Справа № 1-58, 2008 року

                ВИРОК

         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 серпня 2008 року                                   Ставищенський  районний суд Київської області в складі:

головуючої -судді:                                     Марущак Н. М.,                                                                                                                                                                                                                                                               

при секретарі:                                            Карабань З. І., 

за участю прокурора:                                Мрук С. П.,

потерпілого:                                              ОСОБА_3

захисника:                                                  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Кислівка Таращанського району, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, працюючого в ПОСС ім. Шевченка   сторожем, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину 16 травня 2007 року народження, потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії, раніше судимого 10 липня 2006 року Києво - Святошинським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 187 із застосуванням умов ст. ст. 69, 75 КК України, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 118 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27 червня 2007 року в період часу з 8 год. 30 хв. до 9 год. 30 хв. в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_3, розташованому в АДРЕСА_2, з останнім, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 розпивали спиртні напої. Під час розпивання спиртних напоїв ОСОБА_3 звинуватив ОСОБА_1 у крадіжці в нього вулика, внаслідок чого між ними виникла сварка. Після розпивання спиртних напоїв ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 покинули будинок ОСОБА_3 Вийшовши на вулицю, ОСОБА_1 вирішив повернутися до будинку ОСОБА_3, де забув сигарети. Коли ОСОБА_1, повернувшись, зайшов до будинку ОСОБА_3, між ними з приводу крадіжки вулика знову виникла сварка, під час якої останній взяв зі столу ножа та накинувся на ОСОБА_1  З метою захисту від дій ОСОБА_3 ОСОБА_1, діючи у стані необхідної оборони ударив останнього кулаком в обличчя, від чого той упав на землю та випустив ножа, якого підняв ОСОБА_1  ОСОБА_3, піднявшись, знову накинувся на ОСОБА_1, схопивши його руками за одяг, після чого останній, ножем, який був у нього в руках,  умисно наніс не менше 5 ударів по шиї ОСОБА_3 перевищивши межі необхідної оборони,  оскільки характер небезпеки,  яка йому  загрожувала при повторному нападі на нього ОСОБА_3 у якого в руках вже не було ножа,  обстановка,   за   якої   це відбувалося,  не давали підстав для застосування ножа при перепиненні нападу.  Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забитих ран на губах, крововиливів та саден на обличчі, різаних ран на передній поверхні шиї та тяжке тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани на передній поверхні шиї (з пошкодженням м'язів, правої пластини щитовидного хряща, лівої загальної сонної артерії, що призвело до гострої крововтрати), внаслідок якої настала смерть ОСОБА_3

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 146 д від 21.08.2007 року смерть ОСОБА_3 настала внаслідок колото-різаної рани на передній поверхні шиї з пошкодженням лівої загальної сонної артерії, що призвело до гострої крововтрати, внаслідок дії колюче-різаного предмета, типу клинка ножа. Дане колото-різане поранення шиї відповідає ознакам тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, суду показав, що 27.06.07 близько 8 год. 30 хв. він від місця свого проживання, яке знаходиться в АДРЕСА_1, пішов до ОСОБА_4, щоб попросити його відремонтувати зарядний пристрій для автомобільних акумуляторів. Проходячи повз будинок ОСОБА_3,  побачив на подвір'ї даного будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Коли підійшов до них, ОСОБА_4 запропонував йому разом випити горілки в будинку у ОСОБА_3 Після чого вони втрьох пішли до будинку, де на кухні почали розпивати горілку домашнього виробництва. Невдовзі до будинку ОСОБА_3 прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які теж почали разом з ними розпивати горілку домашнього виробництва. В ході розпиття спиртних напоїв ОСОБА_3 почав чіплятись до нього, звинувачуючи його у крадіжці вулика. Він відповів, що не крав ніякого вулика. ОСОБА_3 продовжував до нього чіплятись, і лише коли усі присутні сказали, що він вулика не брав, ОСОБА_3 заспокоївся. Потім вони випили ще по чарці горілки, покурили та розійшлися по домівках. По дорозі додому, вирішив повернутися до будинку ОСОБА_3 щоб забрати свої цигарки, які там забув. Повернувшись до вказаного будинку, постукав у вікно. Йому відчинив ОСОБА_3, якому він сказав, що забув на кухні свої цигарки і хотів би їх забрати. ОСОБА_3 впустив його в будинок. Коли він забрав свої цигарки на кухні і хотів іти додому, ОСОБА_3 почав знову звинувачувати його у крадіжці вулика, а потім схопив зі столу ніж та накинувся на нього. З метою захисту від дій ОСОБА_3 він ударив останнього кулаком в обличчя, від чого той упав на землю та випустив ножа. Тоді він підняв ножа, а ОСОБА_3, піднявшись, знову накинувся на нього, схопивши його руками за одяг. Обороняючись від ОСОБА_3, він ножем, який був у нього в руках, наніс декілька ударів по шиї останнього. Скільки точно наніс ударів не пам'ятає. Ніж залишився в шиї ОСОБА_3  Після цього ОСОБА_3  схилився над ліжком, а він, злякавшись, покинув будинок останнього.

У вчиненому підсудний щиро кається.

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким, чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в суді і його дії кваліфікує за ст. 118 КК України, як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який визнав свою вину повністю, раніше судимий 10 липня 2006 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 187, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку терміном 3 роки, характеризується за місцем проживання задовільно, за місцем проживання позитивно,  має на утриманні одну малолітню дитину, 16 травня 2007 року народження.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд визнає щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини, 16 травня 2007 року народження, та ту обставину, що підсудний є потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням всіх викладених обставин, беручи до уваги, що підсудний займається суспільно-корисною працею,  вчинив злочин невеликої тяжкості, в період досудового слідства перебував під вартою з 29.06.07 р. по 24.04.08 року,  суд вважає за можливе  призначити останньому відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України більш м”який вид  покарання, ніж передбачено ст. 118 КК України, у вигляді штрафу, оскільки, на думку суду, саме таке  покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи, що ОСОБА_1 засуджений 10 липня 2006 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі  із звільненням відповідно  до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку терміном 3 роки, і після постановлення цього вироку засуджується за новий злочин з призначенням покарання у вигляді штрафу, та беручи до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, - суд вважає, що в даному випадку остаточне покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 та ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків не може бути визначене ні шляхом поглинення, ні шляхом складання і призначене покарання за попереднім вироком та покарання за даним вироком мають виконуватись самостійно.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного слід стягнути судові витрати на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області за експертні дослідження в сумі 282 гривні 46 копійок.

Речові докази по справі -   плани-графіки прийому спеціалістами Таращанського РЦЗ та витяг з реєстру направлення на працевлаштування Таращанського РЦЗ залишити у справі. Ніж кухонний, футболку, штани, скло, ,дві касові стрічки на яких надруковано фіскальні чеки щодо реалізованого пального на АЗС „Інтерлогоос” ЗАТ „Компанія”Інтерлогос” в м. Тараща в період з 26.06.07 08:06 год по 28.06.-7 08:08 год відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 81 КПК України слід знищити. Особові справи ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити на зберіганні в Таращанському РЦЗ. три відеокасети залишити при справі.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 118 КК та призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 17 (сімнадцять) тисяч гривень.

Відповідно до вимог ст. ст. 71 ч. 1, ст. 72 ч. 3 КК України покарання, призначене ОСОБА_1  за вироком  Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2006 року за ч. 2 ст. 187 із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі із звільненням згідно ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку терміном 3 роки, та покарання у вигляді штрафу за вказаним вироком  виконувати самостійно.

Міру запобіжного заходу засудженому Орловському   - підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати, понесені на проведення експертних досліджень в сумі 282 (двісті вісімдесят дві) гривні 46 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу: НДЕКЦ МВС України, код ЄДРПОУ 25574713, рахунок № 35220100105021 УДК у Київській області, МФО 821018; призначення платежу: за проведення дактолоскопічних експертиз.

Три відеокасети та речові докази по справі - плани-графіки прийому спеціалістами Таращанського РЦЗ та витяг з реєстру направлення на працевлаштування Таращанського РЦЗ залишити при справі. Ніж кухонний, футболку, штани, скло, дві касові стрічки, на яких надруковано фіскальні чеки щодо реалізованого пального на АЗС „Інтерлогоос” ЗАТ „Компанія”Інтерлогос” в м. Тараща в період з 26.06.07 08:06 год. по 28.06.07 08:08 год. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 81 КПК України знищити. Особові справи ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити на зберіганні в Таращанському РЦЗ.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Суддя