Справа № 2-113|08
Р І Ш Е Н Н Я
І М”Я М У К Р А Ї Н И
4 квітня 2008 р.
Артемівський районний суд міста Луганська, у складі головуючого судді Космініна С.О., при секретарі Калашнікової Н.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні , у залі суду, у м. Луганську цивільну справу за позовом -
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Друга Луганська державна нотаріальна контора) про визнання недійсним заповіту, вчиненого особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка просить визнати заповіт ОСОБА_3, посвідчений 17 червня 2005 року нотаріусом другої Луганської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, на користь відповідачки недійсним, посилаючись на те, що такий заповіт, згідно якого ОСОБА_3 заповіла все своє майно відповідачці складений ОСОБА_3 у стані, коли вона через поганий стан здоров'я та похилий вік не усвідомлювала свої дії, чим на думку позивача недобросовісно скористалась відповідачка.
В судове засідання сторони не з'явилися. Позивачка надала суду заяву про слухання справи за її відсутність, на позовних вимогах наполягає.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася з невідомої суду причини, про день слухання справи була сповіщена належним чином, причин неявки не повідомила, заперечень проти позову не надала.
Представник третьої особи - Друга Луганська державна нотаріальна контора, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутність.
Судом установлено, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 в розмірі 29\100 частини на підставі договору дарування зареєстрованого Другою державною нотаріальною конторою від 22.06.1994 р., та належало ОСОБА_3 в розмірі 71\100 частини на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Артемівською адміністрацією Луганської міської ради 11.08.2005р.; домоволодіння складається із двох житлових будинків площею 63.0 кв. м. та 45,6 кв. м. загальною площею 108,6 кв. м., житловою 80,1 кв. м..
ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3.
17 червня 2005 року нотаріусом Другої Луганської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 засвідчений заповіт, згідно якого ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_2 (відповідачці). Як встановлено в судовому засіданні заповіт підписувався ОСОБА_3 за місцем її мешкання у зв'язку з хворобою.
12 вересня 2005 року ОСОБА_3 померла.
Відповідно до довідки від 28.03.2006 р. начальника МКП БТІ, 16.08.2005 р. ОСОБА_2 діюча за дорученням від імені ОСОБА_3, отримала Витяг з реєстру прав власності для відчуження 71\100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, після цього ніяких документів в БТІ не надходило.
Із довідки головного лікаря Луганської міської станції швидкої медичної допомоги видно, що виїзні бригади виїжджали до хворої ОСОБА_3 за період з 01.01.2005 р. по 02.10.2005 р. двадцять шість разів та поводом до виклику в основному були: приступи бронхіальної астми, болі в серці та невизначені скарження на стан здоров'я.
Згідно висновку № 19 амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи від 14.12.2007 р. - 14.02.2008 р., проведеної посмертно на підставі медичних документів, історій хвороби, показань свідків, в тому числі лікарів і осіб, що добре знали ОСОБА_3, на період 17.06.2005 р. ОСОБА_3 страждала стійким психічним розладом, з психоорганічним синдромом із вираженими амнестичними розладами та характер і глибина, що малися психічних розладів позбавляли її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними 17.06.2005року. Тобто, ОСОБА_3 укладаючи заповіт страждала стійким психічним розладом та не мала можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 та її доньку ОСОБА_1 знає близько двадцяти років та пояснив наступне - останні роки життя ОСОБА_3 стала вести себе ненормально, стала приходити до нього вночі, стукати у вікна, говорити, що в неї помер онук, хоча онук живий та мешкає разом з нею в одному дворі, стала агресивною. В будинку з нею жили квартиранти та одного разу ОСОБА_3 прийшла до нього і сказала, що зробила помилку, що підписала документи на будинок на квартирантів.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 дали суду аналогічні пояснення.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона як дільничний лікар з серпня 2005 року спостерігала ОСОБА_3 та приходила до неї до дому для огляду. У ОСОБА_3 був діагноз «ІБС дифузійний кардіосклероз», реакція загальмована, перед смертю відмовилася від їжі. Коли вона приходила до Ткачової то бачила там жінку, яка представилася родичкою Ткачової. Після смерті Ткачової їй стало відомо, що її донька в цей час була в Германії.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що ОСОБА_3 знає з 1966 року, в останній раз навідувалася до неї в червні 2005 року коли ОСОБА_3 хворіла. Пояснює, що знаходячись у здоровому розсудку ОСОБА_3 не могла зробити заповіт на чужу людину, оскільки відносини із донькою були добрі, донька доглядала за нею, допомагала їй та ОСОБА_3 весь час її ждала та говорила про неї.
Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для визнання в цілому заповіту недійсним.
Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України, угода, що здійснена дієздатною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій і (чи) не могла керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цієї особи, а у випадку її смерті - за позовом іншої особи, чиї цивільні права чи інтереси порушені.
Відповідно до ч.4. ст. 1257 ЦК України, у випадку недійсності заповіту спадкоємець, який по цьому заповіту був позбавлений права спадкування, отримує право на спадкування за законом на загальних підставах.
Даним заповітом суттєво порушено майнові права позивачки, які підлягають судовому захисту.
На підставі викладеного ч.1 ст.225, ч.4. ст. 1257 ЦК України, керуючись ст. ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати заповіт, складений ОСОБА_3, посвідчений 17 червня 2005 року нотаріусом другої Луганської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 недійсним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя С.О. Космінін