Категорія: ст.213 ч.1 КК України Головуючий в суді 1-ї інстанції: Назарцева В.О.

У Х В А Л А

18 жовтня 2013 року колегія судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гришина Г.А.,

суддів Опрі Л.О., Стародуба О.Г.,

за участю прокурора Саєнка М.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією прокурора на постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 12 червня 2013 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, росіянина, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який місце за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.1 ст.213 КК України повернуто прокурору Будьоннівського району м. Донецька для проведення додаткового розслідування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він з початку серпня місяця 2010 року по 13 вересня 2010 року у дворі свого будинку за адресою: АДРЕСА_1, діючи навмисно здійснював операції з брухтом чорних металів без державної реєстрації та без спеціального дозволу /ліцензії/, отримання якої передбачено законодавством: Організувавши незаконний пункт прийому, зберігання та сбуту металобрухту, діючи з вказаного часу, підсудний ОСОБА_2 скоював протягом цього часу незаконне придбання, зберігання, схорону та збут металобрухту, працюючи неофіційно. Металобрухт, придбаний ним у громадян за ціною 1.40 грн. за 1 кг, без пред'явлення ними паспортів та без оформлення відповідних документів, передбачених законодавством, зберігався у дворі будинку. Після цього, накопичуючи металобрухт, підсудний ОСОБА_2 намагався здати метал малознайомому чоловіку на ім'я ОСОБА_6 за ціною 1,70 грн. з метою отримання прибутку. 13 вересня 2010 року підсудний ОСОБА_2, порушивши порядок здійснення операцій з металобрухтом, приблизно о 9.15 год. придбав брухт чорного металу вагою 14 кг у гр-на ОСОБА_3, заплативши йому за прийнятий брухт 19,60 грн., і приблизно об 11.00 год. придбав брухт чорного металу вагою 16 кг у гр.-на ОСОБА_4, заплативши йому 22,40 грн. В наслідок цього 13 вересня 201-0 року підсудний ОСОБА_2 незаконно подбав та зберігав металевий брухт вагою 30 кг, заплативши за нього 42,00 грн. В результаті своєї протиправної діяльності підсудний ОСОБА_2 на протязі серпня 2010р. по 13 вересня 2013 року незаконно придбав та зберігав з метою збуту 620 кг брухту чорного металу.

Дії підсудного ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового слідства за ст.213 ч.1 КК України за ознаками навмисних дій щодо здійснення операцій з ломом чорних металів без державної реєстрації та спеціального дозволу /ліцензії/, отримання котрих передбачено законодавством, організувавши незаконний пункт прийому, зберігання та збуту металобрухту.

Постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 12 червня 2013 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 повернута прокурору Будьоннівського району м. Донецька для проведення додаткового розслідування, оскільки органом досудового слідства фактичне місце проживання ОСОБА_2 не було встановлено, а для встановлення його місця знаходження необхідне проведення оперативно-розшукових заходів.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої. Прокурор зазначив, що органом досудового слідства не було допущено порушень кримінально-процесуального закону: були повністю досліджені обставини, що мають істотне значення для правильного рішення справи, при здійсненні процесуальних рішень були правильно застосовані норми кримінально-процесуального та кримінального закону. Прокурор просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню із наступних підстав:

Відповідно до вимог ст.64 КПК України при проведенні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді між іншим підлягає доказуванню винність обвинуваченого у вчиненні злочину.

Для вирішення цього питання небхідне поперше встановлення даних про особу обвинувачення, а вже подруге винність саме цієї особи у вчиненні злочину.

Згідно ст.262 КПК України розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою.

Для виклика підсудного в судове засідання необхідні дані про його місце мешкання. Тобто, дані про місце проживання обвинуваченого є суттєвим даними про його особу.

У протоколі про обставини скоєння злочину, складеного відносно ОСОБА_2 в порядку ст.426 КПК України (1960р.), зазначено, що ОСОБА_5 мешкає за адресою АДРЕСА_1.

Але на виклики суду, направлені за вказаною адресою, підсудній в суд не з'явився, постанови суду про привід підсудного органом внутрішніх справ виконані не були, по постанові суду про розшук ОСОБА_5 місце знаходження останнього не встановлено.

При цьому, в направлених органом досудового розслідування матеріалах немає жодного документа, який би підтвердив, що ОСОБА_5 дісно мешкав за вище зазначеною адресою.

Враховуючи викладене, суд 1-ї інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що органом досудового розслідування з достатньою повнотою не встановлені дані про особу обвинуваченого, і ця неповнота не може бути усунена в ході судового розгляду справи.

Тому колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції вірно, у відповідності до вимог ст.281 КПК України (1960р) направив справу на додаткове розслідування.

Керуючись ст.366 КПК України (1960р) колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію залишити без задоволення.

Залишити без змін постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 12 червня 2013 року, якою справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст.213 КК України направлено на додаткове розслідування.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді