Справа 2а - 5 за 2008 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2008 року с.Велика Білозерка
Великобілозерский райсуд у складі :
головуючого Кругового В.О.
при секретарі Орел І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації, третя особа Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації неправомірними, та стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення передбаченої ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом в якому вказав, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії. Відповідно до положень абзацу 5 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується за місцем їх проживання органами соціального захисту населення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
За 1999-2007 роки він отримав допомоги на оздоровлення значно нижчі ніж передбачено ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Про такий стан речей, щодо виплати йому з боку відповідача щорічної допомоги на оздоровлення він дізнався наприкінці січня 2008 року , після того , як отримав письмову відповідь від відповідача на свою заяву від 18.12.2007 року. З цієї ж відповіді він дізнався про те, що відповідач відмовив йому про самостійний перерахунок йому щорічної допомоги, та виплати різниці.
Вважає, що вищезазначені дії відповідача , внаслідок яких він недоотримав значну суму соціальних виплат, є неправомірними.
Вважає, що щорічна допомога встановлена в 1996 році постановою КМУ №836, не відповідає розміру встановленому іншими законами України, а саме ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та вважає, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, повинна бути застосована саме ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова КМУ №836.
Крім цього, 09.07.2007 року Конституційний Суд України прийняв рішення, яким визнав неконституційним обмеження , щодо соціальних виплат, в тому числі і на підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Просить суд визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації по відмові в перерахунку та виплаті недоотриманої ним щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.» за період 1999 - 2007 року, та відповідно до зробленого розрахунку стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації на його користь недоотриману ним щорічну допомогу на оздоровлення передбачену ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.» за 1999 рік у сумі 343 грн. 30 коп., за 2000 рік у сумі 343 грн. 30 коп., за 2001 рік у сумі 563 грн.30 коп., за 2002 рік у сумі 798 грн. 30 коп., за 2003 рік у сумі 898 грн. 30 коп., за 2004 рік у сумі 1158 грн. 30 коп., за 2005 рік у сумі 1283 грн. 30 коп., за 2006 рік у сумі 1650 грн., за 2007 рік в сумі 1900 грн., - всього 8938 грн. 10 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та доповнив, вказавши що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС другої категорії. В грудні 2007 року позивач від знайомих дізнався про те, що чорнобильці відстоюють свої права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.» До нього потрапила ксерокопія газети «Копейка» в якій заступник голови Білоцерківської громадської організації надав роз'яснення щодо права громадян на різні види допомог у тому числі передбаченних ст.48 зазначеного Закону. Після цього він зацікавився цим питанням , та отримав консультацію. 18 грудня 2007 року він направив запит на адресу відповідача, з проханням надати йому інформацію про здійснені йому виплати щорічної допомоги на оздоровлення, а також провести перерахунок. Відповідач надав відповідь про отриману допомогу за період з 1999- 2007 рік, та відмовився самостійно зробити перерахунок, що змусило позивача звернутися до суду з адміністративним позовом.
Вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у проведенні перерахунку та здійснені виплат у розмірі встановленому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.», та просить визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації по відмові в перерахунку та виплаті недоотриманої ним щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.» за період 1999 - 2007 року, та відповідно до зробленого розрахунку стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації на його користь недоотриману ним щорічну допомогу на оздоровлення передбачену ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.» за 1999 рік у сумі 343 грн. 30 коп., за 2000 рік у сумі 343 грн. 30 коп., за 2001 рік у сумі 563 грн.30 коп., за 2002 рік у сумі 798 грн. 30 коп., за 2003 рік у сумі 898 грн. 30 коп., за 2004 рік у сумі 1158 грн. 30 коп., за 2005 рік у сумі 1283 грн. 30 коп., за 2006 рік у сумі 1650 грн., за 2007 рік в сумі 1900 грн., - всього 8938 грн. 10 коп.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та вказав, що позивач дійсно звертався до управління праці та соціального захисту з листом в якому просив надати інформацію з приводу виплат одноразової допомоги та перерахунку. Йому була надана відповідна відповідь. Відповідач при здійснені виплат на оздоровлення чорнобильцям керувався вимогами постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, яким до 2005 року була встановлена сума виплати чорнобильцям 2 категорії. З 12.07.2005 року відповідач керувався постановою КМУ №562, яким були змінені суми виплат. Вважає, що виплати проводилися згідно діючого законодавства і підстав для задоволення позову не має.
Представник третьої особи в судовому засіданні показав, що управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської райдержадміністрації виконало свої повноваження в частині виплати допомоги ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідно до ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.» закріплюється норма згідно якої, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок Державного бюджету. Таким чином відповідач в своїй діяльності повинен був діяти тільки в межах відповідності Бюджетному кодексу України, та Закону України «Про державний бюджет.» До видатків державного бюджету відносяться і щорічна допомога на оздоровлення постраждалим громадянам. Виконання Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.» залежить від фінансових ресурсів доходної частини бюджету.
Управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської райдержадміністрації є розпорядником коштів 111 ступеня і повинні діяти тільки в межах бюджетних асигнувань, крім того вони не займаються питанням встановлення розміру допомоги.
Ст.62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.» передбачає, що порядок застосування цього Закону проводиться в порядку визначеному Постановою КМУ і є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади. Таким чином такі повноваження надані КМУ.
Згідно постанови КМУ від 26.07.1996 року №836 щорічна допомога на оздоровлення ліквідатору 2 категорії з 1996 по 2004 рік становила 26 грн.70 коп., а з 2005 року відповідно до постанови КМУ від 12.07.2005 року №562 встановлена в розмірі 100 грн. Відповідач виплаті встановлені Постановами КМУ виплатив позивачу у повному обсязі, тому вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін суд вважає, що позов підлягає задоволеннню.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 на ім'я начальника управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації він просить надати йому інформацію про дату і розмір виплати йому допомоги на оздоровлення за період 1999-2007 роки заниження розміру виплати допомоги зробити перерахунок та виплатити різницю.
Згідно відповіді начальника управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації від 15 січня 2008 року була надана відповідь відповідно до якої відповідач пояснив що при виплаті допомоги на оздоровлення він кервався керувався постановами КМУ від 26.07.1996 року №836 та від 12.07.2005 року №562, та повідомив які виплати на ці цілі були здійснені протягом 1999-2007 років.
Відповідно до абзацу 5 частини 4, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується за місцем їх проживання органами соціального захисту населення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, а відповідно до абзацу 7 частини 4 ст.48 зазначеного закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно постанови КМУ від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була встановлена щорічна компенсація на оздоровлення для ліквідаторів 2 категорії у сумі 26 грн.70 коп.
Згідно постанови КМУ від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» була встановлена щорічна компенсація компенсація на оздоровлення для ліквідаторів 2 категорії у сумі 100 грн.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія статті 48 ЗаконуУкраїни “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до 2005 року не призупинялась.
Певні обмеження, щодо застосування положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були встановлені Законами України «Про державний бюджет» на 2006-2007 рік.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року , який визнав неконституційними обмеження , щодо соціальних пільг, в тому числі і передбачених ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Крім того згідно ст.71 вище вказаного Закону дія його положень не може зупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Таким чином, розмір щорічної допомоги на оздоровлення встановлений постановами КМУ від 26.07.1996 року та 12.07.2005 року , не відповідає розміру встановленому іншими законами України а саме ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Оскільки ні Верховна Рада ні Кабінет міністрів будь яких рішень із цих питань не приймали , то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при вирішені даного спору , застосуванню підлягає ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а не Постановами КМУ №836 та №562.
Оскільки позивачу про порушення його права стало відомо після отримання відповіді від управління соціального захисту населення 15 січня 2008 року , що підтверджується ксерокопією статі в газеті та його запитом, відповідач вважає ,що строк не пропущений, з урахуванням ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за зазначений період, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату.
Розмір мінімальної заробітної плати за відповідний період становив;
В 1999 році - 74 грн.
В 2000 році - 74 грн.
В 2001 році - 118 грн.
В 2002 році - 165 грн.
В 2003 році - 185 грн.
В 2004 році - 237 грн.
В 2005 році - 262 грн.
В 2006 році - 350 грн.
В 2007 році - 4000 грн.
Відповідно до відповіді управління праці та соціального захисту населення від 15 січня 2008 року позивачу виплачену допомогу на оздоровлення с1999 по 2005 роки включно по 26 грн.70 коп. щорічно, с 2006 - 2007 роки, по 100 грн. щорічно.
Таким чином відповідно до розрахунку позивач недоотримав ;
за 1999 рік 74 х 5 =370 - 26,7 = 343,3 грн.
за 2000 рік 74 х 5 =370 - 26,7 = 343,3 грн.
за 2001 рік 118 х 5 = 590 - 26,7 = 563,3 грн.
за 2002 рік 165 х 5 = 825 - 26,7 = 798,3 грн.
за 2003 рік 185 х 5 = 925 - 26,7 = 898,3 грн.
за 2004 рік 237 х 5 = 1185 - 26,7 = 1158,3 грн.
за 2005 рік 262 х 5 = 1310 - 26,7 = 1283,3 грн.
за 2006 рік 350 х 5 = 1750 - 100 = 1650 грн.
за 2007 рік 400 х 5 = 2000 - 100 = 1900 грн.
Усього -8938 грн. 10 коп.
На підставі викладеного керуючись частиною 2 статті 19, пункту 6 частини першої статті 92, статтею 75 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року, суд
В И Р І Ш И В :
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації по відмові в перерахунку та виплаті недоотриманої ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.» за період 1999 - 2007 року.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 ним щорічну допомогу на оздоровлення передбачену ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.» за 1999 рік у сумі 343 грн. 30 коп., за 2000 рік у сумі 343 грн. 30 коп., за 2001 рік у сумі 563 грн.30 коп., за 2002 рік у сумі 798 грн. 30 коп., за 2003 рік у сумі 898 грн. 30 коп., за 2004 рік у сумі 1158 грн. 30 коп., за 2005 рік у сумі 1283 грн. 30 коп., за 2006 рік у сумі 1650 грн., за 2007 рік в сумі 1900 грн., - всього 8938 грн. 10 коп.
З постановою в повному обсязі сторони можуть ознайомитися у Великобілозерському районному суді 19 травня 2008 року
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана на протязі 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга на протязі 20 днів після подачі заяви на апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно відсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Круговой В.О.
Копія вірна.Оригінал даної постанови знаходиться в архіві Великобілозерського районного суду в справі 2а-5 за 2008 рік.
Суддя: В.О.Круговой.