донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.12.2006 р. справа №20/261
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Колядко Т.М. |
суддів | Мирошниченка С.В., Скакуна О.А., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Бережний Р.В. за довір. № 228/102 від 04.09.2006року, |
від відповідача: | Єрмоленко Л.О. за довір. № 1114 від 29.11.2006року, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Донецької філії дочірньої компанії "Газ України" м. Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 31.10.2006 року |
по справі | №20/261 |
за позовом | дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Донецької філії дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Донецьк |
до | товариства з обмеженою відповідальністю "Тепличний" м. Донецьк |
про | стягнення 5885,25 грн. |
У судовому засуданні була
оголошена перерва
з 29.11.2006р. по 06.12.2006року
Господарський суд Донецької області рішенням від 31.10.2006року (суддя Донець О.Є.) відмовив у задоволені позовних вимог дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Донецької філії м. Донецьк (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі ДФ ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") до товариства з обмеженою відповідальністю "Тепличний" м. Донецьк (далі - ТОВ Тепличний") про стягнення 5 885,25 грн.
Судове рішення обгрунтовано недоведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення суду від 31.10.2006року просить скасувати, а позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заявник посилається на те, що відповідач безпідставно відмовився узгодити ціну на газ з 01.01.2006року з урахуванням ПДВ за ставкою 20 відсотків на підставі п. 5.3 договору на постачання природного газу № 01/2454(06) Пр від 01.12.2005року, оскільки сторони домовились, що ціна на газ змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК "Нафтогаз України" та є обов"язковою для сторін за вищезазначеним договіром з часу введення її в дію. Припинити виконання обов"язків по постачанню природного газу позивач не мав можливості, оскільки вони з боку позивача були вже виконанні.
Крім того, заявник посилається на те, що податкова накладна № 28 від 01.01.2006року та коригувальна накладна № 148/28 від 28.02.2006року, які свідчать про застосування саме 20 відсоткової ставки ПДВ були надіслані і отримані відповідачем.
Відповідач рішення суду від 31.10.2006року вважає законим та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 5 234,73 грн., пені в сумі 245,46 грн., штрафу в сумі 366,43 грн. та трьох процентів річних у сумі 38,63 грн.
При цьому сума заборгованості фактично складається із донарахованої суми ПДВ на вартість поставленого в січні-лютому 2006року природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір на постачання природного газу № 01/2454(06) Пр від 01.12.2005року (далі - Договір), за яким позивач (Постачальник) зобов"язан був передати природний газ, а ТОВ "Тепличний" (Покупець) прийняти та оплатити його вартість (а.с. 12-15).
В пункті 1.2 Договору сторони визначились щодо походження газу.
Відповідно до пункту 5.1. Договору вартість природного газу визначається без врахування вартості транспортування газу за ціною визначеною для 1000,000 куб. м., яка встановлюється та змінюється додатковими угодами сторін, без підписання яких данний договір не вступапає в дію.
Згідно додаткових угод № 1 від 01.12.2005року та № 2 від 26.12.2005року сторонами було узгоджено ціну за 1000,0 газу без врахування вартості транспортування газу на території України 386,784 грн. та 430,542 грн. Крім того, розмір ПДВ встановлено 0,00 грн. (а.с. 16-17).
Додатковою угодою № 3 від 17.02.2006року сторонами було встановлено, що з 20.02.2006року ціна за 1000,0 куб. м. газу, без врахування вартості транспортування природного газу по території України становить 548,00 грн. Цільова надбавка до тарифу на газ (2%) становить - 10,96 грн., крім того, ПДВ визначається згідно з чинним законодавством України (а.с. 90).
Позивач свої зобов"язання за договором на постачання природного газу № 01/2454(06) Пр від 01.12.2005року виконав належним чином протягом січня-березня 2006року поставив відповідачу 157,027 тис. м. куб. природного газу, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2006року, від 28.02.2006року та від 31.03.2006року (а.с. 18-20).
В позовній заяві позивачем зазначено, що відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у сумі 83 525,34 грн., тому на момент звернення до господарського суду сума основного боргу становить 5 234,73 грн. (а.с. 7-11).
Відповідно до ст. 193 Господарського процесуального кодексу України суб"єкти господарювання та інші участники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чинном відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чинном відповідно до умов договору та вимог кодексу.
Суд першої інстанції обгрунтував своє рішення тим, що договором на постачання природного газу № 01/2454(06) Пр від 01.12.2005року, додатковими угодами № 1 від 01.12.2005року та № 2 від 26.12.2005року не передбачено обов"язку відповідача додатково до ціни газу сплачувати податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків, оскільки сторонами узгоджено його розмір - 0,00 грн. Лише додатковою угодою № 3 від 17.02.2006року, яка набрала чинності з 20.02.2006року, сторони передбачили, що ПДВ визначається згідно з чинним законодавством.
Апеляційна інстанція погоджується з таким висновком суду першої інстанції з врахуванням наступного.
Сторони домовились, що ціна на газ, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК "Нафтогаз України" і є обов"язковими для сторін за даним договором з моменту введення її в дію, а Сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами і погоджується Додатвовою угодою. У випадку відмови Споживача погодити таку Угоду, Постачальник має право припинити виконання своїх зобов"язань за даним договором (а.с. 13).
Це відповідає ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає, що зміна господарського договору в одностороньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, а також регулює порядок зміни договору. Підстави для зміни договору визначені ст. 651-652 Цивільного кодексу України.
Сторони не заперечують, що відповідних змін до договору у встановленому порядку до 20.02.2006року внесено не було.
Як свідчать матеріали справи, доказами постачання природного газу є акти приймання-передачі (а.с. 18-20), в яких походження газу відсутне.
Постачальником газу виставлені рахунки-фактури № 2454/02 від 10.01.2006року та № 2454/01 від 01.12.2005року за газ, поставлений в січні та лютому 2006року з "нульовою" ставкою ПДВ, які були оплачені відповідачем.
Відповідно до додаткової угоди № 3 від 17.02.2006року сторони погодили, що з 20 лютого 2006року ПДВ визначається згідно з чинним законодавством України (а.с. 90).
Таким чином, суд першої інстанції правомірно погодився з доводами відповідача, що заборгованість за природний газ, поставлений за договором до укладення додатковї угоди № 3 від 17.02.2006року відсутня, оскільки оплата здійснена відповідно до умов договору.
Апеляційна інстанція не приймає до уваги посилання заявника апеляційної скарги на податкову накладну № 28 від 01.01.2006року, яка суду не надана, докази її направлення відповідачу відсутні, за данними останього (Реєстр отриманих та виданих податкових накладних, надходження такої накладної не підтверджено).
Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Донецької філії дочірньої компанії "Газ України" м. Донецьк залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 31.10.2006року по справі № 20/261 - залишити без змін.
Головуючий Колядко Т.М.
Судді: Мирошниченко С.В.
Скакун О.А.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5. г/с Дон. обл.