АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-575-2008р. - Головуючий по 1 інстанції
Категорія 27 Гончар Н.І.
Доповідач в апеляційній інстанції Бородійчук В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"5" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчук В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченко В.А.
при секретарі Рогульсмсій М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши учасників процесу, колегія суддів, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом доОСОБА_2. про стягнення боргу, мотивуючи тим, що просить суд допомогти повернути борг в сумі 2000 у.о., що дорівнює ' 10060 гривень за курсом на сьогоднішній день. В 2002 році відповідач отримав в борг дану суму, кожен рік підтверджував борг розписками, але кошти не віддавав, хоча від боргу не відмовляється. 30.02.2006 року останній раз розпискою підтвердив борг і обіцяв до 30.12.2006 року повернути його, але до цього часу кошти не виплатив. Просить стягнути з відповідача борг в сумі 2000 у.о. що відповідає 10060 гривень.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2007 року в позові ОСОБА_1 доОСОБА_2. про стягнення боргу - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а судове рішення до скасування з постановлениям нового судового рішення із слідуючих підстав.
Так відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з тих обставин, що дана , боргова розписка носить безгрошовий характер.
Проте колегія суддів вважає, що дані висновки суду не відповідають наявним по справі доказам.
2
ст. ст. 1046, 1049 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у тій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.
ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена" розписка позичальник, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
З матеріалів справи (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 , -2000 доларів США і зобов'язувався їх повернути до 30 грудня 2006р.
Згідно до ч.3 ст. 1049 позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених додатковими ознаками або зарахування грошової суми, що позичалися на його банківський рахунок.
В матеріалах справи відсутні докази того, що борг було повернуто.
Крім цього тільки наявність боргового зобов'язання у боржника свідчить про його виконання.
Доводи відповідача про те що, договір позики носить безгрошовий характер не ; переконливі.
Відповідно до ст. 1051 ЦК позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Даний договір ОСОБА_2 не оскаржив.
Крім цього колегія суддів вважає необхідним стягнути на користь позивача судові витрати які сплачуються з оплати державного мита в сумі 51 грн., та ІТЗ 30 грн.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовільнити.
Рішення Придншровсыамк) районного суду від 5 грудня 2007 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_110100 грн. за договором позики та судові витрати у вигляді сплати державного мита у сумі 51 грн. та за ІТЗ - 30 грн.
Стягнути зОСОБА_2. держмито у сумі 49 грн. на користь держави.
Рішення вступає в законну силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в 2 місячний строк з моменту проголошення.