У Х В А Л А

Справа № 116/5937/13-к

Провадження № 1-кп/116/386/13

15.10.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

           Головуючого судді –           Хіневич А.М.

           при секретарі –           Блінніковій К.Г.

           за участю прокурора –           Пилинського С.В.

           захисника –           ОСОБА_1

розглянула у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт про підозру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дана кримінальна справа поступила до Сімферопольського районного суду з обвинувальним актом і підсудна суду по першій інстанції.

До обвинувального акту доданий реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка обвинуваченого про отримання копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, серед іншого, такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; або призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Відповідно до ч.1 ст.315 КПК України суд проводить підготовку до судового розгляду кримінального провадження, якщо під час підготовчого засідання не будуть встановлені підстави для прийняття інших рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З представленого до суду обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_2 ставиться у провину вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України. Фактичні обставини вчинення ним злочину викладені в наступній редакції: ОСОБА_2 в період з 2010 р. по серпень 2013 р. на подвір’ї домоволодіння ОСОБА_3 в Сімферопольському районі в с. Новозбур’ївка по вул.Жукова, буд.11, організував незаконний пункт прийому металобрухту без державної реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії), отримання якої передбачено ст.4 Закону України «Про металобрухт», та незаконно, систематично здійснював операції з ломом чорних металів: а саме, приймав його від населення за готівковий розрахунок за ціною 1 грн. за 1 кг, зберігав його за вищезазначеною адресою та реалізовував його. Дії кваліфіковані за ч.1 ст.213 КК України, разом з тим, формулювання обвинувачення виписане як порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, що не відповідає диспозиції ч.1 ст.213 КК України, яка не містить у собі такого формулювання обвинувачення як порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Крім того, в обвинувальному акті відсутні посилання на фактичні обставини вчинення ОСОБА_2 організації незаконного пункту прийому металобрухту, в чому полягали такі дії ОСОБА_2 – чи в створені такого пункту, чи створенні умов, необхідних для його функціонування (підшукання відповідних приміщень, придбання обладнання, пошук і прийняття на роботу персоналу таке ін.). Також не конкретизоване в обвинувальному акті, що саме було відсутнє у обвинуваченого державна реєстрація чи спеціальний дозвіл (ліцензія), а вказане, що дії ОСОБА_2 були вчиненні без державної реєстрації або спеціального дозволу.

Такі порушення кримінального процесуального закону є суттєвими і не можуть бути виправленні у судовому засіданні шляхом зміни чи уточнення обвинувачення, оскільки на момент звернення до суду із обвинувальним актом такі обставини повинні бути встановлені прокурором, адже вони є об’єктивною стороною злочину, і не можуть бути з’ясовані лише у судовому засіданні, як нові фактичні обставини.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, що є підставою для повернення його прокурору.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні захисником було заявлене клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку із дійовим каяттям обвинуваченого, на підставі ст.45 КК України відповідно до ч.2 ст.284 КК України. Однак враховуючи, що обвинувальний акт не може бути прийнятий до судового провадження, суд не має можливості розглянути таке клопотання та вирішити питання про звільнення обвинуваченого від відповідальності.

Керуючись ст.ст. 27, 314 КПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, повернути прокурору Сімферопольського району АР Крим для усунення виявлених порушень.

Ухвала судді може бути оскаржена протягом 7 днів з моменту її проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Сімферопольський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Хіневич А.М.