Справа № 1321/522/12 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.

Провадження № 11/783/822/13 Доповідач: Волинець М. М.

Категорія: ч.1ст.125 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Волинця М.М.

суддів Галина В.П., Данка В.В.

засудженого ОСОБА_1

його захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

та її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 10 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Поториця Сокальського району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, військовозобов»язаного, жителя АДРЕСА_2, зареєстрованого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено без змін підписку про невиїзд.

Згідно вироку суду ОСОБА_1, обвинувачується в тому, що 02.01.2012 року між ним та ОСОБА_3, ОСОБА_5 виник конфлікт з приводу спадкування майна на подвір»ї їх матері будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Під час даного конфлікту 02.01.2012 року близько 15 год. ОСОБА_1 приїхав до будинку матері, в якому знаходилися ОСОБА_3 та ОСОБА_5, та на грунті неприязних відносин почав сваритися з ними за будинок, вказуючи, що вони не мають на нього права і що все належить йому та почав виганяти їх з будинку. Під час словесної суперечки ОСОБА_1 вдарив заявницю кулаком в обличчя та почав виганяти їх з будинку та тягнути за волосся. ОСОБА_5 заступився за дружину та був побитий ОСОБА_1, який збив його з ніг та почав наносити удари по тілу ногами, виштовхуючи його за межі подвір»я, спричинивши їм тілесні ушкодження.

Згідно актів судово-медичних досліджень ОСОБА_3 та ОСОБА_5 отримали легкі тілесні ушкодження.

На вирок суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить скасувати оскаржуваний вирок, а кримінальну справу закрити.

Свою апеляцію мотивує тим, що вирок суду є незаконним і необґрунтованим у зв»язку з однобічністю та неповнотою судового слідства. В судовому засіданні неодноразово заявлялися клопотання про допит лікарів та судово-медичного експерта, які обстежували його та потерпілих для з»ясування суперечностей, які виникли в результаті свідчень потерпілих та записами лікарів та експерта. Суд вибірково посилався на зібрані докази, не роблячи висновків щодо їх суперечливості та не вказуючи мотивів чи причин, з яких не взято до уваги інших доказів. Крім того, вважає, що скарга потерпілих не відповідає вимогам ст.251 КПК України та повинна була бути їм повернута.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію, потерпілу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, які заперечили апеляцію засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Під час винесення вироку судом першої інстанції було допущено істотне порушення кримінально-процесуального законодавства, що відповідно до п.3 ч.1 ст.367 КПК України є підставою для скасування вироку.

Відповідно до ч.1 ст.334 КК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Формулювання у мотивувальній частині вироку місцевого суду про те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ч.1 ст.125 КК України є недопустимим, оскільки як випливає зі змісту ст.334 КПК України, мотивувальна частина вироку повинна починатися з формулювання обвинувачення, яке суд визнав доведеним, в мотивувальній частині обвинувального вироку суд обґрунтовує рішення, яке буде викладене ним у резолютивній частині вироку, і воно повинно відповідати резолютивній частині.

Крім того, відповідно до ст.76 КК України для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень призначення експертизи у справі є обов»язковим.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про винність ОСОБА_1 в нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження та кваліфікував його дії за ч.1 ст.125 КК України лише на підставі актів судово-медичного дослідження ОСОБА_3 № 002/2012 та № 008/2012 від 06.01.2012 року.

Наведені порушення, допущені місцевим судом, виключили можливість постановлення законного та обґрунтованого вироку, що дає колегії суддів підстави для скасування вироку зі скеруванням справи в суд першої інстанції на новий судовий розгляд, під час якого необхідно постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, апеляційний суд не перевіряє, оскільки вирок підлягає скасуванню через порушення кримінально-процесуального законодавства, а тому такі слід перевірити під час нового судового розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366, 367, 370 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задоволити частково.

Вирок Сокальського районного суду Львівської області від 10 грудня 2012 року, яким засуджено ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.

Головуючий :

Судді: