Головуючий суду 1 інстанції - Шумченко Л.В.
Доповідач - Туренко С.І.
Справа № 424/3175/13-ц
Провадження № 22ц/782/3251/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2013 року м. Луганськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - судді Туренка С.І.
суддів - Малієнко Н.В., Матвєйшиної О.Б.,
при секретарі - Борзило О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 19 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про стягнення відшкодування витрат за засоби реабілітації, -
в с т а н о в и л а:
В травні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом, у якому вказав, що 19 лютого 1997 року він отримав травму хребта на виробництві, на ВП «Шахта ім. Космонавтів», ДХК «Ровенькиантрацит». У зв'язку з стійкою втратою працездатності, МСЕК від 09.06.1997 року йому встановлено 100 % втрати професійної працездатності, з 04.06.2003 року - безстроково. Як потерпілому на виробництві, йому були призначені виплати відшкодування шкоди. 18.06.2010 року він обійшов Ровеньківську міську ЛКК та Ровеньківську МСЕК, якою йому була видана довідка в тому, що він за станом здоров'я потребує протезування противовідлежною подушкою. Згідно Постанови КМУ №1652 від 29 листопада 2006 року «Про затвердження Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації» та відповідних постанов Фонду ССНВ, противовідлежні подушки видаються одна подушка на рік. На його заяву про отримання подушки від Фонду ССНВ, він отримав відповідь Фонду №03/577 від 05.02.2013 року про відмову у видачі подушки «у зв'язку в відсутністю поновленої карти ІПР». Фонд ССНВ жодного разу йому не купував противовідлежну подушку. 16 квітня 2013 року позивачем була придбана противовідлежна подушка «Roho QS99LPC», у ФОП ОСОБА_3 за 3850,00 грн., про що свідчить видаткова накладна та банківська квитанція. При зверненні до Фонду ССНВ у відшкодуванні витрат йому було відмовлено.
Рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 19 червня 2013 року позов задоволений. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області на користь позивача 3850 гривень в рахунок відшкодування витрат на придбання засобів реабілітації (противовідлежної подушки).
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 11 ЦПК передбачено те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статею 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_2 є пенсіонером, інвалідом праці 1-ї групи, якому встановлено 100% втрати професійної працездатності безстроково. Згідно Індивідуальної програми реабілітації інваліда позивач потребує забезпечення противовідлежною подушкою за станом здоров'я. Відповідач зазначену противовідлежну подушку позивачу відмовляється видавати, посилаючись на те, що згідно Постанови № 23 від 25.03.2008 року «Про затвердження Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих у наслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», визначає механізм безоплатного забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації. Необхідність у забезпеченні потерпілих технічними та іншими засобами реабілітації визначають медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) з розробленням карти індивідуальної програми реабілітації на підставі висновку лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичних закладів (ЛКК ЛПЗ). Строк дії наданої карти ІПР №514 від 18.06.2010 року скінчився у червні 2012 року. Таким чином, у зв'язку з відсутністю поновленої карти ІПР, відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Ровеньки немає правових підстав для забезпечення позивача противовідлежною подушкою, на теперішній час. Через відмову відповідача придбати позивачу противовідлежну подушку, останній був вимушений придбати її за власні кошти, за 3850,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №001 від 16.04.2013 року. Також, рішеннями Ровеньківського міського суду Луганської області від 2 липня 2009 року та від 17 листопада 2010 року, по справам за вирішенням аналогічного спору, позовні вимоги були задоволенні у повному обсязі, та залишені без змін ухвалами апеляційного суду Луганської області від 17 лютого 2011 року та від 20 червня 2012 року. Згідно ч. 4 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо якщо потребу в них визначено висновками МСЕК. При цьому витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість. Згідно ст. 27 Закону України «Про Реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 року грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реабілітації індивідуальних програм реабілітації інвалідів виплачуються у випадках, коли передбачений індивідуальною програмою реабілітації інваліда і Державною типовою програмою реабілітації інвалідів засіб або послуга реабілітації, які повинні бути надані інваліду, дитині інваліду безоплатно, не можуть бути надані чи якщо інвалід (законний представник дитини-інваліда) придбав відповідний засіб або оплатив послугу за власний рахунок.
Вказані обставини та висновки суду першої інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам закону, що зазначений в тексті оскаржуваного рішення.
В зв'язку з наведеним не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що на виконання Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» механізм фінансування витрат на придбання спеціальних засобів пересування, передбачений Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань №23 від 25.03.2008 року, якою затверджено Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі Положення). Відповідно до цього Положення потерпілі унаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації на безоплатній основі, що виключає можливість відшкодування витрат за придбаний самостійно позивачем засіб реабілітації, а також необхідність у забезпеченні потерпілих технічними та іншими засобами реабілітації визначають медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) з розробленням індивідуальної програми реабілітації на підставі висновку лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичних закладів (ЛКК ЛПЗ). Однак, як убачається з тексту рішення, судом була дана належна оцінка даному нормативному акту. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано посилався при вирішенні спірного питання саме на положення Закону України «Про Реабілітацію інвалідів в Україні», який має більшу юридичну силу в порівнянні з Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань №23 від 25.03.2008 року, і який передбачає можливість здійснення грошової компенсації інваліду у випадках, коли передбачений індивідуальною програмою реабілітації інваліда і Державною типовою програмою реабілітації інвалідів засіб або послуга реабілітації, які повинні бути надані інваліду безоплатно, не можуть бути надані чи якщо інвалід придбав відповідний засіб або оплатив послугу за власний рахунок.
Як видно з копії Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 18.06.2010 року Серія 10 ААА № 012736 виданої позивачу, то ОСОБА_2 пройшов повторний огляд, має І групу інвалідності безстроково, 100% втрати працездатності та потребує додаткових видів допомоги в тому числі і противовідлежну подушку.
Доказів того, що на даний час стан позивача покращився чи змінився до такого, що останній не потребує зазначених додаткових видів допомоги відповідачем не надано.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду, зроблених в рішенні, а тому не є підставою для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209,303,307,308,313-315 ЦПК України судова колегія ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області відхилити.
Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 19 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: