УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 104/1101/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Гребеннікова Н.О.

№ провадження: 22-ц/190/4923/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Болотов Є. В.

25 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Болотова Є.В.

Суддів:Підлісної І.А. Сокола В.С.

При секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зменшення розміру аліментів,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 на рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року названий позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник ОСОБА_6 вимоги апеляційної скарги підтримав.

ОСОБА_7 проти апеляційної скарги заперечила.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем не надано доказів зміни його матеріального стану, що давало б підставу для зменшення розміру аліментів відповідно до вимог ст. 192 СК України.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

Встановлено та підтверджується доказами у справі, що на підставі рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року з ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 та сина ОСОБА_9 в розмірі по 500 грн. 00 коп. на кожного, щомісячно, починаючи з 09 лютого 2010 року і до досягнення ними повноліття.

Рішенням Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2012 року розмір стягнутих аліментів на утримання доньки ОСОБА_8 змінено з 500 грн. 00 коп. до ? частки від заробітку ( доходу ) ОСОБА_6

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Звертаючись із позовом про зменшення розміру аліментів, що присуджені до стягнення, позивач на підтвердження зміни матеріального стану подав довідку про заробітну плату ВАТ «БС Транс Сервіс ЛТД».

Оцінюючи зазначені докази на підтвердження погіршення матеріального стану позивача, враховано, що ним не надано суду доказів про його доходи, які він отримував неофіційно, до працевлаштування на ВАТ «БС Транс Сервіс ЛТД», у порівнянні з якими можна було б зробити висновки про зміни в заробітній платі.

Таким чином, місцевий суд вірно виходив з того, що ОСОБА_6 не надано доказів зміни його матеріального стану, що давало б підставу для зменшення розміру аліментів відповідно до вимог ст. 192 СК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Враховуючи викладене, не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що на підставі виконавчих документів більше 50 % із заробітної плати позивача утримується на сплату аліментів, оскільки згідно ч. 4 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" зазначене обмеження не поширюється на стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

Довід про те, що позивач офіційно працює, відтак аліменти мають сплачуватись у частці від його заробітку, колегія суддів оцінює критично, оскільки він зводиться фактично до зміни порядку стягнення, визначеного судовим рішенням, що набуло законної сили.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду від 11 червня 2013 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: