Справа № 1-268\2008 рік

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

23.06.2008 р.  Первомайський  міськрайонний  суд Миколаївської області

  у складі:  головуючого                    - Мельничук А.В.

                  при секретарі                   -  Голубковій Н.М.

                  за участю прокурора       -  Солов”янової В.А.

                                   захисника       -   ОСОБА_3

                                   потерпілого    -   ОСОБА_4

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Первомайську  кримінальну справу за обвинуваченням

 ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року  в м. Первомайську Миколаївської області, громадянина  України, освіта 9 класів,   не працюючого, не одруженого,  проживаючого   АДРЕСА_1, зареєстрованого там же   раніше  не судимого  в силу ст. 89 КК України,

 ОСОБА_2, який народився  ІНФОРМАЦІЯ_2 року  в м. Первомайську Миколаївської області, громадянина  України, освіта 8 класів,  учня  9-В класу ЗОШ №12,     проживаючого    АДРЕСА_2, зареєстрованого там же   раніше   судимого  19.12.2007 року  Первомайським міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч.3, 75, 104, 76 КК України  до  3 років позбавлення волі  з іспитовим строком на 1  рік,

 в скоєнні злочину передбаченого  ст. 289 ч.2 КК України, -              

ВСТАНОВИВ:

  27.04.2008 року  близько 23 годин  неповнолітній ОСОБА_2,  маючи  умисел на заволодіння  автомобілем  «ЗАЗ 968 М» державний номер НОМЕР_1   який належить його родичу ОСОБА_4, за попередньою  змовою з ОСОБА_1  прийшли  на територію  домоволодіння  ОСОБА_4 по АДРЕСА_3, де  шляхом пошкодження дверних запорів, проникли в гараж та скориставшись  відчиненими дверцятами автомобіля та залишеними  в замку запалення ключами. Проникли  в салом  автомобіля  і виїхали з місця гаражування.  Таким чином підсудні    незаконно заволоділи автомобілем потерпілого,  вартість  якого складає 1276 грн.

Викладене цілком підтверджено в судовому засіданні  поясненнями підсудних   які  визнав  свою вину повністю,  підтвердили, що  27.04.2008  року близько 22-23 годин,  за пропозицію ОСОБА_2, прийшли  у двір домоволодіння  ОСОБА_4, де  ОСОБА_1  зірвав замок   на дверях гаража, після  чого викотили з гаража автомобіль  « ЗАЗ 968 М» державний номер НОМЕР_1   та  завівши його поїхали кататись. Керував автомобілем ОСОБА_2, виїхали на берег  річки Південний Буг, де автомобіль впав у воду.  Матеріальну шкоду відшкодували потерпілому повністю. У скоєному щиро каються.

Крім  пояснень підсудних встановлене судом підтверджено поясненнями потерпілого ОСОБА_4,  який підтвердив, що йому належить  автомобіль  « ЗАЗ 968 М» державний номер НОМЕР_1. 27.04.2008 року  біля 16-17 годин він поставив  автомобіль в гараж у себе в дворі, а  біля 7 годин 28.04.2008 року,  виявив, що  замок на бокових дверях в     гараж  зірваний  і  автомобіль в гаражі відсутній. Пізніше працівники міліції повідомили йому що автомобіль знайдений    в річці Південний Буг, автомобіль йому повернуто,  матеріальна шкода за ремонт автомобіля  відшкодована повністю.  Матеріальних претензій до підсудних не має. Просить не позбавляти волі, тим більше, що ОСОБА_2 його родич.

Згідно висновку товарознавчої експертизи  вартість автомобіля «ЗАЗ 968 М» державний номер НОМЕР_1 1276 грн. ( а.с. 23-35).

Протоколом огляду  місця події  від 28.04.2008 року   встановлено,  що в задній стінці гаража, АДРЕСА_3  є двері, які зачиняються на навісний замок і одне  кільце, на  які кріпиться замок, вирване з одвірка ( а.с. 3), а протоколом  огляду транспортного засобу   від 28.04.2008 року  встановлено, що  на березі річки Південний Буг в  100 м. від будинку АДРЕСА_4  задніми колесами  у воді стоїть автомобіль «ЗАЗ 968 М» державний номер НОМЕР_1  в якому відсутній акумулятор, відсутнє лобове скло ( а.с. 6).

Оцінивши зібрані і досліджені в справі докази, суд знаходить, що підсудні    вчинили злочин передбачений ст. 289 ч.2 КК України -   незаконне заволодіння транспортним засобом  з будь-якою метою, вчинене за попередньою змовою групою осіб,  з проникненням у приміщення, а  ОСОБА_2  ще  і повторно.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особистість підсудного, раніше не судимого, що характеризується позитивно, враховує як  пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття,   добровільне відшкодування завданого збитку  та активне сприяння розкриттю злочину, обтяжуючих покарання обставин не знаходить    і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства, а враховуючи зазначені  пом»якшуючі покарання обставини, які  істотно  знижують ступень тяжкості  вчиненого злочину,  суд знаходить можливим застосувати покарання  більш м»якого  виду, ніж передбачене ст. 289 ч.2 КК України  у вигляді штрафу.    

Обираючи покарання ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особистість підсудного, раніше   судимого, що характеризується посередньо, враховує як  пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття,   добровільне відшкодування завданого збитку  та активне сприяння розкриттю злочину,   вчинення злочину неповнолітнім, обтяжуючих покарання обставин не знаходить    і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства, а враховуючи зазначені  пом»якшуючі покарання обставини, які  істотно  знижують ступень тяжкості  вчиненого злочину,  суд знаходить можливим призначити  покарання   нижче  від найнижчої межі  встановленої  санкцією   ст. 289 ч.2 КК України  та застосувати ст. ст. 75, 104 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1   визнати винним  у скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України і призначити покарання із застосуванням ст.  69 КК України   у вигляді штрафу в сумі 850 грн.

ОСОБА_2   визнати винним  у скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України і призначити покарання із застосуванням ст.  69 КК України     у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71  ч.1 КК України   до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання  за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області  від 19. 12.2007 року  та остаточно  до відбуття  призначити покарання у вигляді  4 (чотирьох) років позбавлення волі.

 На підставі ст. ст. 75, 104 КК України засудженого ОСОБА_2 від покарання звільнити з іспитовим строком на  2 (два) роки.

 На підставі ст. 76 КК України  зобов'язати засудженого ОСОБА_2  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи та навчання, а також періодично  з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу  засудженим  залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази - автомобіль «ЗАЗ 968 М» державний номер НОМЕР_1  , який знаходиться  у ОСОБА_4 залишити  останньому ( а.с.18).

На вирок протягом 15 діб може бути подана апеляція, засудженими з моменту вручення їм копії вироку, іншими учасниками процесу з моменту його оголошення.

Суддя: