Справа № 1203/7369/2012

Провадження № 22ц/782/3430/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року, жовтня місяця, 14-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі

головуючого судді: Яресько А.В.,

суддів: Борисова Є.А., Маляренко І.Б.,

при секретарі: Веселові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 18 липня 2013 року у справі за позовом Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання ,-

встановила:

У серпні 2012 року позивач звернувся до суду із заявою, у якій просив стягнути з відповідачів заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.05.2009 р. по 01.11.2011 р. в сумі 7409,29 грн. основного боргу, та витрати по сплаті судового збору. Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 18 липня 2013 року позов задоволено частково. Було стягнуто солідарно із відповідачів заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період часу з червня 2009 року по листопад 2011 року в сумі 7065,68 грн., судовий збір у сумі 214,60 грн. У позові про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період часу з травня 2009 р. по червень 2009 р. відмовлено за пропуском строку позовної давності без поважних причин.

Відповідач ОСОБА_1 не погодився із винесеним рішенням суду та надав на нього апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 18 липня 2013 року та постановити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Статтею 303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. При розгляді справи по суті судом першої інстанції було встановлено, що квартира відповідачів розташована у багатоквартирному будинку, облаштованому внутрішньо будинковою системою централізованого опалення і гарячого водопостачання. Постачальником послуги є ЛМКП „Теплокомуненерго", з яким сторони письмового договору про надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання не укладали. Разом з тим, у період часу з 01.05.2009 р. по 20.10.2011 року відповідачам така послуга ЛМКП „Теплокомуненерго" була надана і ними вона частково оплачувалась. Згідно оборотної відомості по особовому рахунку, заборгованість відповідачів по теплопостачанню і гарячому водопостачанню за період часу з 01.05.2009 р. по 01.11.2011 року складала 7409,29 грн. задовольняючи позовні вимоги, суд вважав безпідставними посилання відповідачів на відсутність письмового договору з позивачем, оскільки позивач надавав послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання до квартири відповідачів на підставі Статуту та рішення Луганської міської ради, такі послуги надходили і останні не відмовлялися від їх отримання, частково оплачували, тому між сторонами фактично існували договірні відносини про надання послуг, відповідно до ЗУ „Про захист прав споживача" та ЗУ „Про житлово-комунальні послуги". Суд першої інстанції дійшов до висновків про те, що відсутність письмового договору не звільняє відповідачів від оплати отриманих їм послуг та стягнув суму заборгованості, стягнув солідарно судові витрати.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення суми заборгованості за надані послуги з теплопостачання, адже вони є належним чином підтвердженими наданими позивачем доказами, до таких висновків суд першої інстанції дійшов із належним дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Посилання у апеляції на відсутність письмового договору підтверджується матеріалами справи, проте ця обставина не позбавляє сама по собі відповідачів від обов'язку сплати заборгованості, що виникла. Так саме у разі самовільного відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків без наявних, дозвільних документів, споживачі не звільняються від оплати послуг та не знімаються з абонентської бази підприємства, а отже відсутні підстави для ненарахування за цей період сум заборгованості, адже позивач належним чином виконував свої обовязки, постачаючи теплоносій до будинку, де мешкали відповідачі. Посилання на необхідність долучення до участі у справі приватного підприємця Яценка, як такого, що повинен нести відповідальність - теж не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду, адже відповідачі не позбавлені права на самостійне звернення до суду.

За приписами статей 13, 14 ЦК України цивільні права здійснюються, а цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюються Правилами надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила). Відповідно до пункту 26 зазначених Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок). Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі ЦО він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі (далі - Комісія) з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі ЦО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі ЦО і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договорних відносин про надання послуг з централізованого теплопостачання. Отже, і у цій частині рішення суду відповідає вимогам закону.

Посилання апелянта про невірне застосування судом правил позовної давнини є помилковим, адже суд вірно врахував факт попереднього звернення до суду із судовим наказом - це відповідає судовій практиці з цього питання - адже термін позовної давнини може бути перерваний зверненням до суду як з судовим наказом, так і з позовом - тим більше, що до предмету позову у зазначеній справі є вимоги, вказані у частині 1 статті 96 ЦПК - з огляду на правила частини 3 статті 118 ЦПК.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідачів у солідарному порядку судових витрат, оскільки зазначений судом порядок не передбачено нормами процесуального права - стягнення судоивх витрат повинно зідйснюватись тут лише пропорційно -отже рішення усду підлягає зміні у цій частині, частка що припадає на кожного з відповідачів становить 214.60\6=35.76

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 309, 314-315 ЦПК України , -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 18 липня 2013 року змінити, скасувавши його у частині визнання ним солідарного порядку стягнення судових витрат та у цій частині винести нове рішення, яким стягнути судові витрати з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" по 35 гривень 76 копійок з кожного.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня оголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _______ Судді _____________________