відповідача про порядок проходження документів в ДКЦПФР.
Що стосується посилання на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.2006 р. по справі № 16/283-05, судова колегія зазначає наступне.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що розглядається справа за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах Держави в особі Харківського територіального управління ДКЦПФР до Торгово-промислового фондового регістру у формі ТОВ про стягнення 11900 грн. Справа станом на 02.03.2006 р. розглядається за правилами КАС України.
В ухвалі від 02.03.2006 р. зазначено, що в судовому засіданні присутні прокурор, представники позивача та представники відповідача Соболєв В.М., ген. Директор, Соловйов Є.А., представник за довіреністю.
Питання, з приводу якого була прийнята ухвала від 02.03.2006 р. , стосувалося заявленого відповідачем відводу колегії суддів.
Провадження у справі № 16/283-05 було порушено ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2005 р., а перше засідання призначено на 17.01.2006 р., тобто тоді, коли Соболєв В.М. ще виконував обов’язки генерального директора ТОВ «ТПФР».
Вивченням стенограми судового засідання господарського суду Харківської області від 02.03.2006 р. у справі № 16/283-05 встановлено, що суд не досліджував факт перебування Соболєва В.М. на тій чи іншій посаді та обговорення посадового статусу Соболєва В.М. не відбувалося, а, відтак, і доповідна записка працівників Харківського територіального управління ДКЦПФР не може бути взяти до уваги.
Відповідно до ст.165 КАС України ухвала суду в адміністративній справі такого обов’язкового реквізиту як посади представників сторін, які беруть участь у справі, не містить.
Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що доповідна записка є повідомленням про перебіг судового процесу по справі № 16/283-05.
Судова колегія також зазначає, що, здійснюючи оцінку документів на предмет їх недостовірності, відповідач діяв не у відповідності зі ст.2 КАС України, і надаючи перевагу одним документам на іншими, діяв непропорційно, з порушенням принципу рівності, внаслідок чого зробив невірний висновок про недостовірність даних у документах, поданих для отримання ліцензії, тобто, прийняв рішення за відсутності підстави для його прийняття.
Судова колегія вважає, що в цьому і полягає незаконність оспорюваного наказу.
Судова колегія погоджується з тим, що рішення владних органів крім того, що вони повинні прийматися відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України в межах повноважень та у спосіб, встановлений законами, повинні відповідати встановленим підставам їх прийняття.
Відповідно до ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів, що документи, подані позивачем для отримання ліцензії, містили об’єктивно недостовірні дані, та що у відповідача були наявні підстави вважати ці документи недостовірними.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржуване постанова господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. прийнята при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в постанові висновки відповідають обставинам справи, а тому постанова господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по справі № АС-16/104-06 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного та ст.ст.4, 6, 10, 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст.ст.7, 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», п.1, 9, 10 Указу Президента України «Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку», Ліцензійних умов здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджених наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України від 14.03.2001 р. за № 49 та рішенням ДКЦПФР від 14.03.2001 р. за № 60, керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206, 209, 211, 212 КАС України, судова колегія апеляційного господарського суду одноголосно
Ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача –Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку м. Київ - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області по справі № АС-16/104-06 від 11.04.2006 р. залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу № АС-16/104-06 направити до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Л.Д.Лащенко.
Суддя Т.В.Гончар.
Суддя В.Я.Погребняк.