ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-1730/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2008 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючої - судді Хоми О.П.,
суддів Потабенко В.А., Тагієвої З.М.,
при секретарі Бридіхіній Н.О.,
з участю позивачаОСОБА_1., представників позивача ОСОБА_2ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, Державної податкової адміністрації України, третя особа Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Франківського РВ ЛМ УМВСУ м. Львова про зобов'язання виключити особисту інформацію з Державного реєстру та проставити у паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 в травні 2005 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить зобов'язати Державну податкову адміністрацію України виключити ідентифікаційний номер та особисту інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та надалі не вносити будь-яку інформацію у нього, а Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова - проставити у паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завіривши її підписом відповідальної особи та гербовою печаткою ДПІ, а також зобов'язати відповідачів здійснювати його, позивача, облік як платника податків за раніше встановленими формами обліку по прізвищу, імені, по-батькові, без застосування ідентифікаційного номера. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в силу своїх релігійних переконань він звернувся до державних податкових органів з заявою про відмову від присвоєного ідентифікаційного номера та виключення його з Державного реєстру, проте у задоволенні заяви йому було відмовлено. Вважає спільний Наказ Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 незаконним і таким, що суперечить Закону України «Про Державний реєстр платників податку та інших обов'язкових платежів», а відмову - неправомірною бездіяльністю, яка порушує його законні права та інтереси.
Позивач ОСОБА_1. та його представники ОСОБА_2 і ОСОБА_1 позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, дали аналогічні її змісту пояснення та просили позов задоволити.
Представник відповідача Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ОСОБА_4. позову не визнав та пояснив, що згідно до затвердженого спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та обов'язкових платежів, ДПІ повідомила позивача про перелік документів, які необхідно подати для здійснення процедури вилучення ідентифікаційного номера та інформації з Державного реєстру за його заявою. Однак, ОСОБА_1 таких документів не подав. Визнаючи право позивача на відмову від ідентифікаційного номеру, просив в задоволенні позову відмовити.
Представники Державної податкової адміністрації України та Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Франківського РВ ЛМ УМВСУ м. Львова в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяви про причину своєї неявки суду не повідомили, тому відповідно до ч. 4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядалась у їх відсутності.
Суд, заслухавши думку сторін та їх представників, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 1 Закону України «Про Державний реєстр платників податку та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994 року № 320/94-ВР (з наступними змінами) передбачено право осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, сплачувати державні платежі за раніше встановленою формою, про що робиться відповідна відмітка в паспорті таких осіб.
Відповідно до ч.2 ст.5 цього ж Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Платники податків мають право виконати свій конституційний обов'язок щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів, обравши альтернативну форму обліку без присвоєння ідентифікаційного номера, шляхом офіційного повідомлення про це відповідні державні органи.
Закон передбачає, що відповідні правові наслідки, а саме: невнесення інформації до Державного реєстру і надання права сплати податків без ідентифікаційного номера, або, у разі наданого ідентифікаційного номера і внесеної до Державного реєстру інформації - вилучення ідентифікаційного номера та інформації з Державного реєстру, мають наступити тільки за умови виконання вимог щодо офіційного повідомлення про це відповідних державних органів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. 01.04.2006 року звертався до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова та 30.03.2005 року до Державної податкової адміністрації України з заявами про відмову від присвоєного йому ідентифікаційного номера та вилучення інформації стосовно нього з Державного реєстру.
За результатами розгляду вказаних звернень відповідачами були дані відповіді відповідно за № Н-9/28-010 від 13.04.2005 року та № 3656/Н/28-1015 від 19.04.2005 року з роз'ясненнями про необхідність подання пакету документів для задоволення його заяви та процедури внесення до паспорта відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера відповідно до вимог Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та обов'язкових платежів, затвердженого спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226.
Позивач вказаних документів не подав, пояснивши свою відмову у наданні запропонованих документом тим, що Порядок не відповідає Закону України «Про Державний реєстр платників податку та інших обов'язкових платежів» і не може бути застосований для внесення відмітки у паспорт.
Суд не погоджується з наведеними доводами позивача та його представників з таких міркувань.
Відповідно до ст. 2, п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на Державну податкову адміністрацію України покладено обов'язок щодо прийняття та видання нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування.
У даному випадку цю функцію реалізовано у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та вищевказаним Законом шляхом прийняття і видання спільного Наказу Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 «Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та обов'язкових платежів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 року за № 1345/9944 (з наступними змінами), офіційно оприлюдненого відповідно до вимог законодавства та чинного як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи.
Згідно цього Порядку особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, поряд із заявою подає органу державної податкової служби також комплект документів, перелік яких наведений у п.2.2., а орган державної податкової служби формує особову справу і, у разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами, у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає довідку, форма якої наведена в додатку 3 до Порядку (форма ВЗ), термін дії якої 30 календарних днів ( п.п. 3.2., 3.4.).
Орган державної податкової служби відмовляє у наданні такої довідки у випадку розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами.
Тільки за умови отримання зазначеної довідки особа може звертатися до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації з проханням про внесення відмітки до паспорта ( п.4.).
Відмітка «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера» вноситься до паспорта громадянина посадовою особою органу внутрішніх справ на підставі вказаної довідки лише у разі дотримання визначених Порядком вимог, відсутності невідповідностей щодо повноти і правильності заповнення довідки та відповідності її пред'явленому паспорту. У разі невідповідностей посадова особа органу внутрішніх справ повертає довідку і паспорт громадянину.
Відповідно до положень ч.2 ст.5 Закону України «Про Державний реєстр платників податку та інших обов'язкових платежів» і вищевказаного Порядку, поняття офіційного повідомлення відповідних державних органів, яке є необхідною умовою вилучення ідентифікаційного номеру з Державного реєстру та надання права сплачувати податки та інші обов'язкові платежі за раніше встановленою формою обліку, складається не тільки з подання заяви особою, яка відмовляється від ідентифікаційного номеру, а й із сукупності дій, що їх потрібно вчинити як у органах податкової служби, так і в органах внутрішніх справ.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позивач ОСОБА_1., не подавши передбачені Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та обов'язкових платежів, затвердженого спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226, документи, позбавив відповідачів можливості здійснити процедуру внесення у його паспорт відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, сам створив умови, які перешкоджають йому здійснювати свої права, а відтак, його позовні вимоги є безпідставними, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львові, Державної податкової адміністрації України, третя особа Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Франківського РВ ЛМ УМВСУ м. Львова про зобов'язання виключити особисту інформацію з Державного реєстру та проставити у паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя ХОМА О.П.
Судді ПОТАБЕНКО В.А.
ТАГІЄВА З.М.
Повний текст постанови виготовлений 12 листопада 2008 року.