Справа № 301/1772/13-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
06.08.2013 року м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М. О., при секретарі Халак Л.Ю., з участю позивачки ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Іршавська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом,
встановила:
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Іршавська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на будинок, розташований за адресою: с. Довге, вул. Боднарівська, № 94, Іршавського району, в цілому.
Позовні вимоги мотивовано тим, що будинок у с. Довге, вул. Боднарівська, № 94, Іршавського району батько позивачки -ОСОБА_4- успадкував згідно заповіту від свого батька –ОСОБА_5, який помер 19.07.1998 року. Спадщину ОСОБА_4 прийняв, оскільки вступив в управління та володіння будинком, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не встиг, оскільки помер 23.06.2000 року. Позивачка прийняла спадщину за ОСОБА_4 шляхом фактичних дій, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на спадкове майно, до якого входить і вказаний будинок, оскільки втрачені правовстановлюючі документи.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала і просила визнати за позивачкою право власності на житловий будинок.
Представник Іршавської держнотконтори в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу по суті у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує (а.с. 36).
Заслухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в с. Довге, вул.Кутузова, № 92, Іршавського району, зареєстрований на праві власності в цілому за ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності №335 від 29.11.1974 року, виданого за рішенням сільради №10 від 22.03.1974 року. (а.с. 24).
Згідно довідки №02-10/510, виданої виконкомом Довжанської сільради 03.07.2012 року, змінено адресу вказаного будинку, а саме: вул. Кутузова, № 92, перейменовано в вул. Боднарівську, №94 (а.с. 26).
Власник будинку ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого все своє майно заповідав сину ОСОБА_4 (а.с. 19). Даний заповіт не скасований і не змінений.
ОСОБА_5 помер 19.07.1998 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ №037867 від 20.07.1998 року (а.с.5).
Оскільки спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, тому застосуванню підлягають норми ЦК УРСР.
Спадкоємць ОСОБА_4 вступив в управління і володіння спадковим майном, отже, відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, прийняв спадщину.
З матеріалів справи та пояснень позивачки вбачається, що ОСОБА_4 не оформив свідоцтво про право на спадщину, однак, згідно ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
ОСОБА_4 помер 23.06.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ №053507 від 24.06.2000 року (а.с.6). Заповіту ОСОБА_4 не залишив.
Спадкоємцями ОСОБА_4 за законом першої черги є його дочка ОСОБА_1 (змінила прізвище внаслідок укладення шлюбу) та дружина ОСОБА_3, тобто сторони по справі (а.с. 9, 10, 11).
Позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину за померлим батьком ОСОБА_4, оскільки до дня його смерті проживала з ним однією сім’єю в будинку №96 по вул. Боднарівській, в с. Довге, Іршавського району, вступила в управління та володіння спадковим майном.
До складу спадщини входить, в тому числі, і будинок №94 по вул. Боднарівській, в с. Довге, Іршавського району, право власності на який просить визнати за собою позивачка.
Дружина померлого ОСОБА_4 – відповідачка по справі ОСОБА_3 подала заяву про те, що відмовляється від спадщини за померлим чоловіком і визнає позов ОСОБА_1 (а.с 28).
Інших спадкоємців першої черги у ОСОБА_4 не має.
Визнання позову відповідачкою не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину за померлим батьком та оформити право власності на житловий будинок, оскільки документ, який засвідчує право власності, втрачений.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.529, 534, 549 та 561 ЦК УРСР, ст.ст. 328 та 392 ЦК України, ст.ст.11, 15, 57-60, 174 ч.4, 208, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України,
р і ш и л а :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: с. Довге, вул. Боднарівська, №94, Іршавського району, Закарпатської області, в цілому.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії, до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.
Суддя: Пітерських М. О.