15.10.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц/797/2509/2013р. Головуючий в першій
інстанції Кукурекін К.В.
Категорія 6 Доповідач в апеляційній
інстанції Саліхов В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Саліхова В.В.,
суддів - Андрейченко А.А., Єфімової В.О.,
за участю секретаря - Пасічник Г.В.,
представника позивача - ОСОБА_4,
третьої особи - ОСОБА_5,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 19 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_5, про зобов'язання знести самовільно побудований об'єкт,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2012 року позивач Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі звернулась до місцевого суду з позовом до відповідача ОСОБА_6 про зобов'язання останнього за власний рахунок знести прибудову до квартир АДРЕСА_1.
Вимоги позову мотивовані тими обставинами, що за заявою ОСОБА_5 позивачем проведено перевірку законності проведення будівельних робіт по реконструкції житлових квартир АДРЕСА_1, під час якої було встановлено порушення ОСОБА_6 вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», норм земельного законодавства. За результатами перевірки відповідачу 01.02.2012 року видано припис №71/ф про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з терміном усунення останніх з 05.03.2012 по 05.04.2012року. Вказаний припис ОСОБА_6 не виконав, будує об'єкт будівництва без належного дозволу, належно затвердженого проекту та з істотними порушеннями будівельних норм та правил, тобто останній є об'єктом самочинного будівництва, який відповідно до діючого законодавства України підлягає знесенню за рахунок відповідача.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 19.04.2013року(з врахуванням ухвали про виправлення описки від 06.08.2013року) позов задоволено в повному обсязі. Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування вказаного рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування усіх обставин, які мають значення для вирішення справи. Також відповідач посилається на те, що вищевказаний об'єкт не є об'єктом самочинного будівництва, а тому суд незаконно застосував до спірних правовідносин положення ст.376 ЦК України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду апеляційної скарги, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача та третю особу, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія прийшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Судами встановлено, що відповідачу на підставі договорів купівлі-продажу та міни належать на праві власності квартири АДРЕСА_1 (ар.с.45-47). Розпорядженням Ленінської РДА м. Севастополя №215-р від 25.05.2010 року ОСОБА_6 дозволена реконструкція вищезгаданих квартир під торгівельно-офісні приміщення. Під час проведення цієї реконструкції та будівництва окремого входу у вказані приміщення відповідачем фактично зведено прибудову до зазначених квартир. При цьому, згадані будівельні роботи фактично проведено без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та без відповідного дозволу, оскільки відповідний Дозвіл №44 від 12.03.2011 року (ар.с.49), на підставі якого було розпочато будівництво, за протестом прокурора м. Севастополя від 20.01.2010 року було анульовано (ар.с.5-10). З Акту Державної організації Архітектурно-Будівельного та технічного нагляду №190 від 29.03.2012 року вбачається, що вищезгадана прибудова побудована з грубими порушеннями будівельних норм та правил, в зв'язку з чим може бути фактором деформаційної руйнації стіни самого будинку, що в свою чергу може привести до непередбачених наслідків(ар.с.80-92). Крім того, в суді встановлено, що у відповідача відсутні будь - які документи, підтверджуючі його право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовано спірну прибудову.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем побудована спірна прибудова без належного дозволу та з істотними порушеннями будівельних норм та правил, тобто остання є об'єктом самочинного будівництва, яка відповідно до діючого законодавства України підлягає знесенню за рахунок відповідача.
З таким висновком місцевого суду погоджується і колегія суддів.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначено, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.
В інших випадках, суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК України зобов'язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об'єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову.
Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.
Колегія суддів вважає, що на відмову забудовника від перебудови спірної будівлі вказує його бездіяльність, а саме його відмова виконувати приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі відносно вищезгаданого самовільного будівництва та оскарження дій органів щодо анулювання відповідних дозволів на будівництва у судах.
Враховуючи вищезгадані обставини та те, що в суді першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_6 при будівництві спірної прибудови порушив будівельні норми та правила, а сам самочинно побудований об'єкт є загрозою для інших осіб, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є правильними та обґрунтованими.
Доводи апелянта про те, що настання негативних наслідків від самовільного будівництва ґрунтуються на припущеннях, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи апелянта були предметом розгляду в суді першої інстанції, з висновками якого погодилася і колегія суддів апеляційної інстанції.
Таким чином, апеляційна скарга не дає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду, яке постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з урахуванням характеру спірних правовідносин, у зв'язку з чим остання підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315 ЦПК України, колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 19 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ В.В.Саліхов
Судді: /підпис/ А.А.Андрейченко
/підпис/ В.О.Єфімова
Згідно оригіналу:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя В.В.Саліхов