Справа № 2-269, 2008 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2008 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючої - суді: Марущак Н. М.,
при секретарі: Курляк Л. І.,
з участю позивачки: ОСОБА_1
представника відповідача Юрківської сільської ради: Савчук Є. К.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Юрківської сільської ради Ставищенського району Київської області про визнання права на спадщину за законом,
ВСТАНОВИВ:
До суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 посилаючись на те, що відповідно до погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору.
Згідно статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли був відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року №885-ХІІ введений в дію Закон “Про власність”.
На час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживав та не втратив частку в його майні Дмитрівський Іван Ульянович, який згідно діючих на той час ст. ст. 120,123 ЦК УРСР (1963 р.) та Закону України “Про власність” набув права власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, спадщину після смерті якого відповідно до ст.ст. 524, 530, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.), фактично прийняла ОСОБА_3 - його спадкоємець за заповітом, оскільки, вона вступила в управління та володіння спадковим майном. ОСОБА_4 спадщину не прийняла, що підтверджується її заявою.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, спадщину після смерті якої вона (позивачка), її спадкоємець за законом, відповідно до ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.), прийняла оскільки постійно до дня смерті проживала разом із матір'ю та фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Згідно ч.5 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Відповідно до статті 548 ЦК України не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Вважає, що ОСОБА_3 за життя набула права на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 і вказаний будинок увійшов до складу її спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок смерті останньої.
Юрківська сільська рада свідоцтва про право власності на ім'я померлої не видала, що позбавляє її можливості оформити свої спадкові права в державній нотаріальній конторі.
Вартість вищевказаного житлового будинку становить відповідно до технічного паспорта 10986 гривень. Земельна ділянка на якій розташований вказаний житловий будинок не приватизована.
Позивачка просить визнати за нею право на спадщину за законом після смерті матері на вказаний будинок.
В попередньому судовому засіданні позивачка позов підтримала та підтвердила обставини, на які посилається в позовній заяві.
Представник Юрківської сільської ради Савчук Є. К. в попередньому судовому засіданні позов визнала, суду пояснила, що відповідно до погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору, на час його припинення в ньому проживав ОСОБА_2, який помер 30.06.95 р. Спадщину після нього прийняла ОСОБА_3, ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилася. Після смерті ОСОБА_3спадщину прийняла позивачка, яка фактично уступила в управління та володіння спадковим майном.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, пояснення та усну заяву про визнання вказаного позову представником відповідача - Юрківської сільської ради Савчук Є. К., яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору, головою та єдиним членом якого був ОСОБА_2, який станом на 15 квітня 1991 року проживав в даному дворі та не втратив частку в його майні. Спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 524, 530, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.) прийняла мати позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_4, яка також відповідно до заповіту померлого мала право на частку в спадковому майні, подавши про це до ДНК Ставищенського району відповідну заяву. Рішення виконкому Юрківської сільської ради про визнання права власності на вказаний житловий будинок не приймалося. Вартість зазначеного житлового будинку відповідно до технічного паспорту складає 10986 гривень. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок, не приватизована. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Після смерті останньої спадщину за законом прийняла позивачка відповідно до ст. ст. 529, 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (1963), як особа, яка фактично вступила в володіння спадковим майном
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Проте, свідоцтво про право власності Юрківською сільською радою на вищевказаний будинок на ім'я ОСОБА_3та позивачки не видавалось.
Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.
Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 (мати позивачки) набула право власності на будинок АДРЕСА_1, як спадкоємець за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, який в свою чергу набув право власності на вказаний будинок, як голова та єдиний член колгоспного двору відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.), а позивачка після смерті ОСОБА_3набула право на спадщину за законом на вказаний будинок і оскільки представником відповідача - Юрківської сільської ради позов визнається, то він підлягає задоволенню.
Оскільки Юрківська сільська рада до пред'явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок і в попередньому судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на них не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.
Керуючись ст. ст. 120, 123, 529, 549 ч. 1 п. 1 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 182, 392 Цивільного Кодексу України, ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, вартістю 10986 гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя