Справа №:116/4368/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Сердюк О.С.
№ провадження:22-ц/190/6022/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Белинчук Т.Г.
суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.
при секретарі:Боголюбовій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2013 року -
в с т а н о в и л а :
19 липня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Імексбанк», в якому просить зобов'язати відповідача видати їй належним чином оформлену трудову книжку, змінити дату звільнення на фактичний день видачі трудової книжки, стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 3 800 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 10 червня 2013 року вона була звільнення з ПАТ «Імексбанк» за п. 1 ст. 36 КЗпП - за угодою сторін. В останній робочий день 10 червня 2013 року відповідач не видав їй трудову книжку, також не видав копію наказу про звільнення. ОСОБА_6 було завдано моральної шкоди, яка полягає в суттєвих моральних стражданнях та втраті нормальних життєвих зв'язків, тому що вона не має змоги влаштуватися на нову роботу, в неї не має можливості утримувати себе та свою сім'ю.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 21 серпня 2013 року позов задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_6 з посади головного економіста відділення № 392 у м. Сімферополі з 10 червня 2013 року на 10 липня 2013 року. Стягнуто з ПАТ «Імексбанк» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу без врахування податку на доходи фізичних осіб та обов'язкових платежів за період з 11 червня 2013 року по 10 липня 2013 року у сумі 3734,80 грн. У задоволені інших позивних вимог відмовити. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ «Імексбанк» ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про зміну дати звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 47, 235 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати №100, та виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності в цій частині.
Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції, що трудова книжка у день звільнення позивачу видана не була, що є порушенням ч.1 ст. 47 КЗпП України та п.41 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. 10.07.2013 року банк прийняв усі заходи, щодо вручення позивачу трудової книжки. За таких обставин суд першої інстанції правомірно змінив дату звільнення на 10.07.2013 року. Оскільки мала місце затримка видачі трудової книжки, суд першої інстанції правомірно зазначив, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, виходячи з положень ч.4 ст. 235 КЗпП України.
Проте розмір середнього заробітку, якій визначено судом першої інстанції до стягнення, проведено у порушення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем.
Наказом ПАТ «Імексбанк» № 1489-к від 10 червня 2013 року ОСОБА_6 була звільнення з 10.06.2013 року за п. 1 ст. 36 КЗпП - за угодою сторін (а.с. 28).
Трудова книжка у день звільнення - 10 червня 2013 року, позивачеві видана не була, а тільки з 10 липня 2013 року відповідач став здійснювати дії щодо вручення трудової книжки ОСОБА_6
Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що затримка видачі трудової книжки позивачеві з вини власника мала місце з 11 червня 2013 року по 10 липня 2013 року.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).
Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки видачі трудової книжки, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).
Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до п. 4 розділу III Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо). При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
При визначенні середньої заробітної плати суд першої інстанції взяв до уваги травень та червень 2013 року, як два останніх місяця, проте не з'ясував, що у нараховану заробітну плату (дохід) за останні два календарні місяці перед звільненням включено одноразові виплати.
За матеріалами справи встановлено, що червень 2013 року є неповно відпрацьованим місцем та до нього увійшла компенсація за невикористану відпустку за період 06 листопада 2012 р. по 10 червня 2013 р. в кількості 17 календарних днів, згідно наказу №1489-к від 10 червня 2013 р.( а.с. 28)
Колегією суддів встановлено, що середньоденна заробітна плата за два останніх календарних місяці складає 80 грн. 50 коп.:
(1600 грн. (зарплата за квітень 2013 р. а.с. 29) + 336,84+1283,33 (зарплата за травень 2013 р. по двом довідкам, оскільки з 15 травня 2013 року позивач була переведена в штат АТ «ІМЕКСБАНК» а.с. 29, 30) = 3220 грн. 17 коп. - сумарна заробітна плата за два останніх календарних місяця ;
22 робочих дня квітня 2013 р. + 18 робочих днів травня 2013 р. = 40 робочих днів;
3220 грн 17 коп. : 40 робочих днів = 80,50 грн. - середньоденна заробітна плата).
За період вимушеного прогулу з 11.06.2013 р. по 10.07.2013 р. було 20 робочих днів (12 робочих днів червня + 8 робочих днів липня = 20 робочих дня) .
Таким чином, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 11.06.2013 р. по 10.07.2013 року складає 1610 грн. (80,50 грн. х20 = 1610 грн.).
Ураховуючи, що суд першої інстанції при ухваленні рішення про стягнення середнього заробітку допустив неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення змінити, зменшити розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 1610 грн.
В решті рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» задовольнити частково.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2013 року змінити, зменшити розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 1610 грн. (одна тисяча шістсот десять грн.)
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.