Справа №1412/9167/12 20.08.2013 20.08.2013 20.08.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 11/784/518/2013 року головуючий суду 1-ї інстанції
категорія ч. 2 ст. 185 КК України Агєєва Л.І.
доповідач апеляційної інстанції
Івченко О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої - Фаріонової О.М.
суддів - Кваши С.В., Івченко О.М.
за участю прокурора - Цибух Т.І.
засудженого - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.04.2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, раніше судимого:
- 26.02.2004 року Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;
- 20.04.2004 року Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточне покарання - 3 роки позбавлення волі. Звільнився 04.10.2006 року умовно-достроково, невідбута частина покарання 4 місяці 15 днів;
- 07.09.2009 року Широковським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. Звільнився 14.10.2011 року по амністії
- засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Цим же вироком постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 2061 грн.
За вироком суду в кінці квітня 2012 року ОСОБА_3, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, повторно таємно викрав належний ОСОБА_4 золотий кулон, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 400 грн.
В кінці травня 2012 року ОСОБА_3, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, повторно таємно викрав золотий ланцюжок, що належить ОСОБА_4, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 700 грн.
2 липня 2012 року ОСОБА_3, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, повторно таємно викрав пральну машину «LG», що належить ОСОБА_4, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 3000 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, оскільки він не визнає себе винуватим у скоєнні інкримінованих йому злочинів. Стверджує, що потерпіла ОСОБА_4 обмовила його на ґрунті неприязних стосунків. Звертає увагу на те, що ОСОБА_4 звернулась в міліцію із заявою про скоєння крадіжки через великий проміжок часу.
Також апелянт зазначає, що покази потерпілої ОСОБА_4 та слідчого ОСОБА_9 щодо повідомлення про скоєний ОСОБА_3 злочин, мають розбіжності, на які суд першої інстанції не звернув уваги.
Зазначає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні його клопотання про допит працівника міліції ОСОБА_5, який його затримував і діяв за попередньою змовою з ОСОБА_4,
Вважає, що епізод викрадення золотого кулона у ОСОБА_4 теж не знайшов свого підтвердження, оскільки в ході судового слідства ОСОБА_4 його обмовляла, заявляючи, що він є психічно хворою людиною, що спростовується довідкою лікаря.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 на підтримку апеляції, думку прокурора, який вважає апеляцію засудженого необґрунтованою і такою, яка не підлягає задоволенню, а вирок суду обґрунтованим, законним, який слід залишити без зміни перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна повторно при викладених у вироку обставинах підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, показаннями потерпілої ОСОБА_4 встановлено, що в квітні-травні 2012 року вона проживала з ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 і ОСОБА_3 викрав належне їй майно - кулон та золотий ланцюжок. В липні вони проживали в квартирі АДРЕСА_2 і ОСОБА_3 без її відома виніс із дому належну їй пральну машину «LG», яку здав в ломбард, а грошима розпорядився на свій розсуд. ОСОБА_6, з яким був ОСОБА_3, показав їй цей ломбард, де вона викупила свою пральну машину.
Суд обґрунтовано поклав в основу обвинувачення показання потерпілої, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами по справі.
Факт знаходження викраденого золотого ланцюжка саме у ОСОБА_3 підтвердив свідок ОСОБА_7
Показання свідка ОСОБА_7 підтверджуються даними протоколу впізнання від 02.08.2012 року, згідно якому цей свідок впізнав ОСОБА_3, як особу, яка продала йому золотий ланцюжок за 250 грн. в кінці травня 2012 року (т. 1 а.с.39).
Свідок ОСОБА_6 показав суду, що він за проханням ОСОБА_3 допоміг останньому винести з квартири пральну машину та здав її в ломбард, гроші в сумі 960 грн. передав ОСОБА_3 В той же день за проханням потерпілої він показав ломбард, куди була здана пральна машина і потерпіла викупила її.
Свідок ОСОБА_8 підтвердив факт звернення ОСОБА_6 в ломбард «Скарбниця» та отримання ним грошей в сумі 960 грн. 45 коп. В залог була віддана пральна машина «LG». В той же день ОСОБА_6 привів в ломбард дівчину, яка викупила цю пральну машину (т.1 а.с. 34)
Про достовірність показань свідків свідчать дані протоколу виїмки 20.08.2012 року чека про виплату пральної машини «LG» в ломбарді «Скарбниця» по вул. Корабелів, 15 в м. Миклаєїві (т.1 а.с. 115), який був оглянутий, що підтверджується даними протоколу огляду від 20.08.2012 року (т.1 а.с. 116).
Не заперечував факт крадіжки належного ОСОБА_4 майна при вищевикладених обставинах і засуджений ОСОБА_3 в ході досудового слідства.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заявив, що вказані крадіжки він не вчиняв. Стверджував, що золотий ланцюжок та пральну машину здав в ломбард з відома ОСОБА_4 Під час досудового слідства обмовив себе внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства з боку працівників міліції.
Але в ході досудового розслідування вказане повідомлення ОСОБА_3 не знайшло свого підтвердження і постановою старшого слідчого прокуратури Заводського району м. Миколаєва від 07.03.2013 року кримінальне провадження було закрито за відсутністю в діях працівників міліції складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.
Тому суд обґрунтовано віднісся критично до показань ОСОБА_3 в судовому засіданні, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами.
Не підтверджуються матеріалами справи і твердження ОСОБА_3 про те, що між ним та потерпілою ОСОБА_4 склалися неприязні стосунки, внаслідок чого остання обмовила його.
Що стосується тверджень засудженого про звернення потерпілої в міліцію через великий проміжок часу, про розбіжності в показах потерпілої ОСОБА_4 та слідчого ОСОБА_9 щодо обставин повідомлення про скоєний ОСОБА_3 злочин, про безпідставну заяву потерпілої щодо його психічного стану, то вони не стосується обставин справи, з'ясування яких мають істотне значення для правильного вирішення справи, і тому на думку колегії суддів обґрунтовано не були взяті до уваги судом.
Є надуманим твердження засудженого про безпідставну відмову судом в задоволенні його клопотання про допит працівника міліції ОСОБА_5, оскільки згідно протоколу судового засідання таке клопотання ним не заявлялося.
Покарання ОСОБА_3 призначено судом у відповідності із вимогами ст.65 КК України і є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
З огляду на наведене апеляція засудженого ОСОБА_3 є необґрунтованою і такою, яка не підлягає задоволенню, а вирок суду є законним, обґрунтованим, який слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.04.2013 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.
Головуюча
Суддді