Справа № 137/1481/13-ц Провадження № 22-ц/772/3045/2013Головуючий в суді першої інстанції:Сільченко О.В.

Категорія: 37Доповідач: Сорока Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Сороки Л.А.

суддів: Стеблюк Л.П., Нікушина В.П.

при секретарі: Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И Л А :

З вищезазначеним позовом ОСОБА_2 звернувся в суд 05.08.2013 року, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько - ОСОБА_6, залишивши заповіт, яким все своє майно заповів йому. Після смерті батька позивач для оформлення спадщини до нотаріуса не звертався, оскільки про існування заповіту не знав. В липні 2013 року позивач отримав листа від завідуючої Латинської державної нотаріальної контори, в якому вказано, що він є спадкоємцем за заповітом, окрім того в листі також було зазначено, що він не звернувся у встановлений законом строк для прийняття спадщини до нотаріальної контори та не подав заяву про прийняття спадщини, але він має право звернутися до суду для визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

В своїй позовній заяві ОСОБА_2 просив суд визначити йому додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням суду від 30.08.2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено через неповажність причин пропущеного строку.

На це рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на незаконність та безпідставність оскаржуваного рішення, яке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду від 30.08.2013 року оскаржила відповідач по справі ОСОБА_3, яка є сестрою позивача. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 також просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а/с 5), який являється батьком позивача - ОСОБА_2 (а/с 6), залишивши заповіт, яким усе своє майно заповів ОСОБА_2

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не звернувся.

Правилами ч. 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 6 пункту 24 Постанови від 30.05.2008 року №3 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то вказані положення не застосовуються.

Право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, оскільки останній не надав суду доказів поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а незнання ним законів не являється поважною причиною для задоволення позову.

Посилання скаржників на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. 173 та ст. 163 ЦПК України, не дають підстав для задоволення по суті заявлених позовних вимог та скасування рішення суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 та апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: