Справа № 762/3053/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Балаклавський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого - судді Курнякової Т.А.,

при секретарі – Шепелевій В.М.,

за участю державного обвинувача – прокурора Альохіна О.Л.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 матеріали кримінального провадження № 12013140030001771 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, одруженого, с освітою 9 класів, офіційно не працевлаштованого, відповідно до ст. 89 КК України, вважається таким, що раніше не засуджувався, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2013 року, близько 19 години 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_2, знаходячись біля зупинки громадського транспорту в с. Передове Балаклавського району міста Севастополя, діючи навмисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків між ним та ОСОБА_3, спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани лобу праворуч, саден і синця обличчя, які, згідно з пунктом 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступня тяжкості тілесних ушкоджень», за ознакою тривалості розладу здоров’я відносяться до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні визнав себе винуватим у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення і пояснив суду про те, що в ході конфлікту, який виник між ним та потерпілим в автобусі, він заподіяв потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Просив пробачення у потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду про те, що 10.08.2013 року він їхав в автобусі до дому та між ним і обвинуваченим виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 вдарив його пляшкою з-під пива по голові, в результаті чого пішла кров. Через деякий час, цього ж дня, між ним та ОСОБА_2, у продовження конфлікту, знов сталася бійка під час якої ОСОБА_2 заподіяв йому решту тілесних ушкоджень, оскільки бив потерпілого каменем по голові, у той час коли останній лежав на землі. Після чого, ОСОБА_3 забрала машина швидкої допомоги.

Вислухав пояснення обвинуваченого, потерпілого, оцінив зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення.

          Дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

При призначенні виду і міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ОСОБА_2 кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризуються негативно: підтримує зв’язки з особами, які ведуть антисуспільний спосіб життя, замічений у зловживанні спиртними напоями, у громадському житті міста та району участі не приймає, дружніх стосунків із сусідами не підтримує, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. На обліку у лікаря нарколога ОСОБА_2 не перебуває, знаходився під диспансерним наглядом психіатра з 2000 року з діагнозом: емоційно-нестійкій розлад особистості, проте знятий з обліку у 2002 році, у зв’язку із виїздом до іншого району. Згідно з висновками амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 140 від 22.08.2013 року, ОСОБА_2 у теперішній час будь-яким психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки емоційно нестійкого розладу особистості імпульсивного типу, що не позбавляє його можливості віддавати звіт своїм діям та керувати ними. ОСОБА_2 на момент вчинення інкримінованої йому дії на будь-яке психічне захворювання не страждав, у тимчасово хворобливому стані не знаходився, за своїм психічним станом міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними, ОСОБА_2 не є психічнохворим і застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом, згідно зі ст. 67 КК України, по справі не встановлено.

З огляду на вищеозначене, приймаючи до уваги обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого: щире каяття, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання, у вигляді громадських робіт, так як такого покарання, на думку суду, буде достатньо, для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним у майбутньому інших кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати, речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374-376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання, у вигляді громадських робіт строком на двісті сорок годин.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

На вирок протягом 30 діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста ОСОБА_1 через Балаклавський районний суд міста ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 27 та ч. 4 ст. 29 КПК України.

Суддя Балаклавського районного суду

міста ОСОБА_1 Курнякова