ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 122/17428/13-к
Провадження по справі 1-кп/122/270/13
25 липня 2013 р. Залізничний районний суд м.Сімферополя АР Крим в складі:
головуючого - Гнусарєва В.К.,
при секретарі - Антонової І.Л.,
за участю прокурора - Чумаченко І.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі матеріали кримінального провадження № 12012120410000580 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Сімферополі, гр-на
України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, судимого:
1. 21.08.06 р. Сімферопольським райсудом АР Крим за ч.3 ст.185 КК України до 4 р. п/в, з випробовуванням на 2 р.;
2. 20.03.13 р. Центральним райсудом м. Сімферополя АР Крим за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн;
3. 24.05.13 р. Центральним райсудом м. Сімферополя АР Крим за ч.1 ст.311 КК України до 2 р. обмеження волі, з випробовуванням на 2 р.,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України
ВСТАНОВИВ:
13 жовтня 2012 р., у після обіденний часу, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні гаражу АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_4, в результаті раптово виниклого наміру, направленого на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зняв з автомобіля марки «Daewoo Nexia», д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 чотири легкосплавних диска з літньою гумою фірми «Континенталь», вартістю 5295 грн, акумуляторну батарею, вартістю 600 грн каністру об'ємом п'ять літрів з автомобільної рідиною антифриз, вартістю 105 грн, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, викраденим розпорядилася на свій розсуд, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 6000 грн.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у крадіжці визнав, розкаявся у скоєному, просив суворо його не карати і пояснив, що дійсно зняв з автомобіля марки «ДЕО Нексія», який знаходився у гаражі по АДРЕСА_2, в якому ОСОБА_1 працював, чотири легкосплавних диска з гумою, аккумуляторну батарею та каністру об'ємом п'ять літрів з автомобільної рідиною. Викрадене майно він продав раніше незнайомим людям, виручені гроші витратив на власні потреби.
Суд, виконавши вимоги ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та визнав можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілого, а також оглядом і оголошенням окремих матеріалів кримінального провадження, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілого ОСОБА_3 (а.с.14 т.1); заявою ОСОБА_1 про викрадення ним майна з гаражу АДРЕСА_2 (а.с.26 т.1), протоколом
проведення слідчого експерименту від 26.06.13 р., в ході якого обвинувачений розповів та показав як та за яких обставинах він вчинив крадіжку (а.с.52-56 т.1).
Крім того, потерпілий ОСОБА_3 пояснив в суді що, приблизно на початку жовтня 2012 р. він поставив свій особистий автомобіль марки «Део Нексіа» на тимчасове зберігання у гараж до свого знайомого ОСОБА_4
15.10.12 р. йому зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що на його автомобілі відсутні колеса з гумою. Пізніше він дізнався, що з машини зникла акумуляторна батарея та каністра.
Просить призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Таким чином, аналіз досліджених у судовому засіданні доказів переконує суд у доведеності вини обвинуваченого і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні обвинуваченому покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, обставини його вчинення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, збиток потерпілому відшкодував.
Таким чином, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі без його реального відбування і знаходить можливим та доцільним застосувати відносно нього ст.75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Керуючись ст.ст. 370 - 374, 376 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного ОСОБА_1 вироком Центрального райсуду м. Сімферополя АР Крим від 24.05.13 р., більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання;
- періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.
Строк випробування обчислювати з 25 липня 2013 р.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим протягом 30 днів через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Судья -