Справа №434/4921/13-к

Провадження №11кп/782/1319/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року. Колегія суддів судової палати Апеляційного суду Луганської області з розгляду кримінальних справ в складі:

головуючого - Стороженко С.О.,

суддів - Запорожченко О.О., Кранга Л.С.,

з участю секретаря Пундор А.О., прокурора Тімошевскої Л.В., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянула в апеляційному порядку, у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Луганської області Пряникова В.С., на вирок Артемівського районного суду м. Луганська від 13 серпня 2013 року, яким

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця міста Луганськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не одруженому, дітей на утриманні немає, раніше судимий: 09.07.2001 року Жовтневим районним судом м. Луганськ за ст.140 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 6 місяців; 25.02.2002 року Жовтневим районним судом м. Луганськ за ст.. 185 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік; 22.04.2003 року Жовтневим районним судом м. Луганськ за ст. 185 ч.2 до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців; 17.02.2005 року Жовтневим районним судом м. Луганськ за ст.185 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік; 30.03.2007 року Жовтневим районним судом м. Луганськ за ст. 186 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки; 09.11.2010 року Жовтневим районним судом м. Луганськ за ст. 185 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки; 23.07.2013 року Ленінським райсудом м Луганська за ст.185 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

- засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 23.07.2013 року у вигляді 2 років позбавлення волі, більш суворим, призначеним за даним вироком, у вигляді 4 років позбавлення волі, остаточно покарання призначено у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним за те, що він повторно 17 травня 2013 року приблизно о 20 годині, знаходячись біля будинку №15 на кварталі Гайового м. Луганська, розпиваючи спиртні напої, усвідомлюючи, що його дії є очевидними для оточуючих, вихопив із рук ОСОБА_2 мобільний телефон марки «LG - Е612», який належить ОСОБА_3. Після цього з викраденим з місця скоєння правопорушення втік та викраденим мобільним телефоном розпорядився на свій власний розсуд, чим заподіяв матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_3 на суму 1520 гривень.

Він же, повторно, 8 червня 2013 року приблизно о 10.15 годині, перебуваючи на території ринку «Східний базар», розташований у м. Луганську по вул.. Будьонного, скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з сумки ОСОБА_4 156 гривень, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на зазначену суму.

Обвинувачений вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, в судовому засіданні обвинувачений не оспорював обставин відкритого викрадення ним майна потерпілого ОСОБА_3, що мало місце 17.05.2013 року та викрадення майна потерпілого ОСОБА_4, що мало місце 8.06.2013 року.

В апеляційній скарзі, заступник прокурора Луганської області Пряников В.С. не оспорює доведеність вини та кваліфікацію дій, визнає встановлені у справі обставини але вважає вирок суду таким, що постановлений з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме, застосовано закон який не підлягає застосуванню.

У своїй скарзі прокуратура наводить такі доводи. У резолютивній частині вироку, призначаючи покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України, суд визначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 23.07.2013 у вигляді 2 років позбавлення волі, більш суворим - призначеним за вироком Артемівського районного суду м. Луганська, у вигляді 4 років позбавлення волі та остаточно визначив покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Таким чином, на підставі ч.4 ст. 70 КК України та п.23 ППВСУ від 24. 10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», прокуратура просить змінити вирок Артемівського районного суду м. Луганська від 13 серпня 2013 року у частині призначення покарання та виконувати вирок Ленінського районного суду самостійно.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримання доводів скарги, обвинувачено ОСОБА_1, який вважав апеляції розглянути на розсуд суду, провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

В апеляційній скарзі доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 не заперечуються, суд повно дослідив докази по справі, дав їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про винність ОСОБА_1 у скоєнні злочинів і правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України, що не заперечувалось в судовому засіданні і обвинуваченим ОСОБА_1.

Апеляційним судом вказані обставини дослідження доказів також не перевіряється згідно зі ст.404 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність тяжких наслідків, той факт, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, обставини що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття у скоєному, повне відшкодування збитків потерпілому ОСОБА_4, стан здоров'я обвинуваченого, який страждає від важких захворювань, а саме ВІЛ інфекцією 2-га клінічна стадія та вірусним гепатитом С та обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Суд правильно призначив покарання за кожен окремий злочин у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі за ч.2 ст.186 КК України та 2 (два) роки позбавлення волі за ч.2 ст. 185 КК України. Також суд правильно визначив остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі за сукупністю цих злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням але разом з цим припустився помилки щодо призначення механізму виконання цього та попереднього вироку Ленінського районного суду м. Луганська.

Суд застосував ч.4 ст. 70 КК України без урахування практики наведеної Верховним Судом України у п 23. постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до якого, у випадку якщо особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно та має власні юридичні наслідки.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд застосував закон України про кримінальну відповідальність, що не підлягав застосуванню, та припустився порушення, яке є відповідно до ст. 407, 413 КПК України підставою для зміни судового рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а вирок - зміні у частині призначення покарання засудженому ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 413 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

вирок Артемівського районного суду м. Луганська від 13 серпня 2013 року, щодо ОСОБА_1 змінити у частині призначення покарання та апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області Пряникова В.С. задовольнити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі.

Призначити остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 4 років позбавлення волі.

З резолютивної частини вироку виключити призначене покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України та виконувати вироки від 23.07.2013 Ленінського районного суду м. Луганська та від 13. 07. 2013 Артемівського районного суду м. Луганська самостійно.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржений у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трех місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же самий строк, з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий:

Судді: