справа №437/9680/13
1кп-444/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого судді Лібстера А.С.
за участю прокурора Бєлоусової К.О.
при секретарі Рубан М.Б.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Луганська, росіянина, громадянина України, працюючого на ПАТ «ЛЛМЗ» на посаді електрогазозварника, одруженого, що має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, маючого середню спеціальну освіту, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;
в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3, 12.04.2013 року приблизно о 19 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у приміщенні кафе «Полянка», розташованого за адресою: м. Луганськ, вулиця Московська, 3, де у нього виник злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, яка виразилась у призупиненні нормальної діяльності установи. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись у вищевказаному громадському місці, перебуваючи в агресивному стані, із хуліганських спонукань, безпричинно, показуючи своє зневажливе ставлення до проведення дозвілля інших відвідувачів кафе, став голосно висловлюватись нецензурною лайкою в адресу оточуючих, заважати персоналу закладу обслуговувати клієнтів, чим грубо порушив громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю. При вчиненні хуліганства був злобний, агресивний, виявляв відкрито виражене для себе та інших осіб зневажливе ставлення до громадському порядку, ігнорував елементарні правила поведінки, благопристойності, моральності діючих в суспільстві, чим грубо порушив громадський порядок, спокій громадян та тимчасово порушив нормальну діяльність установи.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі, у скоєному щиро покаявся, зібраних доказів і фактичні обставини кримінального провадження не оспорював, погодився з обвинувальним актом де все вказано вірно, та вказав, що дійсно 12.04.2013 року він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння голосно висловлювався нецензурною лайкою в адресу оточуючих, та заважав персоналу кафе «Полянка» обслуговувати клієнтів.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні доведеною та дії ОСОБА_3 правильно слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особою зухвалістю.
Обираючи вид та міру покарання суд, враховуючи характер суспільної небезпеки, злочин, який скоїв ОСОБА_3 ступінь тяжкості вчиненого - відповідно до ст. 12 КК України є середньої тяжкості, особу ОСОБА_3 який позитивно характеризується за місцем свого мешкання та праці, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не значиться, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення; обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання в межах, встановлених в санкціях ч.1 ст. 296 КК України у вигляді обмеження волі, однак без ізоляції від суспільства, враховуючи що тяжких наслідків не заподіяно, шляхом звільнення від відбування покарання з встановленням випробуванням і покладанням на підсудного ряду обов'язків у відповідності зі ст. 75, 76 КК України. Суд вважає, що призначене обвинуваченому покарання буде достатньо для його виправлення.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судових витрат по справі не має.
На підставі викладеного, керуючись, ч. 3 ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати винним ОСОБА_3 в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 /два/ роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід - особиста порука, обрану у відношенні ОСОБА_3, до набрання вироку законної сили - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подання апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська.
СУДДЯ: А.С. Лібстер