Справа № 2-464, 2008 року

   Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2008 року                                    Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:                                      Марущак Н. М.,

при секретарі:                                               Карабань З. І.,

з участю позивача:                                    ОСОБА_1,

представника відповідача - Сніжєківської сільської ради:           Лобецької В. А.,

третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє

самостійних вимог на предмет спору:  ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сніжківської сільської ради, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідно до погосподарських книг Сніжківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору. На час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживали та не втратили частку в його майні: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які набули право власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору в рівних частках.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, спадщину після смерті якої прийняла її дочка ОСОБА_4, яка постійно проживала разом з нею до дня смерті і фактично вступила у володіння та управління спадковим майном. Проте, за оформленням своїх спадкових прав до Ставищенської районної державної нотаріальної контори не звернулася.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, спадщину після її смерті прийняв він (позивач), як спадкоємець за заповітом, подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відсутність правовстановлюючого документу на будинок та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно не дає змоги оформити йому (позивачу), як спадкоємцю права на будинок. Вартість вищевказаного житлового будинку становить відповідно до технічного паспорта 22196 гривень, загальною площею 56, 1 кв. метри, житловою площею 36,5 кв. метри. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок_, не приватизована.

Позивач просить суд визнати за ним право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на вищевказаний житловий будинок.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві.

Представник відповідача Сніжківської сільської ради Лобецька В. А. в судовому засіданні позовні вимоги визнала, зробивши про це усну заяву. Суду пояснила, що відповідно до записів погосподарських книг Сніжківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки вищевказаний будинок відносився до майна колгоспного двору; на час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживали та не втратили права на частку в його майні два члени ОСОБА_3 та її дочка ОСОБА_4, які набули право власності на даний будинок, як на майно колгоспного двору в рівних частках. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, спадщину після смерті якої прийняла її дочка ОСОБА_4, яка постійно проживала разом з нею до дня смерті і фактично вступила у володіння та управління спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, спадщину після смерті якої за заповітом прийняв позивач ОСОБА_1

Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, проти задоволення позовних вимог не заперечує, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, усну заяву про визнання позову представника відповідача Сніжківської сільської ради Лобецької В. А., яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до записів погосподарських книг Сніжківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки будинок АДРЕСА_1 загальною площею 56,1 квадратних метри житловою площею 36,5 квадратних метри відносився до майна колгоспного двору; на час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживали та не втратили права на частку в його майні два члени ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які і набули право власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору в рівних частках. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, спадщину після смерті якої прийняла її дочка ОСОБА_4, яка постійно проживала з нею до дня смерті і фактично вступила у володіння та управління спадковим майном відповідно до ст. ст. 524 ч. 2, 529, 549 ч. 1 п. 1. ЦК України (1963 р.).   ОСОБА_4 склала заповіт за реєстром № 34, яким заповіла все своє майно (позивачеві) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, спадщину після смерті якої прийняв позивач, як спадкоємець за заповітом, шляхом подання до Ставищенської районної держнотконтори відповідної заяви у встановлений законодавством строк відповідно до ст. ст. 1223 ч. 1, 1269, ст. 1270 ч. 1 ЦК України. Вартість вищевказаного житлового будинку відповідно до технічного паспорту складає 22196 гривень. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок не приватизована.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.)  майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.

Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4. за життя  набули право власності на вказаний будинок, як члени колгоспного двору відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.). Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 її дочка ОСОБА_4 набула право на спадщину за законом на Ѕ частину  вказаного будинку, а після смерті останньої право на спадщину за заповітом на вказаний будинок набув позивач і оскільки представником відповідача позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач Сніжківська сільська рада до пред'явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок  і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов'язок  по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 120, 123,  524,  525, 526,  ст. 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (1963 р.), ст. ст. 182, 392, 1223 ч. 1, 1269, ст. 1270 ч. 1  ЦК України, ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України  від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882,  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 56,1 квадратних метри житловою площею 36,5 квадратних метри вартістю 22196 (двадцять дві тисячі сто дев'яносто шість)гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя: