Судове рішення #3274624
Справа № 2-305, 2008 року

Справа № 2-305, 2008 року

 

 

 

 

 

 

                                                                         РІШЕННЯ

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

25 червня 2008 року                          Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:                              Марущак Н. М.,

при секретарях:                                     Курляк Л. І., Данилюк Н. П.,

з участю позивачки:                             ОСОБА_1,

представника відповідача Сухоярської сільської ради:  Кучер Л. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1  до Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області про визнання права власності, визнання права на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до погосподарських книг Сухоярської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки та довідки Сухоярської сільської ради житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору, головою якого був її батько ОСОБА_2 а мати ОСОБА_3(його дружина) - членом двору, які на час припинення колгоспного двору (на 15 квітня 1991 року) обоє набули право власності на  даний будинок в рівних частках (по 1/2 частині). 11 грудня 1998 року  ОСОБА_3померла, спадщину після її смерті прийняв її (позивачки) брат ОСОБА_3, який постійно проживав разом із спадкодавицею до дня смерті і фактично вступив у володіння та управління спадковим майном. Батько ОСОБА_2 не входив до кола спадкоємців, оскільки з матір”ю в зареєстрованому шлюбі не перебував. ІНФОРМАЦІЯ_1 її брат ОСОБА_3помер, спадщину після його смерті прийняла вона (позивачка), отримавши 12 березня 2001 року в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на частку спадкового майна. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 спадщину після якого прийняла також вона  (позивачка), подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Вартість вищевказаного житлового будинку становить 14564 гривні. Земельна ділянка не приватизована.

Відсутність правовстановлюючого документу на будинок та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно не дає змоги оформити їй (позивачці) права на будинок в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі.

Позивачка просить визнати за нею право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_3 на Ѕ частину даного житлового та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 на Ѕ частину вказаного житлового будинку.

В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини на які посилаються в позовній заяві.

Представник Сухоярської сільської ради Кучер Л. Л. в попередньому судовому засіданні позов визнала, суду пояснила, що відповідно до погосподарських книг Сухоярської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_2 а членом двору - ОСОБА_3(його дружина), які на час припинення колгоспного двору (на 15 квітня 1991 року) обоє набули право власності на  даний будинок в рівних частках. Проте, рішення виконкому Сухоярської  сільської ради про визнання права власності на  вказаний житловий будинок  не приймалося. Земельна ділянка не приватизована. Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, пояснення та  усну заяву про визнання вказаного позову представником відповідача -  Сухоярської сільської ради Кучер Л. Л., яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг Сухоярської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_2 членом двору - ОСОБА_3Вказані особи на час припинення колгоспного двору (станом на 15 квітня 1991 року) проживали в даному дворі та не втратили права на частку в його майні. Проте, рішення виконкому Сухоярської сільської ради про визнання права власності на вказаний житловий будинок  не приймалося. Вартість зазначеного житлового будинку відповідно до технічного паспорту складає 14564 грн. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний будинок, не приватизована. 11 грудня 1998 року померла ОСОБА_3-  мати позивачки. Після її смерті спадщину за законом прийняв ОСОБА_3відповідно до ст. ст. 529 ч. 1, 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (1963), як особа, яка фактично вступила в володіння спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3помер, спадщину після його смерті прийняла позивачка, як спадкоємиця другої черги відповідно до ст. 530 ЦК України (1963 р.), отримавши 12 березня 2001 року в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 спадщину після смерті якого прийняла  позивачка відповідно до ст. ст. 1223 ч. 2, 1261, 1269, 1270 ЦК України, подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори відповідну заяву у встановлений шестимісячний строк та отримавши 23 січня 2008 року свідоцтво про право на спадщину за законом на частку спадкового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.)  майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Проте, свідоцтво про право власності Сухоярською  сільською радою на вищевказаний будинок на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_2 та позивачки  не видавалось.

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.

Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 набули право власності на будинок АДРЕСА_1, як члени колгоспного двору відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.). Після смерті 11 грудня 1998 року матері ОСОБА_3 набув право на спадщину за законом на Ѕ частину вказаного житлового будинку. Позивачка набула  право на спадщину за законом на Ѕ частину вказаного житлового будинку після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1  брата ОСОБА_3 та право на спадщину за законом на Ѕ частину даного житлового будинку після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 і оскільки представником відповідача - Сухоярської сільської ради позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки Сухоярська сільська рада до пред'явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок  і в попередньому судовому засіданні не оспорювали цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на них не може бути покладений обов'язок  по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 120, 123, 529 ч. 1, 530, 549 ч. 1 п. 1  ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 182, 392,  1220, 1223 ч. 2, 1261, 1269, 1270 Цивільного Кодексу України, ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України  від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882,  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_3 на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, вартістю 14564 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                                    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація