Справа № 2-387, 2008 року

   Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2008 року                                               Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої-судді:                                                   Марущак Н. М.,

при секретарі:                                                          Карабань З. І.,

за участю позивачки:                                             ОСОБА_1

представника відповідача

Ставищенської РДА:                                              Бойко В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської районної державної адміністрації, третя особа - Ставищенський районний відділ № 23 Київської регіональної філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” про визнання державного акта недійсним, визнання права на спадщину за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернуласяОСОБА_1 посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, спадщину після смерті якого прийняла вона, його дочка спадкоємиця за законом, подавши ІНФОРМАЦІЯ_1 до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

На підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 був власником земельної частки (паю) розміром 4,7 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель Колективного сільськогосподарського підприємства “Переможець” в селі Торчиця Ставищенського району Київської області. За життя ОСОБА_2 виявив бажання одержати належну йому земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) та подав про це до Ставищенської райдержадміністрації відповідну заяву. Земельна ділянка була визначена на Схемі поділу земель, що підлягають паюванню на території Торчицької сільської ради Ставищенського району. Відповідна технічна документація була виготовлена, земельна ділянка виділена в натурі і 15 лютого 2006 року Ставищенською районною державною адміністрацією прийняте розпорядження за № 69, згідно з яким затверджена технічна документація та прийнято рішення видати державні акти на право приватної власності на землю взамін сертифікатів на земельну частку (пай) громадянам-власникам земельних часток (паїв), в тому числі ОСОБА_2

Таким чином ОСОБА_2 за життя мав право на земельну частку (пай), яка була виділена в натурі (на місцевості), і мав зобов'язання отримати правовстановлюючий документ саме на земельну ділянку, визначену вказаним розпорядженням, проте отримати державний акт на право власності на земельну ділянку не встиг через тривалість виготовлення бланків Державних актів, а тому вказане право увійшло до  складу спадщини  ОСОБА_2, яка відкрилася  ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті останнього.

17 серпня 2007 року  вона (позивачка) отримала Державний акт на ім'я померлого, який був зареєстрований в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734900566. При отриманні вказаного Державного акта у неї був вилучений сертифікат, який є правовстановлюючим документом при реалізації  права на відведення земельної частки (паю) в натурі ( на місцевості) відповідно до Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”.

Таким чином, земельна частка (пай), право на яку посвідчувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай) виділена в натурі і їй присвоєно кадастровий номер 3224287200:02:006:0017.

30 травня 2008 року Ставищенська районна державна нотаріальна контора відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку посилаючись на те, що видача та державна реєстрація Державного акта на право власності на ім'я померлого суперечила  законодавству. 

 Існування державного акта на земельну ділянку виданого з порушеннями законодавства позбавляє її можливості оформити право на земельну ділянку або ж розпорядитися житловим будинком, який на ній розташований.

Позивачка просить суд визнати недійсним вищевказаний Державний акт на право приватної власності на землю та визнати за нею право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, площею 4,0739 га, кадастровий номер 3224287200:02:006:0017, яка розташована на території  Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області,  цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_2на підставі  розпорядження Ставищанської районної державної адміністрації №69 від 15 лютого 2006 року, згідно якого був виданий Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯГ №163533, зареєстрований 17 серпня 2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734900566.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини, на які посилаються в позовній заяві.

Представник відповідача Ставищенської райдержадміністрації Бойко В. О. в судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Представник третьої особи - Ставищенського районного відділу № 23 Київської регіональної філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Проте, вказаний відділ направив до суду листа, в якому проти задоволення позову не заперечує та просить справу слухати у відсутність їх представника.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, пояснення та усну заяву про визнання позову представника відповідача Ставищенської райдержадміністрації, яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, який за життя склав заповіт, посвідчений секретарем Торчицької сільської ради 19 березня 2007 року в реєстрі № 10, відповідно до якого спадкодавець заповів все своє майно з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що за законом він матиме право, на корись позивачки. За життя спадкодавця 15 лютого 2006 року Ставищенською районною державною адміністрацією було прийняте розпорядження № 69, згідно з яким ОСОБА_2надано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з видачею державного акта на право власності на землю замість сертифіката про право на земельну частку (пай).  При видачі вказаного Державного акта у позивачки був вилучений сертифікат про право на земельну частку (пай) на ім”я спадкодавця. 17 серпня 2007 року на ім”я ОСОБА_2 був виданий державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею площею 4,0739 га, кадастровий номер 3224287200:02:006:0017, яка розташована на території  Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області  цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Тобто, вказаний державний акт на ім'я ОСОБА_2 виданий та зареєстрований в Книзі записів реєстрації актів на право приватної власності на землю вже після смерті останнього. Вартість вказаної земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 54758 гривень. Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла позивачка, як спадкоємиця за заповітом відповідно до ст. ст. 1223 ч. 1, 1269, ст. 1270 ч. 1 ЦК України шляхом подання до Ставищенської районної держнотконтори протягом шести місяців з дня відкриття спадщини відповідної заяви. Ставищенська районна державна нотаріальна контора відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала померлому ОСОБА_2, посилаючись на те, що часом відкриття спадщини є день смерті особи, а державний акт на право власності на земельну ділянку спадкодавець за життя не одержав та не була здійснена його державна реєстрація.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ст. 1220, 1223 ч. ч. 1, 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.  Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно пункту 17 Розділу Х „Перехідні положення” Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у в натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст. ст.  3, 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їх земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) за межами населених пунктів приймають районні державні адміністрації.

Згідно  п. п. 2.9, 3.1, 3 2 "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі" (затвердженої Наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року та зареєстрованою в Мінюсті України 4 червня 1999 р. за N 354/3647) заповнення, видача та державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо виправлення не допускаються.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 163533 виданий на ім'я ОСОБА_2 Ставищенською райдержадміністрацією та зареєстрований 17 серпня 2007 року в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734900566 слід визнати недійсним, так як він виданий і зареєстрований після смерті спадкодавця. Разом з тим, суд вважає, що оскільки розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації, згідно з яким ОСОБА_2надано у власність вищевказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з видачею державного акта на право власності на землю замість сертифіката про право на земельну частку (пай) видано 15 лютого 2006 року (за життя спадкодавця)  і останній за життя мав право отримати правовстановлюючий документ саме на земельну ділянку, визначену вказаним розпорядженням, - дана земельна ділянка має входити до спадкового майна спадкодавця, і оскільки позовні вимоги визнаються представником відповідача, позовні вимоги підлягають задоволенню;  за позивачкою слід визнати право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку.

Оскільки відповідач до пред'явлення позову про визнання права на спадщину за заповітом і в судовому засіданні не оспорював цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на нього не може бути покладений обов'язок  по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. 125, п. 17 Розділу Х „Перехідні положення” ЗК України, ст. ст. 1218, 1220, 1223 ч. ч. 1, 3, 1225 ч. 1 ЦК України,   ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 213-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯГ №163533, виданий Ставищенською  районною державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_2 та зареєстрований 17 серпня 2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734900566.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом після смерті  15 серпня  2007 року ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 4,0739 га, кадастровий номер 3224287200:02:006:0017, яка розташована на території  Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області  цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, переданої ОСОБА_2 на підставі  розпорядження Ставищанської районної державної адміністрації №69 від 15 лютого 2006 року, згідно якого був виданий Державний акт на право приватної власності на землю серія ЯГ №163533,  зареєстрований  17 серпня 2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010734900566.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя