ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" грудня 2006 р. | Справа № 27/323-06-10010 |
За позовом заступника військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави особі Міністерства оборони України
до відповідача товариство з обмеженою відповідальністю „Інтерем Сервіс”
Про стягнення штрафних санкцій у розмірі 31419,52 грн.
Суддя Семенюк Г.В.
Представники:
Від заступника військового прокурора | Боднарчук С.Я., посвідчення № 240 від 09.08.2005 року; |
Від Міністерства оборони України | Гордієнко В.І., довіреність № 220/Д-488 від 13.12.2005 року; |
Від ТОВ „Інтерем Сервіс” | Швець О.В., довіреність від 14.11.2006 року; |
Суть спору: | Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення штрафних санкцій у розмірі 31419,52 грн. |
У судовому засіданні від 25.10.2006 року відповідач надав до суду відзив на позов, у якому з підстав зазначених у відзиву на позов просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
04.12.2006 року у судовому засіданні доповнення до відзиву на позовну заяву, у якому навів додаткове обґрунтування заперечення проти позову.
У справі оголошувалась перерва за правилами статті 77 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників сторін, суд,
встановив.
Згідно ст. 1 Закону України „Про Збройні Сили України»N 1934-XII від 06.12.1991 року, - Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 вказаного Закону та Указів Президента України від 21.08.1997 року № 888/97 та від 23.03.1999 року № 250/99 є центральним органом військового державного управління та Центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про Збройні Сили України" утримуються виключно за рахунок коштів державного бюджету, а отже шкода, яка спричиняється Міністерству оборони України, є безпосередня шкода інтересам держави.
Статтею 10 зазначеного Закону України, на Міністерство оборони України покладено функцію щодо забезпечення Збройних Сил України матеріальними ресурсами відповідно до існуючих потреб.
Оскільки діючим законодавством на Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади покладено державою функції щодо забезпечення Збройних Сил України необхідними матеріальними ресурсами, то відповідно Міністерство оборони України уповноважене виступити при необхідності від імені держави в судах у разі порушення інтересів останнього.
Таким чином, заступник військового прокурора Полтавського гарнізону цілком обґрунтовано звернулась до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.
Разом з тим, заявлений позов заступника військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави особі Міністерства оборони України до товариство з обмеженою відповідальністю „Інтерем Сервіс”, з підстав зазначених у позовній заяві задоволенню не підлягає з наступного:
17.09.2005 р. ТОВ «Інтерім Сервіс»(Постачальник) та Міністерство оборони України (Замовник) уклали договір № 246/1/2/05/39Д на поставку пально-мастильних матеріалів для державних потреб (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору ТОВ «Інтерім Сервіс»взяло на себе зобов'язання поставити паливо згідно специфікації на загальну суму 5 459 400,00 гривень. Позивач підтверджує, що ТОВ «Інтерім Сервіс»поставило йому паливо на суму 5 248 530,66 гривень, а він сплатив вартість поставленого палива у сумі 5 248 530,66 гривень. Паливо постачалось у межах строку поставки, а саме до 20.10.05р.
Порядок приймання продукції за кількістю та порядок оформлення недопоставки продукції встановлені у п. 3.4 Договору. Згідно з вказаним пунктом Договору у випадку, коли буде встановлено нестачу будь-якої кількості продукції, представник Замовника, спільно з Постачальником, відображає це у акті прийому продукції та складає окремий акт і, залежно від причин недоліків, Замовник пред'являє претензію стороні, що порушила інтереси Замовника
Відповідно до п. 3.6 Договору № 246/1/2/05-39Д від 17.09.2005р. при виявленні Замовником невідповідності якості або кількості продукції, яка приймається. Постачальник за свій рахунок у 30 - денний термін здійснює допоставку продукції належної кількості та якості, або це враховується при взаєморозрахунках.
В актах прийому продукції не вказано про наявність недостачі продукції. Окремо Акт про недопоставку продукції у відповідності з п.3.4 Договору також не складався. Позивач не звертався до Постачальника з вимогою здійснити допоставку продукції, а врахував це при розрахунках.
Підтвердженням викладених вище обставин є Акт звіряння розрахунків від 07.02.2006 року, в якому зазначено, що ТОВ «Інтерім Сервіс»поставило, а Міністерство Оборони України прийняло та оплатило продукцію на загальну суму 5248530,66 гривень. У вказаному Акті також зазначено, що сторони погодились (тобто досягли обопільної згоди) про припинення постачання продукції.
Таким чином, сторони погодили зменшення кількості продукції, що підлягала поставці на суму 210 869,34 гривень та врахували це при взаєморозрахунках між собою.
В позовній заяві позивач просить суд стягнути з ТОВ «Інтерім Сервіс»штрафні санкції на підставі п.6.2 Договору № 246/1/2/05-39Д.
У вказаному вище пункті Договору встановлена відповідальність за порушення строків поставки продукції.
Недопоставка продукції - це поставка її не у повному обсязі у строк, передбачений договором, або на протязі дії строку договору.
Порушення строку (прострочка) поставки - це поставка всієї партії продукції, яка передбачена договором поставки, але не в установлений договором строк.
Разом з тим, сторони погодили припинення поставки палива по Договору (є Акт звіряння розрахунків від 07.02.2006 року).
Відповідно до п. 6.2 Договору № 246/1/2/05-39Д, - за порушення строків поставки продукції Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленої продукції, а за прострочення понад 30 діб, додатково стягується штраф у розмірі 7 % застосуванню до цих спірних правовідносин не підлягає.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. В ст. 611 ЦК України зазначено, що сплата неустойки є правовим наслідком порушення зобов'язання.
Позивачем не було доведено наявність порушення відповідачем умов договору, що виключає можливість застосування штрафних санкцій встановлених у п. 6.2 договору.
З урахуванням зазначеного на ТОВ «Інтерім Сервіс»не може бути покладена відповідальність за порушення умов договору, оскільки відсутній факт порушення умов договору.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок Позивача, згідно ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. | В позові відмовити повністю. |
Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.
Рішення підписано –06.12.2006 року.
Суддя | Семенюк Г.В. |
Суддя Семенюк Г.В.