Справа № 435/3740/13-ц

Провадження № 22ц/782/3525/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року, жовтня місяця, 14-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Яресько А.В.,

суддів: Борисова Є.А., Маляренко І.Б.

при секретарі: Веселові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Луганськтепловоз" на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Луганськтепловоз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПАО „Лугцентрокуз" про зобов'язання надати довідку для призначення пільгової пенсії ,-

встановила:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати дії ПАТ „Луганськтепловоз" неправомірними. Зобов'язати ПАТ „Луганськтепловоз" надати довідку „Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних підписів у ній" за період роботи з 16 березня 1988 р. по 17 квітня 1991 року на посаді коваля-штампувальника на гарячій дільниці робіт ковальсько-пресового цеху на виробничому об'єднанні „Ворошиловградтепловоз" з вказівкою періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, з вказівкою розділу, підрозділу, пункту, найменування списків або їх номерів, до якого включається цей період роботи, з вказівкою первинних документів за час виконуваної роботи, на підставі яких видана довідка: особистої картки, розрахунково-платіжної відомості, табелю обліку робочого часу, технологічного паспорту приладів, з посилкою на Список № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та у гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 липня 2013 року позовні вимоги було задоволено, зобов'язано ПАТ „Луганськтепловоз" надати позивачу довідку, уточнюючу особливий характер робіт та умов праці, підтверджуючу його роботу на посаді коваля-штампувальника на гарячій дільниці робіт ковальсько-пресового цеху на виробничому об'єднанні „Ворошиловградтепловоз" з вказівкою періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, з вказівкою розділу, підрозділу, пункту, найменування списків або їх номерів, до якого включається цей період роботи, з вказівкою первинних документів за час виконуваної роботи, на підставі яких видана довідка: особистої картки, розрахунково-платіжної відомості, табелю обліку робочого часу, технологічного паспорту приладів.

Відповідач не погодився із винесеним рішенням суду та надав на нього апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 липня 2013 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на припущене судом порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та наявні у них докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних питань. Так, відповідно до правил ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи по суті судом першої інстанції не було допущено таких з порушень норм матеріального чи процесуального права, що давали б підстави для скасування чи зміни рішення. Так, судом першої інстанції було встановлено, що позивач з 16.03.1988 року по 17.04.1991 року працював в ковальсько-пресовому цеху Ворошиловградського виробничого об'єднання „Ворошиловградтепловоз" на посаді коваля-штампувальника на гарячих ділянках робіт, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами. Питання правонаступництва вирішувалось у судах різних рівнів неодноразово - на цей час є доведеним факт правонаступництва саме відповідача, так вбачається це і з таких судових рішень, як рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 24.10.2011 року,що було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12.01.2012 року, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.08.2012 року. Отже, правонаступником Ворошиловградського тепловозобудівельного заводу ім. Жовтневої революції є ПАТ „Луганськтепловоз" що спростовує доводи апелянта про нібито правонаступництво із зазначеного питання «Лугцентрокузу», можливу наявність у них документації з приводу роботи позивача в особливих умовах праці. Посилання апелянта на наявність судових рішень, у яких заперечувалось правонаступництво відповідача на увагу теж не заслуговують, при цьому колегія суддів враховує висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.08.2012 року по справі №6-6944 св12, де робилось посилання на те, що судами вірно зазначалась відсутність доказів передачі відповідних архівних документів з ПАТ «Луганськтепловоз» до ПрАТ «Лугцентрокуз ім.. С.С. Монятовського», позивач ніколи не перебував у трудових відносинах із ПрАТ «Лугцентрокуз ім.. С.С. Монятовського».

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, всі докази, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Відповідно до правил ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Між тим, згідно Постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 року „Про порядок підтвердження трудового стажу для призначення пенсії", а також Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року „Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, зайнятість яких дає право на пенсію на пільгових умовах", ст. 13 ЗУ „Про пенсійне забезпечення" - робота по професії заливальника металу та коваля-штампувальника на гарячих ділянках робіт дає право позивачу на призначення йому пенсії на пільгових умовах. Згідно ст. 49 КЗпП України власник, або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві. Згідно п. 20 Постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 року уточнюючу довідку може видати підприємство (організація), де працював робітник, або його правонаступник. Висновки суду першої інстанції відповідають і сучасній судовій практиці з зазначених питань. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду, переглянуте судовою колегією в межах доводів апеляційної скарги, відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 315 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Луганськтепловоз" відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: _______________________ Судді: ________________________