УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/1274/13Головуючий суду першої інстанції:Микитюк О.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Приходченко А. П.
"15" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіПриходченко А.П.,
СуддівАвраміді Т.С., Самойлової О.В.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на дії начальника управління державної виконавчої служби головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, заінтересована особа: ОСОБА_6, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 13 серпня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2013 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду із скаргою на дії начальника управління державного виконавця ВДВС ГУ МЮ України в АРК щодо відмови у призначенні у встановленому порядку третіх прилюдних торгів по реалізації предмету іпотеки - нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6 і просив зобов'язати призначити проведення третіх прилюдних торгів по реалізації вищевказаного майна. Скарга мотивована тим, що 24 квітня 2012 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим на підставі рішення суду у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки. 18 жовтня 2012 року проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, 20 грудня 2012 року проведені другі прилюдні торги з реалізації вищевказаного майна. Після цього неодноразово направлялися запити щодо руху виконавчого провадження, але лише у липні 2013 року отримали відповідь, згідно якої було відмовлено у проведені третіх прилюдних торгів і уцінки майна не більше ніж на 50%. Відмова мотивована тим, що зміни до ст. 49 ЗУ «Про іпотеку» стосовно третіх прилюдних торгів були внесені 22 вересня 2011 року, але ці зміни не розповсюджуються на договір про іпотеки, укладений між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 у 2007 році. Банк вважає відмову у проведенні третіх прилюдних торгів та дії начальника управління з цього приводу незаконними, у зв'язку з чим просив зобов'язати посадову особу призначити треті прилюдні торги з реалізації арештованого майна.
Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 13 серпня 2013 року відмовлено у задоволенні скарги ПАТ «Державний ощадний банк України».
В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити скаргу, посилаючись на те, що суд прийшов до неправильного висновку стосовно того, що дія ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 року № 3795 не поширюється на договори про іпотеку, що укладалися до цих змін, оскільки виконавче провадження відкрите 24.04.2012 року, тобто після набрання чинності змін щодо проведення третіх прилюдних торгів. Суд не звернув увагу, що прикінцевими положеннями цього закону встановлено, що його дія не розповсюджується лише на кредитні договори, укладені до набрання чинності, але не на договори про іпотеку, які є
самостійними від кредитних договорів. Процедура, підстави та умови звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені лише договором іпотеки, кредитний договір не містить ніяких умов і підстав для реалізації іпотеки в силу діючого законодавства.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженої ухвали в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 квітня 2012 року Феодосійським міським судом АРК видано виконавчий лист у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.17).
24 квітня 2012 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим відкрито виконавче провадження щодо виконання вищевказаного виконавчого листа № 2-1252/11 року.
18 жовтня та 20 грудня 2012 року виконавчою службою в рамках виконавчого провадження були проведені прилюдні торги щодо реалізації нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_1, однак майно не було реалізоване (а.с.8,9).
У листі ГУЮ МЮУ в АР Крим від 24 травня 2013 року № 12241/10/1-24 стягувавчу ПАТ «Державний ощадний банк України» роз'яснено, що оскільки Законом України від 22.09.2011 року внесені зміни до ст. 49 ЗУ «Про іпотеку» щодо можливості призначення третіх прилюдних торгів, а згідно Перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» чітко визначено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладенні до набрання цим законом чинності, а договір іпотеки між сторонами укладений 23 жовтня 2007 року, то призначення третіх прилюдних торгів не передбачено законом.
Відмовляючи банку у задоволенні скарги, суд першої інстанції поклав в основу ухвали вказаний лист і виходив з того, що кредитний договір між банком та ОСОБА_6 був укладений 22.10.2007 року, договір іпотеки був укладений 23.10.2007 року, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 року № 3795-УІ набрав чинності з 16.10.2011 року, у п.2 Перехідних положень цього Закону визначено, що його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, тому дії державного виконавця є законними і відповідають діючому законодавству.
Погодитися з такими висновками не можна з наступних підстав.
Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до вимог ст. 49 ЗУ «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна
продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.
Частина друга статті 49 ЗУ «Про іпотеку» із змінами, внесеними Законом України від 22.09.2011 р. N 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» (далі-Закон) є чинною з 16.10.2011 року.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону дія останнього не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29.12.2011 року та рішення Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 20.03.2012 року було видано 18.04.2012 року Феодосійським міським судом АР Крим виконавчий лист № 2-1252/2011 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 250 від 22.10.2007 року в загальній сумі 3531798,11 грн. на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 23.10.2007 року - нерухоме майно, в тому числі і на нежитлову будівлю, розташовану у АДРЕСА_1 (а.с.17-26).
Згідно з наданими виконавчою службою ксерокопіями документів з виконавчого провадження вбачається, що постановою державного виконавця Бурнашова О.В. 24.04.2012 року було відкрите виконавче провадження № 246/2, номер за ЄДРВП 32314519, по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1252/2011 (а.с.75,149,150).
Призначені на 18.10.2012 року та на 20.12.2012 року прилюдні торги з реалізації нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, лот № 1, не відбулися (а.с.8,9,90,91,122,127).
В подальшому державним виконавцем не здійснювалися дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1252/2011 від 18.04.2012 року в частині звернення стягнення на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1.
Доводи, викладені в листі від 24.05.2013 року № 12241/10/1-24 (а.с.14-16), який було направлено на адресу банку, про те, що положення ч.2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» в частині проведення третіх прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки) не можуть застосовуватися у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа № 2-1252/2011 у зв'язку з укладенням договору іпотеки 23.10.2007 року, тобто до внесення змін у норму права, не можуть бути прийняті до уваги як підтвердження законності дій державного виконавця, оскільки не ґрунтуються на положеннях закону.
Так, у п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.09.2011 р. N 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» вказано, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Отже, договір іпотеки є самостійним договором, містить інші умови, ніж договір кредиту, не є складовою частиною договору кредиту. Похідний характер іпотеки визначається лише її дійсністю у часі до припинення основного зобов'язання, хоча договір іпотеки може мати і інший строк дії.
За таких обставин висновок суду про те, що у даній справі положення ч.2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», яка діє у новій редакції з 16.10.2011 року, не розповсюджується на договір іпотеки, укладений у 2007 році, не ґрунтується як на положеннях цієї норми, так і на приписах п. 2 Прикінцевих положень Закону від 22.09.2011 року № 3795-УІ.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена
з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали про часткове задоволення скарги з таких підстав.
У своїй скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить визнати неправомірними дії начальника УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим Ященка О.Є., яким лише був підписаний лист-відповідь на звернення банку (а.с.2,3,14-16). Враховуючи те, що виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа знаходиться в провадження головного державного виконавця Бурнашова О.В., представник банку в судовому засіданні просив визнати саме його дії незаконними щодо не призначення третіх прилюдних торгів, колегія суддів вважає необхідним визнати незаконними дії щодо не призначення третіх прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна - нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 головного державного виконавця Бурнашова О.В.
Керуючись статтями 303, 304, 312, 313, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 13 серпня 2013 року скасувати.
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на дії начальника управління державної виконавчої служби головного управління юстиції міністерства юстиції України в АР Крим задовольнити частково.
Визнати незаконними дії головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ МЮ України в АР Крим Бурнашова Олександра Володимировича щодо не призначення третіх прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна - нежитлової будівлі по АДРЕСА_1.
Зобов'язати головного державного виконавця Бурнашова Олександра Володимировича здійснити дії в межах виконавчого провадження ВП № 32314519 від 24 квітня 2012 року відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Приходченко А.П. Авраміді Т.С. Самойлова О.В.