Справа №489/1098/13-к 25.09.2013 25.09.2013 25.09.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
провадження №11-кп/784/176/13 головуючий першої інстанції: Захарченко Д.В.
категорія: ч.1 ст.191 КК України доповідач апеляційної інстанції: Івченко О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Дзюби Ф.С.
суддів Чернявського А.С., Івченко О.М.
при секретарях Георгіци Г., Рябеженко А.А.
судовому розпоряднику Цуркані Р.С.
за участю прокурора Боровського В.Р.
представників цивільного позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4
виправданого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12012160040000217 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Ленінського району м. Миколаєва Боровського В.Р. на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.05.2013 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- визнаний невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч.1 ст. 191 КК України та виправданий за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Виправдовуючи ОСОБА_5 за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення в межах пред'явленого обвинувачення, суд відкинув наданий стороною обвинувачення доказ - висновок судово-економічної експертизи, оскільки на думку суду цей висновок не містить фактичні дані на підтвердження привласнення ОСОБА_5 грошових коштів саме ТОВ «Водний світ напої». Також суд критично віднісся до показань обвинуваченого ОСОБА_5, який не заперечував факт привласнення грошових коштів, але не міг вказати, якому підприємству ці кошти належали.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку із необґрунтованістю виправдувального вироку суду, повторно дослідити обставини злочину, у зв'язку із неповнотою і однобокістю дослідження доказів судом 1 інстанції та ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_5 у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч.1 ст. 191 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
Посилається не безпідставне відкидання судом показань обвинуваченого ОСОБА_5, який не заперечував факт привласнення грошових коштів, отриманих ним від ФОП «ОСОБА_7», як розрахунок за товари та послуги надані ТОВ «Водний світ напої».
Також вказує на необґрунтоване відкидання судом даних висновку експерта №2/49 від 13.11.2012 року, згідно якому корпорація «Ківіт» включає в себе підприємства ТОВ «Ківіт плюс» та ТОВ «Водний світ напої» і документально підтверджується не оприбуткування готівкових коштів по касі підприємства ТОВ «Ківіт плюс», що були отримані експедитором ОСОБА_5 27.08.2011 року в сумі 2391 грн. 60 коп.
Вважав за необхідне допитати експерта, який зробив вищезазначений висновок.
Заслухавши думку прокурора на підтримку апеляційної скарги, представників цивільного позивача, які просили задовольнити цивільний позов в повному обсязі, пояснення виправданого ОСОБА_5, який просив залишити вирок суду без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження, повторно дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно вимогам ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до обвинувального акта по даному кримінальному провадженню органом досудового слідства ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у привласненні грошових кошти ТОВ «Водний світ напої» в сумі 2391 грн. 60 коп., що були передані йому від ФОП «ОСОБА_7», як розрахунок за товари та послуги надані ТОВ «Водний світ напої».
У відповідності із вимогами закону суд розглянув кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 саме в межах вищенаведеного висунутого органом досудового слідства обвинувачення.
Виходячи із змісту ст. 92 КПК України обов'язок доказування винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим кодексом випадках - на потерпілого.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Виконуючи вказані вимоги закону, суд дослідив обставини кримінального провадження і на думку колегії суддів дав належну оцінку наданим стороною обвинувачення доказам.
Як зазначив суд, з наданого стороною обвинувачення доказу - висновку судово - економічної експертизи № 2/49 від 13.11.2012 року вбачається, що не оприбуткування готівкових коштів по касі ТОВ «Водний світ напої» за період часу з 01. 08. 2011 року по 31.08.2011 року не підтверджується.
Суд, взявши до уваги ці дані у взаємозв'язку з показаннями обвинуваченого ОСОБА_5, який не міг вказати, кому саме належали привласнені ним грошові кошти, дійшов вірного висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке було висунете органом досудового слідства.
Повторно дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду.
Так, із показань ОСОБА_5 видно, що він працював експедитором ТОВ « Водний світ напої» і був матеріально відповідальною особою на підставі укладеного між ним та ТОВ «Водний світ напої» договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. 27.08.2011 року він отримав на складі товар і протягом дня доставив його різним клієнтам. В цей же день він частину грошових коштів отриманих від клієнтів за доставлений товар привласнив, оскільки йому не була виплачена заробітна плата.
Таким чином, є обґрунтованим висновок суду, що обвинувачений фактично не визнав себе винним у привласненні грошових коштів «Водний світ напої».
Повторно дослідивши обставини, викладені у висновку судово - економічної експертизи № 2/49 від 13.11.2012 року та допитавши судового експерта ОСОБА_8, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано віднісся критично до міркувань експерта щодо того, що корпорація «Ківіт» включає в себе підприємства ТОВ «Ківіт плюс» та ТОВ «Водний світ напої».
Як пояснив судовий експерт ОСОБА_8, цей висновок він зробив, виходячи із даних, які містилися у наданому йому слідчим документі. При цьому експерт не зміг назвати цей документ, який відсутній і в матеріалах кримінального провадження.
Є безпідставними доводи апелянта про необґрунтоване відкидання судом даних висновку експерта в тій частині, що знайшло своє підтвердження не оприбуткування отриманих експедитором ОСОБА_5 готівкових коштів по касі підприємства ТОВ «Ківіт плюс».
Як вірно зазначив суд, ОСОБА_5 не було висунуте обвинувачення у привласненні грошових коштів ТОВ «Ківіт плюс».
Таким чином, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, в якому він обвинувачувався, а саме у привласненні грошових коштів ТОВ «Водний світ напої» в сумі 2391 грн. 60 коп., що були передані йому від ФОП «ОСОБА_7», як розрахунок за товари та послуги надані ТОВ «Водний світ напої».
Відповідає вимогам закону і постановлений судом виправдувальний вирок. У відповідності із вимогами ст. 374 КПК України суд вказав на вищевикладені підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких відкинув докази обвинувачення.
На думку колегії суддів вирок суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, оскільки постановлений згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його постановлення.
З огляду на наведене, підстав для скасування виправдувального вироку та постановлення обвинувального вироку відносно ОСОБА_5, про що просив прокурор, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 405, п.1 ч.1 ст. 407 КПК України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.05.2013 року, яким ОСОБА_5 визнаний невинуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч.1 ст. 191 КК України та виправданий за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення - залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий підпис
Судді підписи