Головуючий у 1 інст.: Артеменко Л.І.
Доповідач Терещенко І.В.
Категорія ч.4 ст.296 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - судді Терещенко І.В.,
суддів: Чепура О.М., Васильєва О.П.,
при секретарі Підчасовій Ю.А.,
з участю: прокурора Джигеріс Д.В., захисника ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальне провадження №12012050370000022 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Кіровського міського суду Донецької області від 08 серпня 2013 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця Вінницької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда 2-ї групи, не судимого в силу ст. 89 УК України, що зареєстрований в м. Горлівка, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, засуджено за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, за ч.4 ст. 296 КК України до п'яти років позбавлення волі, за ч.2 ст.304 КК України до чотирьох років позбавлення волі, а на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання в виді п'яти років шести місяців позбавлення волі;
та малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно якого застосовані примусові заходи виховного характеру, -
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у наступному.
23.11.2012 року ОСОБА_2, достовірно знаючи про вік малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, в с. Малоорлівка Шахтарського району Донецької області, діючи умисно, з метою втягнення того у злочинну діяльність, неодноразово запропонував вчинити крадіжку чужого майна у м. Кіровське Донецької області, переконавши у безкарності, на що ОСОБА_4 погодився.
23.11.2012 року приблизно о 18.00 годині ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, з метою вчинення крадіжки чужого майна, узявши з собою металевий ломик, приїхали із с. Малоорлівка Шахтарського району Донецької області до м. Кіровське Донецької області, та, дочекавшись нічного часу, діючи таємно, умисно, з корисливих спонукань, приблизно о 22.00 годині прийшли до господарчої будівлі біля будинку АДРЕСА_2, де ОСОБА_2 металевим ломиком зірвав навісний замок з дверей і проник всередину, звідки викрав належні потерпілій ОСОБА_5 велосипед "Winner", вартістю 1200 грн., та велосипед "Avanti", вартістю 1250 грн., один з яких передав ОСОБА_4, що весь час зовні спостерігав за безпекою вчинення злочину, після чого на викрадених велосипедах з місця події зникли, заподіявши потерпілій майнову шкоду на 2450 грн.
17.01.2013 року в с. Малоорлівка Шахтарського району Донецької області, ОСОБА_2, достовірно знаючи про вік малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, діючи умисно, з метою втягнення того у злочинну діяльність, неодноразово запропонував вчинити крадіжку чужого майна у м. Кіровське Донецької області, переконавши у безкарності, на що ОСОБА_4 погодився.
17.01.2013 року близько 22.30 години ОСОБА_2 разом з малолітнім ОСОБА_4 з метою крадіжки чужого майна, заздалегідь знаючи про наявність скутера у гаражі в подвір'ї будинку АДРЕСА_3, прибули із с. Малоорлівка Шахтарського району Донецької області до цього подвір'я де через незачинені ворота проникли до гаражу, звідки умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань викрали належний ОСОБА_6 скутер "Honda Dio" з об'ємом двигуна 49.8 см3, вартістю 1500 грн., на якому з місця події зникли, чим спричинили потерпілому майнову шкоду на 1500 грн.
05.04.2013 року близько 20.00 в с. Малоорлівка Шахтарського району Донецької області ОСОБА_2, достовірно знаючи про вік малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, діючи умисно, з метою втягнення того у злочинну діяльність, пов'язану з грубим порушенням громадського порядку із застосуванням насильства до потерпілих, неодноразово запропонував виїхати до м. Кіровське Донецької області на скутері щоб під час руху на ньому бити перехожих металевим ломиком, підбурюючи того розважанням від цього та переконавши у безкарності за вчинене, на що ОСОБА_4 погодився.
Цього ж дня, 05.04.2013 року приблизно о 20.10 годині ОСОБА_2 разом з малолітнім ОСОБА_4, який не досяг віку кримінальної відповідальності, з метою вчинення хуліганських дій стосовно перехожих, із застосуванням заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень металевого ломика, на скутері під керуванням ОСОБА_4 приїхали із с. Малоорлівка Шахтарського району Донецької області до м. Кіровське Донецької області, де, рухаючись по вул. Шевченка біля парку "Перемоги", діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, наніс металевим ломиком удар по голові неповнолітній ОСОБА_7, внаслідок чого потерпілій були завдані легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та з місця вчинення злочину зникли.
Того ж дня ОСОБА_2 з ОСОБА_4 з метою пошуку перехожих для продовження хуліганських дій із застосуванням заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень металевого ломика виїхали на вул. Панфіловців, де ОСОБА_2, приблизно о 20.20 годині, побачивши на тротуарі біля кафе "Олена" потерпілу ОСОБА_8, вказав ОСОБА_4 наблизитись до неї, після чого, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, наніс металевим ломиком удар по голові потерпілій, внаслідок чого їй були завдані легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та продовжили рух по вул. Панфіловців у напрямку мікрорайону Молодіжний.
Продовжуючи злочинні дії, зустрівши напроти магазину "Меркурій" по вул. Панфіловців, 43 неповнолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2 з ОСОБА_4 стали переслідувати їх на скутері та приблизно о 20.30 годині наздогнали одну з них - ОСОБА_12 біля будинку 20 мікрорайону Молодіжний, де ОСОБА_2, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, наніс металевим ломиком удар по голові потерпілій, внаслідок чого тій були завдані легкі тілесні ушкодження та з місця вчинення злочину зникли.
В своїй апеляції обвинувачений ОСОБА_2 просив вирок суду скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд. Апелянт не оскаржував факт скоєння кримінальних правопорушень, але просив призначити повторну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставити питання про те, якого віку згідно стану його здоров'я і психічного розвитку він досяг. А також вважав призначене покарання занадто суворим, та просив, у випадку залишення вироку суду без зміни, пом'якшити йому призначене покарання. Вказував, що в злочинну діяльність його втягнув малолітній ОСОБА_13, а він не усвідомлював злочинний характер своїх дій. Також вважав, що в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, оскільки його умисел не був направлений на порушення громадського порядку.
Заслухав доповідача; обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, які просили задовольнити подану апеляцію; прокурора, яка заперечувала проти доводів апеляції, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за викладених у вироку обставин, правильно встановив фактичні обставини справи та правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст.185, ч.4 ст.296, ч.2 ст.304 КК України.
Винність ОСОБА_2 в обсязі дій, викладених у вироку, підтверджується показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_2, малолітнього ОСОБА_3, свідченнями потерпілих, свідків, дослідженими і перевіреними у суді та сукупністю інших об'єктивних доказів, наведених у вироку.
Доводи апеляції обвинуваченого про необхідність проведення відносно нього повторної судово-психіатричної експертизи, тому що він вважає, що не усвідомлював своїх дій, є необґрунтованими, оскільки з висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_2 від 20 червня 2013 року вбачається, що ОСОБА_2 в період інкримінованих йому діянь за психічним станом міг усвідомлювати свої дії і керувати ними.(т.2 а.с.29-36)
Будь-яких підстав для призначення повторної судово-психіатричної експертизи з матеріалів кримінального провадження не вбачається.
Доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що саме малолітній ОСОБА_13 втягнув його в злочинну діяльність є необґрунтованими, оскільки з показань ОСОБА_13 вбачається, що саме ОСОБА_2 пропонував йому вчиняти кримінальні правопорушення та вмовляв його, кажучи, що йому нічого за це не буде на що той погоджувався.
Доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що в його діях відсутня об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України є необґрунтованими
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи, умисел обвинуваченого ОСОБА_2 був спрямований саме на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, тому що в наслідок його неправомірних дій було порушено звичайний уклад життя та відпочинку потерпілих, з якими він раніше знайомим не був та не мав ніяких відносин. І в цьому випадку не може йти мова про мотив, пов'язаний з особистими неприязними стосунками.
Таким чином, судом першої інстанції була дана об'єктивна оцінка зазначеним і іншим, наведеним у вироку доказам у справі та зроблені відповідні висновки про навмисний характер винних дій ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.296, ч.2 ст.304 КК України.
При визначенні міри покарання судом було враховано всі вимоги ст.65 КК України, дані про особу винного, в тому числі була врахована інвалідність обвинуваченого ОСОБА_2, що знайшло відображення в мотивувальній частині вироку.
З урахуванням викладеного у відношенні винного було обрано покарання, яке, на думку колегії суддів, відповідає меті покарання, передбаченої ст.50 КК України.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається істотних порушень кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування вироку.
З урахуванням викладеного вирок суду є законним і обґрунтованим, і підстав для його скасування або зміни немає.
Керуючись ст.407 КПК України, -
У Х В А Л И Л А:
Вирок Кіровського міського суду Донецької області від 08 серпня 2013 р., яким засуджено ОСОБА_2 залишити без зміни, а подану апеляцію - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.
Судді: