Справа № 1-82, 2008 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2008 року                      Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:                       Марущак Н. М.,

при секретарі:                                 Данилюк Н. П.

з участю прокурора:                      Саєнка С. В.

захисника:                                      ОСОБА_4

потерпілого:                                  ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Миронівка Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта повна загальна середня, учня Лисянського професійного аграрного ліцею, проживаючого в АДРЕСА_1 раніше судимого 12.10.2007 року Ставищенським районним судом за ст. ст. 185 ч. 1, 289 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1, 185 ч.3 КК України, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця с. Синявка Канівського району Черкаської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта базова загальна середня, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого 8 червня 2006 року  Миронівським районним судом за ст. 121 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 24.07.2007 року, близько 22 години, проходячи по вул. Жовтневій в с. Розумниця Ставищенського району Київської області і побачивши, що на дверях будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 висить замок, а кватирка у віконній рамі не закрита, вирішив незаконно проникнути до даного будинку з метою вчинення крадіжки. З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_1, зайшовши на подвір'я вказаного домогосподарства, підійшов до вікна житлового будинку та, користуючись темною порою доби, через кватирку у вікні незаконно, таємно, проник до вищевказаного будинку, звідки таємно з метою звернення на свою користь та особистого збагачення викрав 200 гривень, що належать ОСОБА_3. 

  Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 2 грудня 2007 року вирішив вчинити крадіжку на території СГ “Ільм”. З метою виконання свого злочинного умислу в той же день, близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_1 через паркан проник на територію СГ “Ільм” с. Розумниця Ставищенського району Київської області та, підійшовши до складського приміщення, через отвір у приміщені проник в середину, де від'єднав від першого кормозбирача електрокабель довжиною 30 метрів та, змотавши його в бухту, виніс через отвір та перекинув через паркан. В подальшому даний кабель ОСОБА_1 відніс на беріг ставу та обпалив. Всього останній таємно, з метою звернення на свою користь та особистого збагачення  викрав електрокабель на загальну суму 810 грн., який продав, а кошти використав на власні потреби.

Крім цього, ОСОБА_1, 4 грудня 2007 року вирішив повторно вчинити крадіжку на території СГ “Ільм”. З метою виконання свого злочинного умислу, в той же день, близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_1 через паркан проник на територію СГ “Ільм” та, підійшовши до складського приміщення, що розташоване на території даного господарства в с. Розумниця, через отвір у складському приміщені  проник в середину, де від'єднав від другого кормозбирача електрокабель довжиною 30 метрів та, змотавши його в бухту, виніс через отвір та перекинув через паркан. В подальшому, даний кабель ОСОБА_1 відніс на беріг ставу та обпалив. Всього ОСОБА_1 таємно, з метою звернення на свою користь та особистого збагачення  викрав електрокабель на загальну суму 810 грн., який продав, а кошти використав на власні потреби.

Також, ОСОБА_1, 8 грудня 2007 року вирішив повторно вчинити крадіжку на території СГ “Ільм”. З метою виконання свого злочинного умислу в той же день, близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_1 через паркан проник на територію СГ “Ільм” в с. Розумниця та підійшовши до складського приміщення вказаного господарства , біля вхідних воріт, за допомогою металевого прута відігнув цвяхи на решітці вікна та проник в середину, де знайшов два чотирьохжильних кабелі довжиною по 30 метрів кожен, які виніс та перекинув через паркан. Повернувшись назад, зайшов до іншого приміщення, двері якого були не замкнені. В даному приміщені він взяв один чотирьохжильний кабель довжиною 11 метрів та один шестижильний кабель довжиною 9,5 метра, які також перекинув через паркан, а потім повернувся і на території господарства взяв центробіжного насоса. Перекинувши насос через огорожу, переліз сам. В подальшому, вищевказані кабелі та центробіжний насос ОСОБА_1 відніс на беріг ставу та обпалив. Всього ОСОБА_1 таємно, з метою звернення на свою користь та особистого збагачення викрав електрокабель та насос на загальну суму 3069 грн., які продав, а кошти використав на власні потреби.

  Крім цього, ОСОБА_1, 10.12.2007 року, перебуваючи в приміщені жилого будинку свого брата ОСОБА_2 що розташований в АДРЕСА_2, запропонував останньому вчинити крадіжку електромоторів, що знаходяться в складському приміщені на території СГ “Ільм”, на що той погодився, вступивши з ОСОБА_1 у попередній злочинний зговір. З метою виконання свого злочинного умислу в той же день, близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через паркан проникли на територію  СГ “Ільм” та, підійшовши до складського приміщення, розташованого на території даного господарства, через отвір у складському приміщені  проникли в його середину, звідки почали переносити по одній обмотці з корпусом до паркану і перекидати їх на інший бік. Всього вони таємно викрали з метою звернення на свою користь та особистого збагачення обмоток двигунів з корпусами  в кількості 7 штук на загальну суму 2945 грн. Перелізши через паркан, вони взяли дані двигуни та пішли до свого місця проживання, але не змогли розпорядитись даним майном, так як були викриті жителями с. Розумниця.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1, 185 ч. 3 КК України визнав повністю, суду показав, що 24.07.2007 року, близько 22 години, проходив по вул. Жовтневій в с. Розумниця і побачивши, що на будинку ОСОБА_3 по вул. Жовтнева в с. Розумниця висить замок, а кватирка у віконній рамі житлового будинку не закрита, вирішив проникнути до будинку і вчинити крадіжку. Зайшовши на подвір'я даного домогосподарства, підійшов до вікна та через кватирку у вікні проник до будинку, звідки викрав 200 гривень.  2 грудня 2007, близько 18 години, через паркан проник на територію СГ “Ільм” с. Розумниця та через отвір проник в середину складського приміщення, де від'єднав від першого кормозбирача електрокабель довжиною 30 метрів та, змотавши, виніс через отвір та перекинув через паркан. В подальшому, даний кабель відніс на беріг ставу та обпалив, потім продав, а кошти використав на власні потреби. 4 грудня 2007 року, близько 18 години тим же шляхом проник в середину вказаного складського приміщення, де від'єднав від другого кормозбирача електрокабель довжиною 30 метрів та, змотавши його, виніс через отвір та перекинув через паркан, потім відніс на беріг ставу та обпалив. Обпалений електрокабель продав, а кошти використав на власні потреби,  на що саме - не пам'ятає. Втретє 8 грудня 2007 року знову через паркан проник на територію СГ “Ільм” та, підійшовши до складського приміщення, біля вхідних воріт за допомогою металевого прута відігнув цвяхи на решітці вікна та проник в середину, де знайшов два чотирьохжильних кабелі довжиною приблизно по 30 метрів, кожен, які виніс та перекинув через паркан. Повернувшись назад, зайшов до іншого приміщення, двері якого були не замкнені, звідки взяв один чотирьохжильний кабель та один шестижильний кабель, які також перекинув через паркан. Біля вантажного автомобіля взяв центробіжного насоса, якого також перекинув через паркан. Викрадені кабелі та центробіжний насос відніс на беріг ставу та обпалив. Викрадені речі продав, а кошти використав на власні потреби. Також після цього в грудні 2007 року (точної дати не пам”ятає) перебуваючи  у брата ОСОБА_2, запропонував останньому  вчинити крадіжку електромоторів, що знаходяться в  складському  приміщені на території СГ “Ільм”, на  що брат погодився. Близько 18  години, перелізши через паркан проникли до складського приміщення на території СГ “Ільм” звідки перенести 7 обмоток з корпусом до паркану, які перекидали через паркан на інший бік, та, з викраденими двигунами пішли до місця проживання брата, але не змогли розпорядитись даним майном, так як були викриті жителями с. Розумниця. Завдану потерпілому ОСОБА_3 та  СГ „Ільм” шкоду на даний час не відшкодував.

 Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України визнав повністю, суду показав, що в грудні 2007 року (точної дати не пам”ятає) до нього прийшов брат ОСОБА_1, який запропонував викрасти з складського приміщення СГ „Ільм”, розташованого в с. Розумниця, мотори, на що він погодився.  Близько 18 години вони, взявши з собою велосипед та поліетиленовий мішок, підійшли до території СГ “Ільм”. Заховавши велосипед в кущах, перелізли через паркан. ОСОБА_1 показав на складське приміщення, де знаходились мотори. Зайшовши в приміщення, двері якого були не замкнені, винесли 7 двигунів, які там знаходились, і перекинули через паркан. 3 двигуни поклали у мішок та поставили на багажник велосипеда, ще два повісили на кермо, а одного ОСОБА_1 узяв у руки. Один двигун залишили в кущах, так як не змогли взяти. Коли йшли по вул. Радянська в с. Розумниця, їх зустрів ОСОБА_5 та ще одна жінка з їх села, які їх  затримали з вказаними двигунами. Через деякий час приїхали працівники міліції і забрали їх до міліції.  Завдану СГ „Ільм” шкоду на даний час не відшкодував.

У вчиненому підсудні щиро каються.

Покази підсудних відповідають фактичним обставинам справи, які ними та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 162 ч. 1, 185 ч. 3 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за 162 ч. 1 КК України, як незаконне проникнення до житла особи та за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення. Ознака повторності в діях підсудного ОСОБА_1 проявляється в тому, що він 12 жовтня 2007 року засуджений Ставищенським районним судом Київської області за ст. 185 ч. 1  КК України і після цього повторно скоїв ряд аналогічних злочинів,  передбачених ст. 185 ч. 3 КК України.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його сімейні та матеріальні обставини‚ дані про особу винного, який вчинив злочин неповнолітнім, вину в скоєнні злочину визнав повністю, проживає з матір”ю, яка тяжко хворіє, раніше судимий, ніде не працює, завдану СГ „Ільм” шкоду не відшкодував, потерпілому ОСОБА_3 збитки відшкодовані, за місцем проживання та навчання характеризується задовільно.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

З урахуванням всіх викладених обставин, беручи до уваги, що підсудний  вчинив злочин невеликої тяжкості та тяжкий злочин, суд вважає, що міру покарання підсудному за ст. 185 ч. 3 КК України слід обрати в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі. Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1 за ст.  162 ч. 1 КК України, суд приходить до висновку, що жодне з покарань, які передбачені санкцією вказаної статті не може бути застосоване до нього: обмеження волі не може бути застосоване, оскільки злочин вказаним підсудним був скоєний в неповнолітньому віці, штраф не може бути застосовано, так він не має самостійного заробітку, власних коштів і майна, на яке може бути звернене стягнення; виправні роботи не можуть бути застосовані так як останній не працює. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 162 КК України. Враховуючи, що ОСОБА_1 злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України, скоїв після постановлення  вироку Ставищенського районного суду від 12.10.2007 року, яким його засудженно за ст. ст. 185 ч. 1, 289 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, -  відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, і остаточне покарання призначити ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі, оскільки на думку суду саме така міра покарання є необхідною і достатньою для його виправлення.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ОСОБА_1 ст. ст. 69, 75 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який вину в скоєнні злочину визнав повністю, за місцем проживання характеризується задовільно, ніде не працює, завдану СГ „Ільм” шкоду не відшкодував.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини, 06.06.2000 року народження.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

З урахуванням всіх викладених обставин, беручи до уваги, що підсудний,  вчинив тяжкий злочин, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у вигляді позбавлення волі. Враховуючи, що ОСОБА_2 засуджений 8 червня 2006 року Миронівським районним судом за ст. 121 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, і після постановлення цього вироку засуджується за новий злочин, - відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, і остаточне покарання призначити ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі, оскільки на думку суду, саме така міра покарання є необхідною і достатньою для його виправлення.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ОСОБА_2 ст.ст. 69, 75 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

Речові докази: корпус з обмоткою електродвигуна слід  повернути власнику СГ „Ільм” відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України.

 Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним:

- за ст. 162 ч. 1 КК України та звільнити його від відбування покарання за вчинення вказаного злочину в зв”язку з неможливістю застосування до нього жодного з покарань, передбачених санкцією вказаної статті;

- за ст. 185 ч. 3 КК України і  призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1ст. 71 КК України до вказаного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Ставищенського районного суду від 12.10.2007 року у вигляді 3-х років позбавлення волі, і остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 3 (трьох) років 3 місяців  позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В силу ч. 1 ст. 71 КК України до вказаного покарання приєднати частково невідбуте покарання за вироком Миронівського районного суду від 8 червня 2006 року у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, і остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді 5 (п”яти) років 3 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання  ОСОБА_4 рахувати з 14 березня 2008 року.

Строк відбуття покарання  ОСОБА_2 рахувати з 15 березня 2008 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 та ОСОБА_2  - тримання під вартою в СІЗО № 13 м. Києва Державного департаменту України з питань виконання покарань, - не змінювати до вступу вироку в законну силу

Речовий докази по справі: корпус з обмоткою електродвигуна - повернути власнику СГ „Ільм”.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його оголошення, а засудженими які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя