АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Ященка М.А.,
суддів - Журавля О.О., Тютюн Т.М.,
секретаря - Богач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12012110090000263 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 17 грудня 2012 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, обвинуваченого за ч. 1 ст. 309; ч. 3 ст. 185 КК України;
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Києва, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимої 09 вересня 2011 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309; ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року вирок суду змінено та на підставі ст.ст. 79, 76 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, обвинувачену за ч. 2 ст. 309; ч. 3 ст. 185 КК України, за участю:
прокурора - Гуменюк Л.М.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеним вище вироком ОСОБА_2 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 7 місяців позбавлення волі; за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 7 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначене остаточне покарання за цим вироком та вироком Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року у виді позбавлення волі на 3 роки 7 місяців, із зарахуванням до вказаного строку частково відбутого покарання за попереднім вироком.
Цим же вироком ОСОБА_1 засуджена за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 2 місяці.
Судом також вирішено питання про судові витрати, цивільні позови та речові докази по справі.
Згідно з вироком суду, 15 червня 2012 року, в період часу з 11-00 до 16-00 год., ОСОБА_2 шляхом зламу дверних замків проник в квартиру АДРЕСА_3, з якої повторно таємно викрав належне ОСОБА_3 майно, а саме телевізор «LG», золоті прикраси, біжутерію, косметику, лікер, сумку, жіночі мокасини, ковдру, мобільний телефон «Соні Еріксон W-800», косметичку, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 13 700 гривень.
Крім цього, 26 липня 2012 року близько 12-00 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який діяв повторно, за попередньою змовою між собою, шляхом зламу дверного замка проникли до квартири АДРЕСА_4, з якої таємно викрали належне ОСОБА_7 майно, а саме: ноутбук «Асус», наручний годинник та гроші в сумі 200,00 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 5 815,00 грн., та належне ОСОБА_8 майно, а саме: 5 пар окулярів, 11 ременів, срібний ланцюг на руку, 2 наручні годинники, 2 куртки, 2 футболки, паперову сумку, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 5 040,00 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.
Також, приблизно в липні місяці 2012 року, у невстановлений слідством день та час, ОСОБА_2 у невстановленому місці та невстановленим способом придбав наркотичний засіб канабіс, який знаходився в поліетиленовому пакеті та залишив його при собі для подальшого зберігання. 30 липня 2012 року, близько 16-00 год., по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції та доставлений до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, що розташоване по пр-ту Перемоги, 109, в м. Києві, де у нього виявили та вилучили вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 7,15 г.
Окрім цього, приблизно в липні місяці 2012 року у невстановлений слідством день та час, ОСОБА_1, знаходячись в м. Ірпінь Київської області, у невстановленої слідством особи за 100,00 грн. повторно придбала наркотичний засіб канабіс, який перевезла до м. Києва та зберігала з метою особистого вживання. 30 липня 2012 року близько 16-00 год., по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 була затримана працівниками міліції та доставлена до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, що розташоване по пр-ту Перемоги, 109, в м. Києві, де в подальшому у неї виявили та вилучили вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 11 г.
В поданій апеляційній скарзі, з урахуванням доповнень, обвинувачена ОСОБА_1, не оспорюючи встановлені обставини та кваліфікацію вчинених нею кримінальних правопорушень, просить вирок суду змінити, пом'якшивши призначене їй покарання шляхом застосування положень ст. 69 КК України або звільнити від його відбування на підставі ст. 84 КК України. В обґрунтування своїх апеляційних вимог обвинувачена просить суд апеляційної інстанції врахувати, що вона активно сприяла розкриттю вчинених нею кримінальних правопорушень, має на утриманні малолітню дитину та під час перебування в слідчому ізоляторі захворіла на тяжку хворобу, а тому потребує лікування, яке їй неможливо забезпечити в умовах ізоляції від суспільства.
Вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 учасниками судового провадження оскаржений не був.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченої, яка підтримала подану апеляційну скаргу, прокурора, котрий заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої, провівши судові дебатита надавши обвинувачуваній останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно, є вірною і ніким не ставиться під сумнів.
При призначенні покарання обвинуваченій, відповідно до вимог ст. 65 КК України, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, а інше відноситься до середньої тяжкості, обставини їх вчинення та відсутність тяжких наслідків, відомості про особу обвинуваченої, яка будучи судимою вчинила нові злочини в період іспитового строку за попереднім вироком, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, заміжня та має на утриманні малолітню дитину, постійне місце реєстрації та проживання, працездатна. Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, судом визнано щире каяття, обставиною, яка його обтяжує - рецидив злочинів.
Правильно врахувавши зазначені обставини в їх сукупності, в тому числі й ті, на які посилається ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що виправлення, перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів неможливе без її ізоляції від суспільства, і обґрунтовано обрав ОСОБА_1 як за ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 309 КК України, так і за сукупністю злочинів та вироків покарання у виді позбавлення волі, і такий вид покарання, на думку колегії суддів, не є занадто суворим або не справедливим для обвинуваченої.
В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про незадовільний стан здоров'я ОСОБА_1 на час судового розгляду в суді першої інстанції в зв'язку з чим вони і не враховувались при призначенні їй покарання.
До Апеляційного суду м. Києва, після призначення справи до апеляційного розгляду, із Київського слідчого ізолятора, надійшов лист, згідно якого у ОСОБА_1 діагностований ряд захворювань і вона з 09 вересня 2013 року знаходиться в стаціонарному відділенні протитуберкульозного ізолятора. Отримує стаціонарний курс лікування. Стан її здоров'я на даний момент розцінюється як середнього ступеня тяжкості з тенденцією до погіршення. Дана довідка, сама по собі, без дотримання встановленої для цього процедури, не є доказом наявності у ОСОБА_1 тяжкої хвороби, що перешкоджає відбуттю покарання, яка є підставою для звільнення від покарання за хворобою, згідно з ч. 2 ст. 84 КК України, але вона свідчить про незадовільний стан здоров'я обвинуваченої, яка потребує тривалого лікування в спеціалізованому медичному закладі, що є обставиною, яка пом'якшує покарання і в сукупності з уже встановленою судом першої інстанції іншою такою обставиною - щирим каяттям є підставою для призначення покарання за ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до переконання про необхідність пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання шляхом застосування ст. 69 КК України, в зв'язку з чим апеляційну скаргу обвинуваченої слід задовольнити частково.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 змінити в частині призначеного ОСОБА_1 покарання.
Пом'якшити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, до 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 09 вересня 2011 року, зміненого ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на 2 (два) роки 2 (два) місяці.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.
Судді:
_______________ _______________ _______________
М.А. Ященко О.О. Журавель Т.М. Тютюн
Справа № 11-кп/796/520/2013
Категорія: ч.ч. 1, 2 ст. 309; ч. 3 ст. 185 КК України
Головуючий у суді першої інстанції - Косик Л.Г.
Доповідач - Ященко М.А.