Головуючий суду 1 інстанції - Рімашевська О.В.

Доповідач - Туренко С.І.

Справа № 412/3999/13-ц

Провадження № 22ц/782/2838/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року м. Луганськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Туренка С.І.

суддів - Лісіциної А.І., Назарової М.В.,

при секретарі - Аліханян Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 28 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа - ОСОБА_2, -

в с т а н о в и л а:

В травні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, в обґрунтування якого вказала, що вона з 10.09.2012 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного життя вони мають доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час сторони однією сім'єю не проживають, дитина мешкає з позивачем, позивачка не працює, оскільки доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку. У добровільному порядку відповідач матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість, оскільки працює, має стабільний дохід. В позові також зазначено, що за рішеннями суду відповідач сплачує аліменти на користь третьої особи по справі - ОСОБА_2 на утримання їх спільної дитини у розмірі 1/6 частини заробітку та на користь позивачки на утримання спільного сина у розмірі 1/8 частини заробітку. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, щомісячно від дня подання позовної заяви до повноліття дитини, та на своє утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку відповідача до досягнення дитиною трьох років.

ОСОБА_4 надав до суду письмову заяву, у якій він позов визнав в повному обсязі, зазначив, що згоден сплачувати аліменти на утримання доньки та дружини у заявленому в позові розмірі, факту проживання дитини з позивачем не оспорює, розміру аліментів, заявлених позивачем, не оспорює, має матеріальну можливість сплачувати аліменти в заявленому розмірі.

Рішенням суду першої інстанції позов було задоволено і стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, на утримання доньки - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.05.2013 року до повноліття дитини. Також стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку, щомісячно, починаючи з 14.05.2013 року до досягнення дитиною трьох років.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, третя особа ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які були присутні в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції під час розгляду справи були створені такі умови. Докази, надані сторонами, досліджені й оцінені в їх сукупності відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Ухвалюючи рішення по справі про задоволення позивних вимог, суд виходив з того, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_5, 2013 року народження; відповідач має інші аліментні зобов'язання, але розміру аліментів, пред'явлених позивачем до стягнення не оспорює, згідно письмової заяви підтвердив матеріальну можливість сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини доходів, та на утримання позивачки на період її перебування у соціальній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, в розмірі 1/6 частини доходів щомісячно, враховуючи наявність інших аліментних зобов'язань.

Матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 10.09.2012 року було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час позивачка не працює, оскільки перебуває у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Згідно з виконавчими листами від 29.03.2006 року № 2-1213/2006 та від 06.04.2009 року № 2-1278/2009, відповідач сплачує аліменти на користь третьої особи по даній справі на утримання сина ОСОБА_7, 2000 року народження у розмірі 1/6 частини заробітку та на користь позивача по даній справі на утримання сина ОСОБА_8, 2008 року народження у розмірі 1/8 частини заробітку.

Відповідно до ст..180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З огляду на те, що сторони дійшли згоди щодо розміру аліментів, відповідач підтвердив матеріальну можливість на час розгляду справи сплачувати аліменти на утримання дочки та дружини в заявленому позивачем розмірі, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов підлягає задоволенню. Тому, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування чи зміни рішення суду не має, так як доводи апеляційної скарги не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Доводи апелянта про те, що суд не дав належної оцінки тому, що сторони мешкають разом та ведуть спільне господарство, не заслуговують на увагу, так як матеріальне утримання дітей - це обов'язок батьків. Для стягнення аліментів не має значення, чи розірваний між ними шлюб та чи проживають вони разом.

Доводи апелянта про те, що стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 в майбутньому призведе до необхідності зменшення розміру аліментів, які вона одержує на утримання сина ОСОБА_7, є необґрунтованими, оскільки вищевказані обставини не є безумовною умовою для зменшення розміру аліментів на утримання іншої дитини, а також суд не може вирішувати справу з урахуванням імовірних обставин, які можуть настати в майбутньому чи ні.

Посилання апелянта на те, що рішенням суду першої інстанції про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років було стягнуто до ІНФОРМАЦІЯ_2, тоді як дитині буде три роки ІНФОРМАЦІЯ_3 і аліменти будуть стягуватися на позивачку до чотирьох років не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 29.05.2013 року внесено відповідне виправлення до вищевказаного рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209,303,307,308,313-315 ЦПК України судова колегія ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 28 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: