ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
28.11.06 Справа № 6/78-92
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ „Волиньагрохім”, с.Струмівка Луцького району Волинської області № 169 від 13.10.06
на рішення господарського суду Волинської області від 04.10.06
у справі № 6/78-92
за позовом: ВАТ „Волиньагрохім”, с.Струмівка Луцького району Волинської області
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства „Граніт”, смт.Олика Ківецівського району Волинської області
про визнання договору недійсним
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: Роговський С.М. - голова.
Права та обов’язки, передбачені ст. 22, 28 ГПК України, роз’яснено.
Відводів складу суду не поступило.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Волинської області від 04.10.06 у справі № 6/78-92 (суддя В.Пахолюк) у задоволенні позовних вимог ВАТ «Волиньагрохім» до СФГ «Граніт»про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.01.05 відмовлено.
З даним рішенням не погоджується позивач – ВАТ «Волиньагрохім», оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення і неправильного застосування господарським судом при його винесенні норм матеріального права, а саме ч. 2 ст. 628, ст.ст. 693, 1054-1057 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». На підставі наведеного просить рішення господарського суду Волинської області від 04.10.06 у справі № 6/78-92 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.06 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 28.11.06.
Відповідач –СФГ «Граніт»–проти доводів апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві, рішення господарського суду Волинської області від 04.10.06 у справі № 6/78-92 вважає законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
В судове засідання 28.11.06 позивач явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення № 1758384), причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.06, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав свої вимоги та заперечення.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Волинської області від 04.10.06 у справі № 6/78-92 слід залишити без змін.
При цьому колегія виходила з наступного.
Як вірно встановлено господарським судом Волинської області на підставі наявних в матеріалах справи документальних доказів, 24.01.05 між СФГ «Граніт»та ВАТ «Волиньагрохім»укладено договір купівлі-продажу, у відповідності на умовах 100% передоплати, відповідно до п. 1.1 якого продавець (ВАТ «Волиньагрохім») взяв на себе зобов’язання продати, а покумець (СФГ «Граніт») –попередньо оплатити зернофураж урожаю 2005 року. Термін виконання продавцем зобов’язань за договором погоджений сторонами у п. 2.4 договору, яким встановлено, що поставка зернофуражу здійснюється до 31.08.05.
Встановлений господарським судом Волинської області на підставі наявних в матеріалах справи документальних доказів (платіжні доручення № 4 від 25.01.05 та № 7 від 26.01.05) і факт здійснення відповідачем попередньої оплати в сумі встановленій сторонами у п. 2.2 договору від 24.01.05, а саме 550 000 грн.
Як вірно зазначено господарським судом в оскаржуваному рішенні, відповідач зобов'язання, встановлені п. 2.4 договору від 24.01.05 щодо поставки зернофуражу урожаю 2005 року не виконав.
Господарським судом Волинської області надано належну правову оцінку рішенню господарського суду Волинської області від 22.12.05 у справі № 7/160-38, яким задоволено позов СФГ «Граніт»до ВАТ «Волиньагрохім»та стягнено з відповідача на користь позивача 550 000, 00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 24.01.05 та 100 000, 00 грн. пені. В частині стягнення 395 000, 00 грн. пені –в позові відмовлено. Як вірно встановлено судом першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів, вказане рішення суду вступило в законну силу, а відтак, суд першої інстанції вірно застосував ст. 35 ГПК України щодо фактів, які мають преюдиційне значення при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
При вирішенні питання визнання недійсним договору суд першої інстанції вірно зазначив, що за загальним правилом угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом та застосував до спірних правовідносин ст.ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, якими встановлені загальні підстави та наслідки недійсності угод, а також послався на роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/11 (зі змінами та доповненнями), яким встановлено, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Суд першої інстанції при вирішенні спору дав вірну оцінку посиланням позивача на ч. 2 ст. 203, абз. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України, ч. 5 ст. 62 ГК України, якими встановлено обов’язковість необхідного обсягу цивільної дієздатності для особи, що вчиняє правочин. Зокрема, як зазначив суд в оскаржуваному рішенні, позивачем не надано належних, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказів того, що спірну угоду зі сторони позивача було підписано особою без відповідних повноважень, або з порушенням наданих їй повноважень.
Щодо посилань позивача на п. 13.4.5 Статуту ВАТ «Волиньагрохім» та абз. 5 , 8, п. 3.3, п.п. 5.1, 5.17, 5.21, 5.22, 5.25 Положення про Правління ВАТ «Волиньагрохім», то колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції повно проаналізовано п. 3.6 Статуту позивача та зроблено вірний висновок передбачене ним право товариства укладати будь-які угоди (договори, контракти) необхідні для проведення статутної діяльності, в т. ч. укладати угоди купівлі-продажу...; брати і надавати у встановленому порядку довгострокові та короткострокові кредити, але не більше статутного фонду, а відтак, посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що отримання довгострокових кредитів та розпорядження всім майном позивача належить до виключної компетенції правління, яке не приймало рішення у вигляді протоколу та постанови, на увагу не заслуговує, оскільки належним чином досліджене місцевим господарським судом при розгляді спору між сторонами.
При розгляді апеляційної скарги колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду скаржником у встановленому порядку також не доведено на підставі належних документальних доказів того, що з його сторони угода підписана з перевищенням обсягу його цивільної дієздатності.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції дано належну оцінку посиланням скаржника, викладеним як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, на те, що що СФГ «Граніт»не є фінансовою установою, а тому, виходячи з вимог ст. ст. 1054-1057 не мав правових підстав для укладення спірного договору. Зокрема, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами договір від 24.01.05 за правовою природою є договором купівлі-продажу зі сплатою відсотків, що не суперечить вимогам ст.ст. 536, 693 ЦК України, а не змішаним договором купівлі-продажу та кредиту, як стверджує скаржник. Відтак, посилання скаржника на ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та ст.ст. 1, 4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»є безпідставними, оскільки договір від 24.01.05 не містить елементів договору кредитування, а обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця за договором купівлі-продажу чітко передбачений у ч. 3 ст. 693 ЦК України, вірно застосованої місцевим господарським судом. Таким чином, посилання позивача на те, що підписання вказаного договору відносилося до повноважень Правління ВАТ «Волиньагрохім», є безпідставним та таким, що на увагу не заслуговує.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки місцевого господарського суду про те, що договір від 24.01.05 укладений уповноваженими представниками обох сторін, що діяли від імені юридичної особи, та володіли повним обсягом дієздатності та правоздатності, відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак, і з висновком про відсутність правових підстав для задоволення позову.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судова колегія вважає, що позивачем не наведено достатніх аргументів для підтвердження доводів апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно перевірені обставини справи, на які посилались сторони у судовому засіданні. За таких обставин, коли суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судового рішення та вчиненні процесуальних дій, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення господарського суду Волинської області від 04.10.06 у справі № 6/78-92 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Волинської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник