Справа № 2/262/1505/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2013 року Пролетарський районний суд міста Донецька у складі:
головуючої судді – Панас Н.Л.
при секретарі – Гриценко М.Ф.
за участю позивачки – ОСОБА_1
та відповідача – ОСОБА_2,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом де вказує, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 25.08.2012 року. Від шлюбу мають малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час сторони проживають окремо. Відповідач інколи приходить до неї на нетривалий час. Дитині уваги майже не приділяє, матеріальної допомоги не надає. Позивачка разом з дитиною знаходиться на утриманні її батьків, на теперішній час не працює, оскільки займається вихованням дитини. Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1\4 частини від усіх видів його доходів, до досягнення дитиною повноліття, та аліменти на її утримання у розмірі 1\4 частини від усіх видів його доходів до досягнення дитиною трьох років.
У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала і просила задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позові. Крім того пояснила, що з січня 2013 року сторони проживають окремо, а з травня 2013 року відповідач дитину не відвідує та не надає матеріальної допомоги.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти задоволення позову в частині стягнення з нього аліментів на утримання дитини, пояснив, що з січня 2013 року сторони проживають окремо, з травня 2013 року він дитину не відвідує, матеріальної допомоги не надає. Згідно наданих письмових заперечень позивачка, перебуваючи з ним як у фактичних шлюбних відносинах до укладення шлюбу, так і безпосередньо після його укладення, негідно поводилась у шлюбних відносинах та постійно його зраджувала, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з нього аліментів на утримання дружини.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На підставі положень ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом. Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.
На підставі ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності з ч. 2 ст. 80 СК України розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Як передбачено ст. 83 СК України, рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо: 1) подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час; 2) непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину; 3) непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу; 4) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги. Положення цієї статті поширюються і на осіб, у яких право на аліменти виникло після розірвання шлюбу.
На підставі положень ч. 2, 4, 6 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
У відповідності зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, але не менш 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як встановлено у судовому засіданні сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 25.08.2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку за актовим записом № 309 (а.с. 2).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої у свідоцтві про народження записаний відповідач (а.с. 3).
Дитина проживає разом з матір’ю за адресою: м. Донецьк, вул. Красноярська, 5/1, що підтверджується довідкою виданою головою комітету мікрорайону «Шахта 12/18» (а.с. 4). З січня 2013 року сторони проживають окремо, з травня 2013 року відповідач допомоги на утримання дитини та дружини не надає.
Враховуючи, що відповідач працює, ніяких пільг та захворювань не має, інших утриманців не має, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1\4 частки від усіх видів його доходів, але не менш ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь позивачки до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, аналізуючи обставини по справі, приймаючи до уваги заперечення відповідача, а також той факт, що відповідачем не надано доказів того, що позивачка негідно поводилась у шлюбних відносинах, суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання дружини у розмірі 1\6 частки від усіх видів його доходів.
На підставі положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 80, 83-84, 91, 180, 181, 182, 183 СК України, керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 10-11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд–
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у місті Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1\4 частки усіх видів його доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у місті Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання дружини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 у розмірі 1\6 частки усіх видів його доходів, починаючи з 23 липня 2013 року до досягнення дитиною ОСОБА_4 трирічного віку, тобто до 08 листопада 2015 року на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 40 коп..
Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі у десяти денний строк зі дня проголошення рішення.
Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.
Суддя Н.Л.Панас