ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2013 року Справа № 913/2479/13

Провадження № 31/913/2479/13

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 2534 грн. 73 коп.

Суддя Марченко Ю.І.

при секретарі судового засідання Антоновій І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Сімейко А.І., довіреність № 06-05-108/1000 від 20.06.2013;

від відповідача - представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивач, Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", звернувся до суду з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, з вимогою про стягнення суми основного боргу у розмірі 1252 грн. 49 коп., пені у розмірі 1252 грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 29 грн. 75 коп. за договором № 548 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.05.2008 року.

Ухвалою суду від 19.09.2013 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.10.2013.

У судовому засіданні був присутній повноважний представник позивача який підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, відзив на позовну заяву не надав, доказів перерахування заборгованості не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2008 року між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (споживач) укладено договір № 548 на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати її за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (а.с. 10).

Теплова енергія постачається споживачеві у вигляді гарячої води на опалення у період опалювального сезону у приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ("Альфа-банк") та АДРЕСА_1 ("магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1") в межах 1,076 Гкал/рік (п.2.1).

Орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається на користь споживача, становить 387,36 грн./рік; вартість 1 Гкал (тариф) - 300.00 грн. (без ПДВ) (п.5.2).

До числа обов'язків енергопостачальної організації віднесено повідомляти споживача письмо або у засобах масової інформації про зміни тарифів (п.3.2.2).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі акту обстеження технічного стану системи теплопостачання від 16.01.07 року та від 06.09.06 року, у грошовій формі, відповідно до діючих тарифів, встановлених виконкомом Сєвєродонецької міської ради у 10-денний строк після одержання рахунку (п.5.1).

Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожний день прострочення (п.6.3, а за прострочення понад 30 днів нараховується штраф у розмірі 3-7% від суми боргу (п.6.4).

Термін дії договору встановлено з 15.05.08 року до 15.05.09 року (п.8.1), з можливістю пролонгації його на кожний наступний рік за умов, визначених у цьому ж пункті.

На виконання умов вказаних вище договору позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді, в обсягах, обумовлених договором.

На підтвердження виконання умов вищезгаданого договору зі свого боку упродовж опалювального періоду 2012-2013 років, а також заявлених позовних вимог позивач надав до справи документальні докази надання ним на користь відповідача теплової енергії на суму 1252 грн. 49 коп., а саме, рахунок № 548 від 31.10.2012 на оплату спожитої відповідачем теплової енергії (з доказами його спрямування поштою на адресу споживача) (а.с.14).

Позивач свої договірні зобов'язання виконав своєчасно і у повному обсязі, здійснивши постачання теплової енергії за зазначеним договором, а відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання, в наслідок чого у період з 2012-2013 роки за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1252 грн. 49 коп.

З метою врегулювання ситуації з заборгованістю, позивач направив відповідачу претензію № 16-20-1157 від 19.12.2012 з вимогою сплатити основний борг у зазначеній сумі (а.с. 15), яка відповідачем залишена без відповіді, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та не оспорено відповідачем.

Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді у сумі 1252 грн. 49 коп. за опалювальний сезон 2012-2013 років.

Факт надання послуг з теплопостачання відповідачу у приміщення, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_3; м. Сєвєродонецьк, АДРЕСА_1 , підтверджуються актами про включення теплових установок від 24.10.2012 № 000000614, від 26.10.2012 № 000000338 (а.с. 20-21) та актами про відключення теплових установок від 06.11.2006 та від 16.01.2007 (а.с. 12-13).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у сумі 1252 грн. 49 коп. за опалювальний сезон 2012-2013 років підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 1252 грн. 49 коп. пені та 29 грн. 75 коп. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи доведено прострочення виконання зобов'язань відповідача по оплаті наданих послуг, нарахування пені, 3% річних є правомірним.

Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасне виконання споживачем розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1% від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

Позивачем пеня нарахована на заборгованість у сумі 1252 грн. 49 коп., за період з 15.11.2012 по 14.05.2013 і склала 1252 грн. 49 коп.

Даний розрахунок є вірним, тому вимоги по стягненню пені у сумі 1252 грн. 49 коп. підлягають задоволенню.

Позивачем 3% річних нараховані за період з 15.11.2012 по 30.08.2013 і складають 29 грн. 75 коп.

Даний розрахунок є вірним, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 29 грн. 75 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість і правомірність нарахування пені, 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 2534 грн. 73 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк-3, ідентифікаційний код 00131050, суму основного боргу 1252 грн. 49 коп., пеню у розмірі 1252 грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 29 грн. 75 коп., судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15.10.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2013.

Суддя Ю.І. Марченко