Справа № 2-а-36/2008         

П О С Т А Н О В А

і м е н е м      У к р а ї н и

головуючого судді               -  Гавури О.В.,

при секретарі                    -      Лесіній Т.Ю.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1.,

представника відповідача -    ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в залі суду) в місті Севастополі адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління Пенсійного ф

15 вересня 2008 року Балаклавський районний суд міста Севастополя в складі:

онду України в Балаклавському районі міста Севастополя про визнання дій протиправними, визнання права на пенсію в зв”язку з втратою годувальника,  зобов”язання здійснити перерахунок,

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_3.,ОСОБА_4. в січні 2008 року звернулися до суду з зазначеним адміністративним позовом до відповідача. Свої вимоги мотивують тим, що відповідач ввів їх в оману, повідомивши недостовірну інформацію про те, що пенсія померлого годувальника не підлягає перерахуванню, в зв”язку з чим позбавив їх права оформити відразу після смерті ОСОБА_5. пенсію в зв”язку з втратою годувальника та оформлення пенсії позивачів тривало з листопада 2006 року до лютого 2007 року.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя протиправними, визнати за ОСОБА_3. та ОСОБА_4. право на пенсію в зв”язку з втратою годувальника в розмірі ста відсотків пенсії за віком померлого годувальника з січня 2004 року, зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя здійснити перерахунок недоплачених позивачам грошових коштів з січня 2004 року та звільнити ОСОБА_4. від сплати судового збору на підставі п.18 Декрета КМУ „Про державне мито”.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя позовні вимоги не визнав, вважає їх необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки порушення прав позивачів з боку відповідачів відсутні, при цьому пояснив, що ним постійно ведеться інформування з приводу змін чинного законодавства, шляхом поміщення роз”яснень на інформаційних стендах Управління.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянув справу за наявними матеріалами та прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Як зазначено в частині другій цієї ж статті право на отримання довічної пенсії мають застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 36 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. пенсія у зв”язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім”ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності.

Як вбачається з матеріалів справи, і не заперечувалося позивачкою, ОСОБА_3. з 23.05.2002 р. отримувала пенсію за віком,ОСОБА_4. отримував державну соціальну допомогу з 15.11.1996 р. як інвалід І групи, яка з 01.01.2004 р. призначалася органами праці та соціального захисту населення.

Відповідно до ст.10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв”язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Інвалідам з дитинства, які одночасно мають право на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу інвалідам дитинства та дітям-інвалідам” на пенсію і на державну соціальну допомогу згідно з Законом України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” призначається за вибором інвалідів з дитинства один з зазначених видів виплат.

Тобто, позивачам відповідно до норм діючого законодавства можливий перехід тільки з одного виду пенсії на інший.

Відповідно до п.3 ст.45 зазначеного Закону переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3. в грудні 2003 року та січні 2004 року зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя щодо можливості переведення з одного виду пенсії на інший та в зв”язку з цим перерахунку пенсії померлого чоловіка. Зазначений факт не заперечував представник відповідача та інспектор ОСОБА_6. Проте доказів, спростовуючих доводи позивачів про те, що переведення на інший вид пенсії позивачам  буде вкрай невигідним відповідачем суду не надано.

Згідно з п.1 ст.37 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. пенсія у зв”язку з втратою годувальника призначається на двох непрацездатних членів сім”ї в розмірі 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, тобто 50 відсотків на кожного непрацездатного члена сім”ї.

Відповідно до п.2 ст.39 цього ж Закону виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3. подала до органів Пенсійного фонду заяву з усіма необхідними документами 14.03.2007 р., і відповідно до норм діючого законодавства, їй була розподілена частка у розмірі 50 відсотків пенсії у зв”язку з втратою годувальника з 01.04.2007р.

Як встановлено перевіркою документів пенсійної справи ОСОБА_4. його заява про призначення пенсії у зв”язку з втратою годувальника з поданням всіх необхідних документів було прийнято управлінням Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м.Севастополя - 31.01.2007р. і з цієї дати йому була розподілена частка у розмірі 50 відсотків пенсії у зв”язку з втратою годувальника.

З зазначених пенсійних справ вбачається, що пенсія померлого пенсіонера була перерахована.

Пункт 11 частини 2 статті 64 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду зобов”язані письмово інформувати застрахованих осіб про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення, про призначення або відмову в призначенні пенсії, її розмір, порядок виплати, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов”язаний був повідомити позивачів про набуття права на призначення пенсії у зв”язку з втратою годувальника, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії.

Відповідно до ст.40 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для перерахунку пенсії була довідка №454 від 03.01.2007 р., з якої визначена заробітна плата для обчислення пенсії.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Крім того, як передбачає п.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846, заробіток при призначенні пенсії померлого пенсіонера визначається документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника.

Аналогічні положення були відображені і в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення”, що був затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України 30.04.2002 р. 224/30 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 р. за №536/6824.

Тобто з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_5., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. вбачається, що всі необхідні документи для призначення та перерахунку пенсії у зв”язку з втратою годувальника були в зазначених справах.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, відповідно до ст.46 Конституції України, ст. ст.8, 10, 24, 36-39, 40, 64 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, Закону України „Про державну соціальну допомогу інвалідам дитинства та дітям-інвалідам”, керуючись ст.ст.158-161, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя про визнання дій протиправними, визнання права на пенсію в зв”язку з втратою годувальника,  зобов”язання здійснити перерахунок - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя - протиправними.

Визнати право ОСОБА_3, ОСОБА_4 на пенсію в зв”язку з втратою годувальника в розмірі ста відсотків пенсії за віком померлого годувальника з січня 2004 року.

Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя здійснити перерахунок ОСОБА_3, ОСОБА_4 недоплачених грошових сум з січня 2004 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Севастополя на протязі 20 днів через Балаклавський районний суд міста Севастополя, після подання заяви про апеляційне оскарження, термін подання якої законом визначено протягом 10 днів з моменту оголошення постанови.

Суддя: