№ справа:122/17817/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Афендіков Сергій Миколайович

№ провадження:11-кп/190/713/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кордик С. В.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Склярова В.М.

Суддів -Кордика С.В., Петюшевої Н.М.

при секретарі - Оруджові Ф.А.о.

за участю прокурора - Ярошенко Л.Д.

захисника обвинуваченого - ОСОБА_7 - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130410002625, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2013 року, з апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Чумаченка І.А. на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2013 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сімферополя, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 /один/ рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 серпня 2010 року у виді 1 року 2 місяців 29 днів обмеження волі і остаточно, за сукупністю вироків, визначено покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі.

Обвинуваченому обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк покарання обчислений з 08 серпня 2013 року.

Вирішено питання щодо речового доказу.

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається з вироку ОСОБА_8 засуджено за те, що він 05 червня 2013 року близько 15 годин 30 хвилин, знаходячись у приміщенні магазину-салону з продажу штор «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2, діючи повторно, при раптово виниклому умислі, спрямованому на таємне викрадання чужого майна, переконавшись, що його дії є непомітними для працівників магазину, умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, зняв з вішалки належний ОСОБА_10 відріз тканини золотисто-коричневого кольору, розміром 4,85 м, вартістю 1560 гривень, після чого з викраденим зник, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

У апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Чумаченко І.А., не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, але посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, ставить питання про скасування вироку суду та ухвалення нового вироку.

На думку апелянта, суд першої інстанції всупереч вимогам ч. 4 ст. 71 КК України призначив обвинуваченому остаточне покарання у виді обмеження волі, тоді як за попереднім вироком він був засуджений до позбавлення волі, невідбута частина якого була замінена йому постановою суду на обмеження волі на підставі статті 82 КК України та від якого він був звільнений умовно-достроково.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, провівши судові дебати, в яких прокурор підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, а обвинувачений та його захисник просили вирок суду залишити без змін, вислухавши останнє слово обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Подія злочину, доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 в його вчиненні та кримінально-правова оцінка діяння за ч. 2 ст. 185 КК України учасниками судового провадження не оспорювалися, матеріали кримінального провадження розглянуті судом першої інстанції без дослідження доказів у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому вирок щодо наведених обставин колегією суддів не перевірявся.

Із вимог частини 4 статті 81 КК України вбачається, що у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд признає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 71 Кримінального кодексу України передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Однак, відповідно до абз. 2 п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати - невідбуту частину більш м'якого покарання, призначеного судом особі в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.

Як видно з вироку суд дотримався наведених положень кримінального закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України і призначив обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 2 років обмеження волі, яке є більшим від покарання, призначеного ОСОБА_8 за вчинення інкримінованого йому злочину, та від невідбутої ним частини покарання за вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 серпня 2010 року, яке було пом'якшено в порядку заміни невідбутої частини покарання до 1 року 2 місяців 29 днів обмеження волі та від якого він в подальшому був звільнений умовно-достроково.

При таких обставинах апеляційна скарга прокурора за наведеними у ній доводами задоволенню не підлягає, а тому вирок суду першої інстанції слід залишити без змін.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Чумаченка І.А., - залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08 серпня 2013 року стосовно ОСОБА_8, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом безпосередньої подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а обвинуваченим в той же строк та в тому ж порядку з дня вручення йому копії ухвали.

Судді

В.М. Скляров С.В. Кордик Н.М. Петюшева