Справа № 2-350, 2008 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2008 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючої - суді: Марущак Н. М.,
при секретарі: Карабань З. І.,
з участю позивачки: ОСОБА_1,
її представника: ОСОБА_3,
відповідачки: ОСОБА_2,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі продажу житлового будинку,
ВСТАНОВИВ:
До суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1, посилаючись на те, що 16 квітня 2006 року у присутності ОСОБА_4, її сусідки, яка проживає по АДРЕСА_1, вона з відповідачкою домовилися про те, що вона купує у неї за 1200 грн одержаний відповідачкою у спадщину після смерті її матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2. Наступного дня, 17 квітня 2006 року, вона у Гостромогильській сільській раді Ставищеського району Київської області у присутності ОСОБА_6, секретаря сільської ради, на виконання укладеного з відповідачкою договору купівлі-продажу передала відповідачці 1200 грн. обумовленої плати за куплений житловий будинок, про що від неї отримала відповідну розписку. Того ж дня відповідачка з проданого будинку забрала майно, яке дісталося їй у спадок від матері, та передала будинок у володіння і користування їй (позивачці).
У липні 2007 року вона капітально відремонтувала цей будинок, про що відповідачка знає, оскільки приїздила у с. Любча для оформлення у Ставищенській держнотконторі свого права на спадщину після смерті матері на землю.
Фактично, вона та відповідачка виконали усі умови вказаного договору. Вона (позивачка) передала відповідачці гроші за куплений будинок, а остання - їй будинок. Однак, відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення цього договору.
Тому позивачка просить визнати дійсним договір купівлі - продажу від 17 квітня 2006 року, який був укладений між нею та ОСОБА_2, відповідно до якого остання продала, а вона (позивачка) купила за 1200 грн. належний відповідачці в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у селі Любча Ставищенського району Київської області, житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2.
В попередньому судовому засіданні позивачка та представник позивачки позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, на які посилається в позовній заяві позивачка.
Відповідачка в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала, суду пояснила, що в будинку АДРЕСА_2 який відносився до майна колгоспного двору на час його припинення (15 квітня 1991 року) проживали її мати ОСОБА_5, як голова двору та ОСОБА_7, чоловік матері по цивільному шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Спадщину після смерті його смерті прийняла її мати ОСОБА_5, як непрацездатна особа, що перебувала на його утриманні не менше одного року до його смерті, фактично вступивши в володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. ОСОБА_5 померла 07.01.2006 року. Спадщину після її смерті за заповітом прийняла вона її дочка ОСОБА_2 16 квітня 2006 року вона домовилась з позивачкою про продаж останній вищевказаного житлового будинку за 1200 грн. 17 квітня 2006 року, позивачка у Гостромогильській сільській раді Ставищеського району Київської області у присутності Кашуби І.М., секретаря сільської ради, на виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу передала їй 1200 грн. обумовленої плати за куплений житловий будинок, про що вона дала їй відповідну розписку.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, її представника, усну та письмову заяву про визнання вказаного позову відповідачкою та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що згідно погосподарських книг Гостромогильської сільської ради за 1986-1990 роки та 1990-1995 роки будинок АДРЕСА_2 відносився до майна колгоспного двору. На час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживали та не втратили частку в його майні голова двору ОСОБА_5, 1918 року народження, та член двору ОСОБА_7, 1925 року народження, її чоловік по цивільному шлюбу, які набули право власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору в рівних частках. Вартість зазначеного житлового будинку відповідно до технічного паспорту складає 10638 гривень. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Спадщину після смерті його смерті прийняла ОСОБА_5, як непрацездатна особа, що перебувала на його утриманні не менше одного року до його смерті, фактично вступивши в володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини відповідно до ст. ст. 524 ч. 2, 531, 548, 549 ч. 1 п. 1 ЦК УРСР (1963 р.). ОСОБА_5 померла 07.01.2006 року. Спадщину після її смерті за заповітом прийняла її дочка ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 1223 ч. 1, 1269, 1270 ЦК України, подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори відповідну заяву у встановлений шестимісячний строк. 16 квітня 2006 року позивачка домовилися з відповідачкою про те, що вона купує у відповідачки одержаний нею у спадщину після смерті матері вищевказаний житловий будинок за 1200 грн. 17 квітня 2006 року, позивачка у Гостромогильській сільській раді Ставищеського району Київської області у присутності Кашуби І.М., секретаря сільської ради, на виконання укладеного з відповідачкою договору купівлі-продажу передала відповідачці 1200 грн. обумовленої плати за куплений житловий будинок, про що від неї отримала відповідну розписку.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
З урахуванням викладеного, суд вважає що згідно ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.) та Закону України "Про власність" ОСОБА_5 за життя набула право власності на вказаний будинок. Проте, Гостромогильська сільська рада свідоцтва про право власності на ім'я померлої не видала.
Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.
У відповідності з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7, набули право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 як члени колгоспного двору відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.) кожен на Ѕ його частину. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 спадщину за законом набула ОСОБА_5 на 1/2 частину вказаного будинку, а після смерті 07.01.2006 року останньої спадщину за заповітом на вказаний будинок прийняла відповідачка, яка 16 квітня 2006 року домовилась з позивачкою про продаж останній вказаного будинку за 1200 грн., які отримала від неї 17 квітня 2006 року у Гостромогильській сільській раді Ставищеського району Київської області у присутності Кашуби І.М., секретаря сільської ради, і оскільки відповідачкою позов визнається, то він підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 120, 123, 524 ч. 2, 531, 548, 549 ч. 1 п. 1 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 182, 220 ч. 2, 1220, 1223 ч. 1, 1269, 1270 Цивільного Кодексу України, ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі - продажу від 17 квітня 2006 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила за 1200 гривень належний їй у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у селі Любча Ставищенського району Київської області, житловий будинок, розташований на АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя