Справа №784/4239/13 16.10.2013 16.10.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
cправа № 11-кп/784/ 280/13 головуючий суду 1-ї інстанції:
категорія: ч.2 ст. 186 КК України Голубкін О.І.
головуючий апеляційного суду: Івченко О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Дзюби Ф.С.
суддів Івченко О.М., Міняйло М.П.
при секретарі Богданові Б.Ф.
судовому розпоряднику Цуркані Р.С.
за участю прокурора Іванова А.О.
захисника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12013160020004225 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2013 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий 22.06.2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту. Звільнений 22.10.2012 року за відбуттям покарання,
- визнаний винуватим за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
За вироком суду 20.06.2013 року о 00.35 год. ОСОБА_4 знаходячись біля будинку № 13 по вул. Радянській в м. Миколаєві, схопив потерпілу ОСОБА_5 за волосся та шляхом ривка зірвав з її вуха сережку вартістю 400 грн., а також з руки потерпілої вирвав господарчу сумку, тобто повторно відкрито заволодівши майном потерпілої, розпорядитись викраденим не зміг з причин, які від нього не залежали, оскільки був затриманий громадянами.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене судом покарання, застосувавши ст. 69 КК України. Посилається на те, що він повністю визнав свою вину та сприяв слідству. Вказує, що потерпіла просила не призначати йому покарання у виді позбавлення волі та просив врахувати те, що при затриманні йому були спричинені тілесні пошкодження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги обвинуваченого, думку прокурора, який вважає апеляційну скаргу обвинуваченого необґрунтованою і такою, яка не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_4 у закінченному замаху на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого за встановленими судом обставинами підтверджуються дослідженими та викладеними у вироку доказами і обвинуваченим не оспорюються.
Не оспорюється ним і правова кваліфікація його дій за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України.
При визначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд у відповідності із вимогами ст.ст.65-67 КК України врахував вчинення ним тяжкого злочину, обставини його вчинення, пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття, особу винного, який характеризується негативно.
На думку колегії суддів, врахувавши вищенаведене, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 186 КК України, оскільки воно відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його особі і є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Що стосується прохання обвинуваченого пом'якшити призначене судом покарання застосувавши ст. 69 КК України, то як вбачається зі змісту ст.69 КК України призначення основного покарання нижче від найнижчої межі , встановленого в санкції статті Особливої частини КК , або перехід до іншого , більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, можливе лише за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину .
Із матеріалів кримінального провадження не убачається таких пом'якшуючих покарання обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування ст. 69 КК України.
Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_4 є необґрунтованою і такою, яка не підлягає задоволенню, а вирок суду є законним, обґрунтованим, який слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2013 року відносно ОСОБА_4 - без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді